Вночі над Краснодарським краєм пролетів яскравий болід - і слідом за ним потягнулись дрони ЦСО "А" СБУ в гості до нафтоперекачувальної станції «Тихорецк» в Тіхорєцку Краснодарщини. Було уражено нафтоперекачувальну інфраструктуру так, що гасили, крім 26 одиниць техніки, аж з пожежного потягу. Не те, щоб це дуже помогло...)) На відео видно кілька джерел займання — імовірно, горять резервуари з паливом, і горять до ранку мінімум. Рідкісний випадок, коли влучання (а не тотальне "збиття" і "падіння уламків") підтвердила російська влада. Тіхорєцкій нафтовий вузол є одним із найбільших перевалочних пунктів нафти на півдні Росії. Там розташовані велика нафтобаза та термінал, які відіграють важливу роль у логістиці російського палива та нафтопродуктів.«На початку березня СБУ спільно із Силами оборони успішно відпрацювала по нафтовій інфраструктурі порту Новоросійськ. Сьогоднішнє ж ураження Тихорецького нафтового хабу, який є єдиною гілкою постачання нафтопродуктів до Новоросійська, стало відчутним ударом по нафтовій логістиці ворога. У комплексі це послаблює як військові можливості росії, так і її економічну спроможність вести війну», — повідомило поінформоване джерело в СБУ.==Але з болідом і ураженням вийшло гарно, скажіть? "Збіг? Не думаю!" (с) ))
В житті завжди є місце містичним збігам – і чомусь в питаннях тендерів концентрація цієї містики різко збільшується. От наприклад коли визначали переможця половини тендерів на ремонт і реконструкцію Центру ендокринної хірургії (це там де зокрема і щитоподібною залозою займаються) на Кловській, цілком випадково збіглось, що тендери на 1,1 млрд з загальних близько 2-х млрд минулого літа виграв «Консалтинг-Буд» симпатичної львів’янки Любомири Кожушко. І цілковито містичним є збіг, що пані Кожушко раніше працювала у структурі Апарату Верховної Ради України, зокрема в управлінні адміністративними будівлями. Ну збіг же ж – перемога на ярд і попередня робота, правда ж? Нічим іншим це точно бути не може. Як збігом прикрих обставин є те, що ТОВ «Консалтинг-Буд» також згадується у матеріалах кримінального провадження щодо об’єктів Держспецзв’язку https://reyestr.court.gov.ua/Review/134369757 . За версією слідства, через мережу пов’язаних компаній могла реалізовуватись схема із закупівлями безпілотників для Сил оборони за завищеними цінами. І те, що в журналістському розслідуванні щодо ремонту і реконструкції Центру ендокринної хірургії теж йдеться про закупівлю за завищеними цінами, - теж однозначно збіг. Бо лінолеум по 2600 грн/м2 замість 854 грн, комп’ютери без специфікації по 144 432 грн/шт замість 106 тис за якісний ігровий, вікна без специфікацій по 10 740 грн/м2 замість 9860 грн за найдорожче шестикамерне німецьке в нестандартному сильно модному кольорі «магнетит сяючий» (це як, цікаво?) – це одне, а БпЛА – геть інше. А занижена в тендері зарплатня будівельників компанії у 18 570 грн замість середньої по галузі пропозиції 37 500 – взагалі з іншої опери https://censor.net/biz/news/3562327/tsentr-endokrynologiyi-vytratyt-2-milyardy-na-remont . Хоча от збіг із «оплатою фактично невиконаних робіт та не встановленого обладнання» від «Консалтинг-Буд» у справі намахування Держспецзв’язку і в історії з реконструкцією Центру ендокринної хірургії – це вже якась недобра містика. За інформацією з об’єкта будівництва, фактично виконано приблизно 20% будівельних робіт – а за актами виконаних робіт закрито понад 50%. У грудні 2025 року підрядник подав акти виконаних робіт, які були підписані технічним наглядом та інженером-консультантом. Однак, за даними джерел, частина цих робіт фактично не була виконана, а обладнання не було поставлене. Орієнтовна сума таких робіт може становити близько 200 млн грн https://nashigroshi.org/2025/07/09/tsentr-endokrynolohii-zavdiaky-vybirkoviy-loial-nosti-natiahnuv-na-tendery-1-1-mlrd-firmu-zi-spravy-nabu/ . Упс... Але все ж якось не варто думати недобре на пані Любомиру з хорошими зв’язками по колишній держслужбі – то напевно зі столичною медициною в нас пороблено. В сенсі, хоч орденоносицю Гінзбург все ж випхали в жовтні 2025 як не за петицією київських лікарів, то бодай на пенсію з директорів Департаменту охорони здоров'я КМДА після вісьмох років ну дуже продуктивної роботи, але корупційні історії часів її правління в столичній охороні здоров’я вилазять і досі. Нагадаю, контракти з «Консалтинг-Буд» підписувались в червні 2025, пані Гінзбург ще не була щасливою пенсіонеркою, а цілком собі директоркою. От тільки фінансування реконструкції здійснюється в рамках програми Ukraine Facility – тобто, частково за кошти Європейського Союзу, які виділяються Україні на відновлення. І там навряд чи зрозуміють містику зі збігами в державних тендерах, взаєминами держслужбовців з колишніми держслужбовцями апарату ВР, традиціями крадіжок на будівництвах... Це означає, що потенційні порушення можуть мати міжнародний вимір, оскільки йдеться не лише про український бюджет.
