"Cекретар (РНБОУ) Умеров підтвердив, що пріоритетом України є забезпечення врегулювання, яке захистить її незалежність та суверенітет, гарантуватиме безпеку українців та створить стабільну основу для процвітаючого демократичного майбутнього.Учасники обговорили результати нещодавньої зустрічі американської сторони з росіянами та кроки, які можуть призвести до припинення цієї війни. Американці та українці також домовилися про рамки домовленостей щодо безпеки та обговорили необхідні спроможності для стримування для підтримки тривалого миру.Обидві сторони погодилися, що реальний прогрес у досягненні будь-якої угоди залежить від готовності Росії продемонструвати серйозну відданість довгостроковому миру, включаючи кроки до деескалації та припинення вбивств".https://www.state.gov/releases/office-of-the-spokesperson/2025/12/meeting-between-special-envoy-for-peace-steven-witkoff-jared-kushner-ukrainian-secretary-of-national-security-and-defense-council-rustem-umerov-and-chief-of-general-staff-general-andriy-hnatov/
Пів року тому ми закрили збір «РЕБнемо так РЕБнемо» та доволі оперативно передали війську обладнання для захисту ППО. Але вийшло так, що кругленьку суму вдалось заощадити, адже ви задонатили більше, а ми — оптимізували витрати та закупівлі.А на зекономлені кошти вдалося купити й передати вкрай необхідну техніку й обладнання для F-16 та Mirage 2000!Ви знали, що без сучасних метеостанцій є великий ризик втратити чи пошкодити літак, зокрема, через обледеніння? Тож майже 22 млн грн ваших донатів ми додатково перетворили на три комплекси метеорологічного спостереження для потреб винищувальної авіації Повітряних сил! Це високоточні та мобільні рішення, які можна швидко розгорнути на будь-якому аеродромі.І це ще не все! Адже на заощаджені гроші Фонд купив та передав ще й три буси під Mirage 2000 для обслуговування літаків, перевезення команди техніків й обладнання, підготовки винищувачів до бойових вильотів.Більше звітів, фото та історії проєкту «РЕБнемо так РЕБнемо» дивіться за посиланням: savelife.in.ua/rebnemo_voroha
День Гідності та Свободи.Відстоювати власний вибір та виборювати права – ознака громадянина. Відстоювати незалежність держави та вибір, зроблений усією нацією, – ознака патріота. Не відводити погляд ні перед тираном, ні перед зовнішнім агресором – ознака гідної людини.Українці впродовж історії багато разів доводили, що готові відстоювати свою свободу та благо нації. За часів незалежності переламними моментами в боротьбі за власну гідність стали Помаранчева революція та Революція Гідності. Саме 21 листопада 2013 року українці вчергове заявили, що не будуть терпіти узурпацію влади та національного вибору.З подій листопада 2013-го розпочалася революційна боротьба громадян України спочатку проти проросійських узурпаторів, а пізніше – проти прямої російської агресії. В горнилі боротьби витоплювалась сталь української нації та дух патріотизму. В цьому горні забилося серце добровольчих батальйонів, серед яких був «Азов».Гідність і свобода – це серцебиття добровольчого руху. Гідність може існувати тільки як наслідок вільного вибору. А вільний вибір можливий лише серед тих, хто цінує свободу. Наш ворог поставив на меті позбавлення нас свободи, щоб через це позбавити гідності. Але ми не торгуємо гідністю. Ми прийняли бій.Приєднуйся до лав 1 корпусу «АЗОВ» | Офіційний сайт корпусу | Фінансова підтримка | Telegram | Instagram | YouTube | Twitter | Facebook | TikTok | WhatsApp
Пішли статті із нового щорічника The Economist "Світ в ...""Другою сферою котра внесе ясність буде геополітика. У 2026 році трампівський транзакціоналізм перетвориться на цікавий гібрид нестабільного руху до мирного врегулювання по всьому світу, потужного інтервенціонізму на задньому дворі Америки та опортуністичного укладання угод навколо критично важливих ланцюгів поставок. Бажання пана Трампа отримати Нобелівську премію миру збереже його активність на Близькому Сході. Він не дасть Ізраїлю повернутися до повномасштабної війни в Газі та наполягатиме на помилуванні Біньяміна Нетаньягу, а можливо, і на витонченому завершенні його політичної карєри. Пан Трамп також може грати роль миротворця в інших місцях, особливо там, де можна досягти угод щодо рідкісноземельних ресурсів. Але зіткнувшись із непохитністю пана Путіна, Америка залишить майбутнє України Європі, яка, поглинена піднесенням правих популістів, може не впоратися із покладеною відповідальністю".https://www.economist.com/the-world-ahead/2025/11/10/the-contours-of-21st-century-geopolitics-will-become-clearer-in-2026
Трохи не подобається коли війни аналізують в моменті, а не дивляться на всю арку останніх майже 45 місяців. Так певно зручніше, бо ж проблеми тоді це більше ті чи інші прізвища, а не структурні чинники чи кумулятивний наслідок суми рішень, де лише частина залежить від нас.Так само на подобається коли не хочуть/не можуть прийняти те, що в війні багато речей взаємоповʼязані - в основному в негативному плані створюючи спіраль деградації. І те, що зараз в нас проблеми із комплектуванням, певно якимось чином та і повʼязано із тим, що за винятком короткого періоду часу влітку 2023, ми воюємо із дефіцитом вогневої могутності. І це нам тепер аукається як в плані якості управління, так і щодо того як сприймають шанси на виживання у випадку доєднання до Сил оборони.Так само не подобається, коли не розуміють що таке війна на виснаження у всіх сенсах. І що для сучасної ліберальної постомодерноі демократії (та ще такої як наша із кризою державного управління і державної служби) це виклик, мʼяко кажучи.Так само не подобається коли не розуміють як змінилися відносини «держава-індивід» за останні 80 років (і особливо останні 40 років) та як це накладається на наш контекст досвіду відносин «держава-індивід» та який потім це все має вплив на організацію життя під час війни.Це я все до чого. Не лише ведення війни вимогливе, що логічно. Аналіз війни теж річ дуже вимоглива. І поверхневий аналіз викликає інколи роздратування.