Інтерв'ю Олени Кравець Маші Єфросиніній, яке мало бути ну дуже трагічним - "про рік, який її зламав, хворобу, безробіття та стосунки із чоловіком" - не справило на більшість глядачів розрахованого враження. Не склалось щось в українців з емпатією на тлі спостереження за здобутками "Кварталу 95" за 7 років при владі. Хоча дивляться активно: за 2 дні - 325 тисяч переглядів. Однак не вірять в трагедію людини, напряму причетної до владної команди. Тим більше, залученої до незрозумілої (дуже м'яко кажучи) історії з фінансуванням на понад 27 мільйонів телешоу “Тихий вечір з Оленою Кравець”. Шоу ніхто не пам'ятає фактично, в 2023 гроші списали, в 2024 тему закрили. Хоча Кравець навіть не назвала це роботою на "інформаційному фронті" (правда? проти кого?). Що цікаво, окремою лінією йде буквальне обвинувачення українців, примус їх до відчуття провини за купу трагедій Кравець: мовляв, після скандалу (корупційного явно - але це, звісно, не озвучила) їй почали відмовляти у роботі, вона опинилася просто «на дні». Плюс страшенно потерпала і потерпає від жахливої хвороби, загострення якої викликає "тиск. Будь-який: тиск ...психологічний, тиск зовнішній. Певний вид тиску, який я, умовно кажучи, проковтую, а потім розумію: "Навіщо?". Це про кропив'янку, коли що. Які ми все ж жорстокі, безсовісні і нетерпимі до святих людей, які все життя тільки й прагнули нести нам (і північному сусіду - йому більше, бо в нього грошей більше) радість за скромну копійку. А, і якщо хтось сподівався в двогодинному(!) інтерв'ю почути крім обвинувачень всіх і всього ще й якесь каяття - за "Квартал 95" і реальні криваві наслідки його багаторічної діяльності, за язик, за команду, за окремих особистостей (так, Міндіч, але не тільки він, про нього просто НАБУ найголосніше сказало), за приниження України, українців і українськості... Ви не за адресою. Там залізобетонна впевненість в своїй правоті і цінності кожної дії. Тому теоретично можете витратити 2 години свого життя на перегляд і спробувати пошукати в собі відчуття провини за тяжку долю і згублене здоров'я цієї чудової жінки і патріотки.
Хоча чергова зустріч переговорних груп, яка мала відбуватися цими днями, перенесена через події на Близькому Сході, ми маємо конкретні результати попередньої зустрічі у Женеві у вигляді двох масштабних обмінів полоненими. Вчора в Україну повернулися 200 наших захисників, а сьогодні ще 302 українці вперше за тривалий час ступили на рідну землю. І попри скептичне ставлення багатьох до цього тристороннього діалогу та відсутність реальних успіхів у питанні припинення вогню, ми бачимо справжній успіх в очах рідних, які дочекалися своїх братів, синів та дочок, а жах полону та тортур для них нарешті залишився позаду.Варто нагадати, що ще на початку війни Координаційним штабом під керівництвом Кирила Буданова було організовано перші обміни полоненими, хоча за загальноприйнятими світовими правилами такі процеси відбуваються лише після завершення бойових дій. Проте Буданов у позитивному сенсі порушив цю застарілу військову традицію, перетворивши повернення людей на свою особисту гуманітарну місію. Завдяки такому підходу наші воїни, що потрапили в полон, повертаються додому під час активної фази війни. І це є колосальним позитивом як для самих захисників, так і для їхніх родин.Як зазначають політичні оглядачі, після того, як Буданов очолив Офіс Президента та став активним учасником переговорного процесу, динаміка лише зросла. І ми маємо вже три великі обміни з початку року. По суті Координаційному штабу на чолі з Будановим вдалося зламати класичні практики та довести, що Україна вміє працювати на результат і мислити стратегічно навіть у найскладніших умовах.Ми бачимо результат, якого добивається наша команда. Адже так було після перемовин в Абу-Дабі, те ж саме маємо після Женеви. Якщо кожен раунд міжнародних зустрічей буде супроводжуватися визволенням українців з російського пекла, це і буде наочним і важливим підсумком будь-яких перемовин.