«Наприкінці липня 1993 року Телботт розпочав тристоронні переговори з Мамедовим і Тарасюком, щоб знайти рішення. Ядерна зброя мала пройти демонтаж в Росії, а Україна мала отримувати платежі за комерційну цінність високозбагаченого урану, що міститься в ядерних боєголовках.Початковий раунд переговорів з українською стороною пройшов невдало. Тарасюк звернувся до Телботта з проханням укласти юридично обов'язковий договір, який би передбачав гарантії безпеки Заходу в обмін на повне ядерне роззброєння України. Крім того, Тарасюк вимагав, щоб право України на членство в НАТО було згадано в двосторонній хартії між США та Україною. Телботт відхилив обидва прохання. Юридичний договір вимагав би згоди Сенату США для ратифікації. Гарантії типу статті 5 НАТО не могли бути розглянуті, оскільки їх надання спровокувало б більше подібних запитів з боку інших пострадянських держав. У своїх щоденниках Телботт зазначав: «У нас довга 45-хвилинна суперечка щодо гарантій/договору безпеки тощо; це справді знеохочує; вони просто продовжують хвилюватися над цим питанням, як кісткою. Вони також намагаються згадати членство в НАТО в хартії. Я досить сильно відреагував щодо того, що я вважаю основною проблемою — вони хочуть бути членами НАТО, але не можуть. Це майже провал»».Із книги «Забезпечення миру в Європі: Строуб Телботт, НАТО та Росія після холодної війни» (2025)Це до теми що вже в 1992-93 українське керівництво розуміло загрозу із боку РФ. І намагалося отримати гарантії безпеки. Але це було і залишається важко. Просто багато-хто може думати що це тема нова (ні не нова) так само як і те, що нинішнє керівництво України далеко не перше стикається із викликом того як більш рівномірно перерозподілити обовʼязки, ризики і ціну підтримання балансу сил на сході Європи.Єдине що в 1990-ті і 2000-ні нас рятувало те що жили в тіні однополярного моменту на чолі із США - РФ була занадто слабка, щоб прямо кинути виклик існуючому порядку. А коли глобальний баланс сил почав мінятися то і модель гарантування безпеки розроблена тандемом Кучма-Горбулін в 1994-99 перестала працювати і ми це відчули на собі.
«Без пікапів не буде війни»Ваші донати підсилили «Спецпідрозділ Тимура» ГУР МО на 5 пікапів Nissan Navara. «Пікапи використовують для різних завдань: перевезення продуктів, боєприпасів, дронів та іншого обладнання. Завдяки швидкості та маневреності вони ефективні як розвідувальна техніка. Часто позашляховики оснащують РЕБ, що робить їх своєрідними "мінітанками", здатними на швидкості 100 км/год вириватися з-під атаки FPV-дронів. Вони також незамінні для медичної евакуації. Пікапи — один з основних компонентів логістичної екосистеми, який забезпечує мобільність, швидкість та універсальність у різних ситуаціях. Тому без пікапів не буде війни», — військовий ГУР МО.
За час існування Фонду ми передали ГУР транспорту на 188 965 303 гривні — це пікапи, буси, багі та інше майно. Сучасна війна має бути мобільною, а війську потрібно швидко переміщатися, аби нищити ворога.Дякуємо, що прямо зараз перейдете за посиланням: send.monobank.ua/jar/2LVMHmA7sE аби задонатити на пікапи 🫶🏻Адже пікапи потрібні всім.
«Поки що гексоцикли, квадроцикли і мотоцикли у війську сприймають із пересторогою. Ними повноцінно не працювали. Усі звикли: якщо везти людей чи провізію — то тільки бронемашиною. Але з нашого досвіду — простіше зробити кілька поїздок гексоциклом. Він тягне 600–800 кг вантажу й може їхати лісом, тобто безпечнішими ділянками», — командир роти безпілотних систем 80 ОДШБр.
У бригаді почали використовувати гексоцикли взимку 2024-го й відтоді застосовують постійно. Вони замінили великогабаритну техніку, бо компактні й маневрені, пройдуть там, де велика колісна техніка не зможе. «Гексоцикли та квадроцикли використовують не лише для логістики, а й для евакуації поранених. Таких випадків було чимало, зокрема під час Курської операції. Технікою під’їжджали наскільки можливо близько до місця поранення та вивозили до медиків», — командир роти безпілотних систем 80 ОДШБр.
Квадроцикли, гексоцикли, багі — різні за функціоналом, але однаково потрібні всім. Кожна така машина доставляє зброю, евакуйовує поранених і забезпечує мобільність наших військових там, де іншою технікою не проїхати.Нині триває збір на 90 одиниць такого транспорту для шести бойових підрозділів. Зробіть свій внесок за посиланням send.monobank.ua/jar/2LVMHmA7sE
Відповідь від Державного секретаря США, яку ми заслужили...ЗАПИТАННЯ: Переходячи до Росії, в останні 7 днів відбулося два вторгнення російських безпілотників - до Польщі, а потім до Румунії. Схоже, що президент Путін відчуває себе більш сміливо і впевнено після зустрічі з президентом Трампом на Алясці.МІНІСТР РУБІО: Послухайте, я б не сказав, що він почуває себе більш сміливо і впевнено після зустрічі. Я б сказав, що це приклад того, чому, на думку президента, ця війна має закінчитися. Війни, як правило, мають тендецію до подальшої ескалації. Вони насправді загостюються, а не ситуація стає кращою, якщо продовжуватимуть йти своїм шляхом, особливо затяжна війна, як ця, яка – враховуючи, що обидві сторони сильно тримаються за свої позиції. Я розумію, що ці операції безпілотників відбуваються далеко від лінії фронту. Вони не впливають на лінію фронту. Вони значною мірою спрямовані на те, щоб послабити одна одну. І українці також завдають ударів по Росії.І це одна з причин, чому президент сказав, що хоче, щоб ця війна закінчилася. Ця війна має закінчитися. Саме тому він витратив величезну кількість політичного капіталу, енергії та часу, намагаючись довести її до кінця. Ніхто у світі не зробив більше для припинення – щоб спробувати припинити війну між Україною та Росією, ніж президент Трамп. Але зрештою, для цього потрібні обидві сторони, які воюють, щоб дійти згоди. І, як ви сказали і як ви зазначили, нам не вдалося отримати таких результатів від російської сторони. Але знову ж таки, це не війна Трампа. Трамп успадкував цю війну. І тепер президент Трамп робить усе можливе, щоб спробувати покласти їй край.https://www.state.gov/releases/office-of-the-spokesperson/2025/09/secretary-of-state-marco-rubio-with-gillian-turner-of-fox-news/
На чергові роковини подій 11 вересня в США оглядаючись назад можна сказати, що Аль-Каїда атаками по Всесвітньому торговому центру і Пентагону досягла цілей довгострокового ослаблення США.Моральний авторитет США підірвали війнами на Близькому Сході - особливо це стосується агресії проти Іраку. Після дій за відсутності мандату РБ ООН і без того щоб знайти в Іраку реальну зброю масового знищення США дали можливість іншим виправдовувати свої дії правом сильного.Так само багато ресурсів (трільйони доларів) були спущені в унітаз на воєнні операції і державне будівництво в Іраку і Афганістані котре не так щоб увінчалося успіхами. Купа ветеранів відповідних війн і операцій іще довго будуть справедливо вимагати в уряду США соціальних гарантій та компенсації.Брак успіхів на Близькому Сході пропорційно затраченим ресурсам/жертвам справедливо викликав в США дискусії щодо доцільності слідувати консенсусу після 1945 року щодо активної присутності США в Євразії.Ну і last but not least поки США кріпко загрузли на Близькому Сході як РФ подолала піковий період слабкості після Холодної війни так і КНР змогла вийти в ранг системного противника.Ясно що рано чи пізно домінування США почало б розмиватися бо джерела розмивання домінування США в тому порядку який вони промотували - вільна торгівля разом із вільним рухом людей, ідеї і капіталів рано чи пізно призвела б до нового перерозподілу балансу сил. Але дії Аль-Каіди 24 роки тому із подальшою реакцією США на це стали каталізаторами відповідного процесу пришвидшення розмивання американоцентричного світу.
TGLIST.COM.UA