FT: Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що міжнародне право щодо Ірану фактично перестає працювати, оскільки держави-порушники ігнорують його без серйозних наслідків. За його словами, Європі зараз не час «читати лекції» США та Ізраїлю щодо законності їхніх дій. ...Слабкість Європи лише посилила проблему. У цій ситуації союзники не повинні критикувати Ізраїль за військові дії проти Ірану.Експерти зазначили FT, що подібна риторика може означати «прощання з міжнародним правом» та перехід до більш прагматичного підходу до зовнішньої політики.==Фактично, це довгоочікувана публічна констатація встановлення на планеті "права сили" - яке насправді вже 12 років як змінило "силу права", встановлену після Другої світової. Так, глобальну систему зламав саме Путін. І світу знадобилось 12 років, щоб визнати - це сталось. 12 років, а також вибудовування за цей час нової "вісі зла", де учасники - всі поголовно ядерні маніяки, кати і садисти. І з іншого боку: Трамп вирішив проблему Мадуро, не цікавлячись правовими моментами і дипломатією; з високою ймовірністю в подібний спосіб вчинить з Кубою, прямо зараз розбирається з іранським агресивним режимом. І що? І нічого. Система міжнародного права зруйнована і відновленню не підлягає. Трамп її ще й доламає, бо ООН та інші глобальні інституції - це те, на що спирається Сі і вся політика Китаю, який максимально використовує глобальну торгівлю. Але на сьогодні маємо саме таку ситуацію: наскільки би негативно ми не ставились до Ірану, вирішення цієї проблеми не має нічого спільного з міжнародним правом чи бодай якимись правилами. Тільки право сили: "я маю сили тебе примусити". Що ж. Міжнародні правила, до яких ми звикли і які певний час вже були порожньою формальністю, вже і формально зруйновані. Єдиний плюс, що на відміну від змін 19-го і 20-го століть новий гегемонізм б'є спершу по верхівці, а вже потім по народу. В що саме це виллється, будемо спостерігати. Злам старої епохи і народження нової може тривати десятиліття.
Не минуло й 4-х років Великої війни... а, ні - минуло, як компанія "Цікавий Київ" врешті турнула любительку Булґакова і пропагандистку величі "русского міра" та видатного культурного життя Малоросії - екскурсоводку Оксану "Іді-ґляді" Дєнісову. От прямо з таким формулюванням: "просування імперських наративів". Дєнісова демонструє, що так і не доперла, в чому проблема. "Це не перший і не останній випадок в моєму житті, коли комусь не подобаються мої переконання. Але я не готова їх міняти на догоду моді [це воно про війну і сотні тисяч вбитих? - О.Г.], громадській думці чи чиїйсь глупоті [а це - про почуття вдів і сиріт загиблих бійців та родин тих, хто воює? - О.Г.]. Тому я продовжуватиму водити екскурсії, мені це дуже подобається!". Що ж: схоже "Цікавий Київ" похопився хоч і в свинячий голос, однак встиг до серйозних проблем. Бо така позиція - капітальний привід як мінімум для кількох офіційних виховних бесід. До мадами не доперла обурливість її дій (бо щодо "нерозуміння причин претензій" воно очевидно придурюється - кретинізм такої міри з веденням екскурсій не сполучаться). Значить, це слід їй довести ззовні. Хоча право голосу в неї ж це не скасує...Але яке в нас чудове суспільство: крадуть на дронах, які не дають сипатись на голови шахедам, крадуть на захисті літаків, які не дають ракетам їх же самих вбити, крадуть на ремонті ТЕС, яка їх же забезпечує світлом, під щоденними обстрілами пропагують "русскій мір" і як було чудово під владою Москви, під ультиматуми Путіна вимагають повернення прав язику і РПЦ... Це ми опустимо просто тупих, які за $20 підкладають вибухівку в трансформатори, ТЦК і автівки військових.
Владислав Гераскевич у ВР пожартував про відвідуваність: «Я тут виступаю вперше, але вже відчуваю, що переміг по відвідуванню деяких ваших колег». І додав, що часто бачить багато вільних місць у парламентській залі.==Я цілком і абсолютно підтримую його дії на Олімпіаді, його ініціативи щодо проросійського Бубки. Та я взагалі дізнався, що десь триває чергова Олімпіада, тільки після його вчинку і піднятої інформаційної хвилі! Бо, погодьтесь, нам тут трохи не до спортивних рекордів останні чотири роки. Але цей жарт... Так, він не політик і не оцінив значення такої репліки. Але це все одно вийшла демонстрація зневаги до парламентаризму як такого. І навіть обвинувачення ВР у недостатньо якісній роботі - при тому, що з 2019-го парламент нічого не вирішує, вся відповідальність на виконавчій владі, бо на ній всі рішення. Однак більшості українців жарт сподобався, вони долучились до хвилі "депутати нічого не роблять, навіть не приходять на засідання". Це те, чого і домагається влада: звантажити відповідальність і негатив на парламент і при тому відібрати в нього повноваження на користь геть інших інституцій, навіть не Кабміну. Тому плювок в парламент був, може і смішним комусь, однак спортсмену не варто було цього робити.
Спостерігаю хвилю невдоволення і зловтішання на тему "та ваш Залужний англійської не спромігся вивчити - криво з папірця читає!". Знаєте, мене турбує не англійська генерала. Зрештою, він поводиться природно. Головне, щоб іноземна аудиторія зрозуміла його слова. Але мене дещо турбує, що команда Залужного, судячи з усього, вирішила розпочати новий етап і, відповідно, відкоригувати імідж Залужного. Завершити період інтелектуальних статей і серйозних дискусій. Чи як мінімум змістити основний акцент на інше: на імідж простого хлопа, який подобається всім, бо такий як всі. В це прекрасно вписується така англійська - бо і загал нею не володіє. Це викликало в певних колах різку реакцію, хтось вже клеймить генерала "примітивом". Нічого. Це дуже навряд зіграє проти Залужного. Бо в нього і так залізобетонна позиція порівняно з усіма іншими публічними особами України. Доволі складно уявити те, що реально зменшить його рейтинги. А з позиції свого фахового досвіду політтехнолога не можу не нагадати рафінованим активістам: українці взагалі охоче голосують за "простого хлопця з народу, далекого від політики". Востаннє такий набрав 13 мільйонів голосів. Так що мережею можуть скільки завгодно розходитись пости, меми, жарти про англійську Залужного, ще про щось - але панівна більшість виборців орієнтується точно не на це.
Через пару годин — чотири роки відтоді, як почалися події, що назавжди змінили життя мільйонів людей. Моє — у тому числі.І хоча війна почалася у 2014 році, саме 24 лютого 2022-го вона набула зовсім іншого виміру.Що б я не написав — усе буде дрібницею і маячнею поряд з десятками й сотнями тисяч загиблих і поранених, з тими, кого вигнали з домівок або чиї життя просто сплюндрували окупанти.Але це — моє життя. Життя, в якому я не можу жити, як звик, і працювати, як звик. Хоча, звісно, можу. Хвороба очей за кілька років до Великої війни дала мені шанс бодай трохи не виглядати тим самим «а що я можу зробити в окопі» чи «я корисніший тут, а не там».Уже чотири роки я не можу виїхати за межі країни, хоча маю на це право. Бо якось здається мені некрасивим робити це в часи, коли це не право, а привілей.Ставлення до життя кардинально змінилося. Матеріальне перестало турбувати так, як раніше. Горизонт планування — тиждень. Місяць уперед — як фільм про майбутнє.І найголовніше. Особливо сьогодні. Це може тривати рік, два або навіть десять. А мені через хворобу транквілізатори не можна.))
Гендиректор "Укрпошти" Смілянський в інтерв'ю: "...Коли в тебе дуже потужна соціальна підтримка, твоє бажання в оцей холод підійматися вранці, йти на роботу, не завжди виправдано. ...І оці вимагають соціальну державу. Ми не Німеччина, у нас немає цих потужних резервів - платить отакі шалені соціальні виплати за то, щоб люди, вибачте, сиділи вдома, не працювали. Навпаки, якщо прямо жорстко сказати, то їх має бути мінімум. Тільки, як ти кажеш, для пенсіонерів і інвалідів. А всі інші, шановні, вперед працювати, відновлювати країну".--Був би він котрим бізнесменом чи звичайною людиною - то хрін з ним, мав би право озвучувати свою особисту думку. Я з ним навіть погодився би частково (бо в категорію "не інвалідів і не пенсіонерів, яких треба вигнати на холод працювати за мінімальні гроші" втрапляють і ті ж мами в декреті, скажімо; з іншого боку, в нас категорій "спец.пенсіонерів" з величезними виплатами і раннім виходом на пенсію купа - але їх ніхто не зачепить, бо судді, прокурори, решта недоторканні, навіть як на пенсії). Однак коли подібне озвучує керівник державного підприємства (не найкращого, і поза піаром з доволі проблемною організацією роботи), причому керівник з зарплатою в 600 000 - то це відверто непристойно. Але якщо вже про зарплати: якщо ці 600 000 - "дрібниці порівняно з тим, що отримував до того", так що ж він так тримається за саме це "низькооплачуване" крісло вже 9 років?