ГОЛОБУЦЬКИЙ

Макарєвіч в інтерв'ю Станіславу Кучєру позначив всіх, хто живе в Росії: «Я впевнений, що ті, хто там сьогодні живе, розхльобуватимуть те, що вони самі заварили. Можна валити на Путіна, можна валити на будь-кого, але це вони самі заварили…». В сенсі, їм самим і відповідати. Ясно, що за це на Макарєвіча накинулись і російські опозиціонери, і провладні діячі... Заодно і нагадати, як Макарєвіч в березні 2008-го, за 5 місяців до нападу на Грузію (і через 5 років після Тузли), публічно підтримував Путіна і Мєдвєдєва. Та й взагалі ніколи не гребував засідати в президентській раді з культури і мистецтва, просити й отримувати від Путіна гроші на свої фестивалі... Та в мережі купа фотографій різних років, де Макарєвіч тисне руку Путіну і навіть бухає з Дімоном "Ядєрним пєплом" Мєдвєдєвим. І орден "За заслуги" він від Путіна отримав вже після Тузли. З "хорошими русскімі" і так ясно. Але от з іншими цікавіше. Виходить, що Макарєвіч просто вважає росіян в Росії лохами: він співпрацював з Путіним за гроші, преференції й орден. Потім передумав і звалив. А вони просто лохи, за безкоштовно підтримують "СВО" і путінський режим взагалі. І за це вже платять і заплатять ще більше. Мені ніколи не подобався Макарєвіч, я ніколи не слухав його пісень. Але от в цьому - що історію з режимом, з нападом на Україну і не тільки "заварили" всі росіяни, - підтримую його абсолютно.

Ну що, друзі, цифри березневої соціології на столі. Тож беріть чашку кави і будемо аналізувати. Бо є що.Березнева соціологія зафіксувала реальність, яку вже неможливо ігнорувати. Якщо коротко: Україна остаточно обрала «людей дії» та «людей у формі».По перше, військові - це на сьогоднішній день моноліт довіри. Подивіться на цифри особистої довіри. Наприклад, рівень особистої довіри до Кирила Буданова зафіксувався на позначці 60,3%. І це, я вам скажу, аномалія для чинного посадовця, який після переходу з ГУР в ОП не лише не розгубив лояльність, а й зміцнив рівень довіри. І це при тому, що ОП останні роки традиційно асоціювався зі словом токсичність і недовірою до влади.Також ми бачимо високий рівень довіри до ексголовкома Валерія Залужного (61,6%). Тобто в країні зараз два рівновеликих лідери довіри, і обидва є військовими.Другий момент, який я хочу відмітити - це феномен «нульової токсичності» до військових. Це взагалі унікальна історія для нашої політики. Антирейтинги Буданова і Залужного - всього 0,7%. Ви розумієте? Для 99% виборців ці фігури не є токсичними. Ось беремо Буданова. Він може розмовляти з будь-якою аудиторією, і його будуть чути.Такий феномен довіри - це свідчення того, що запит на військове лідерство - не ситуативний хайп, а тотальний консенсус суспільства.Третій момент, який кидається у вічі, знову пов'язаний з прізвищем Буданова. Бо коли людина вагається, вона обирає його. Чому? Бо 22,7% українців назвали Буданова своїм «другим вибором». Це найвищий показник у країні. І це електоральний резерв, який може зробити результат космічним. Тобто українці бачать у фігурі ексочільника ГУР головну альтернативу для всіх.Якщо ми подивимося на партійний рейтинг, то й тут на горизонті партії «у пікселі», яких зараз взагалі немає в природі. Це гіпотетична «Партія Буданова», яка з коліс бере 15,3% серед тих, хто визначився.  І додайте сюди ще 15,5% тих, хто бачить її як «другий вибір». Потенціал росту - 30%+.Причому ми бачимо, що й інші мілітарні сили на коні, що лише підтверджує: майбутній парламент буде професійним, дисциплінованим і дуже «військовим».Але чому Буданов? Відповідь і проста, і складна водночас. Раніше ми знали цю людину як розвідника, а сьогодні ми бачимо у постаті очільника ОП нотки "архітектора майбутнього". Буданов не полишає справ військових, зокрема граючи роль першої скрипки в перемовному процесі, допомагаючи військовополоненим повертатися додому. А тепер він ще й економічним блоком почав опікуватися. І тут я звертаю увагу на новину, яка цього тижня поширилася в нашому медіапросторі - про наміри покласти економічне око на Африканський континент. Це не просто думка про африканські золото і драгметали, а й гра в довгу на глобальному полі, де Україна стає суб'єктом, а не просто отримувачем допомоги.Цифри березневого рейтингу показують, що Буданов переріс статус вузького фахівця. Сьогодні він сприймається як повноцінний самостійний гравець і реальний кандидат у президенти. Люди бачать у ньому не політика у звичному розумінні, яких ми бачили пачками - з обіцянками та популізмом, - а «кризового менеджера» та «архітектора майбутнього». А холодний розрахунок і результат - це те, чого суспільство вимагає найбільше.І ще один цікавий момент. Сам Буданов нічого не каже за політичні амбіції. Втім березневі цифри вивели його з тіні. Згадаймо нещодавнє інтерв'ю Гриніва і його слова про те, що Буданов стає тією третьою силою рейтингів, про яку ще півроку тому не говорили. Тепер він - самостійний центр тяжіння, навколо якого можуть збиратися конфігурації майбутнього. Чому можуть? Бо все ж давайте дочекаємося завершення війни.https://socis.kiev.ua/wp-content/plugins/pdfjs-viewer-shortcode/pdfjs/web/viewer.php?file=https://socis.kiev.ua/wp-content/uploads/2026/03/Prezent_UA_CATI_n1200_Berezen_2026_UPD.pdf&attachment_id=0&dButton=true&pButton=true&oButton=false&sButton=true&editButtons=true&pagemode=none&_wpnonce=5a998927c9

До свого 34-річчя Служба Безпеки України влаштувала феєрверк за 900 км - честь позначити річницю СБУ випала порту і нафтовому терміналу "Усть-Луга" на Балтиці. Їх порадували ще й першим з часів Другої світової бомбардуванням з літаків (легких А-22, але тим не менш). Хоча насправді це вже практично традиція за останні 2 роки: влупити по котромусь терміналу в Усть-Луґє, щоб високо палало, поки ЦСО "А" СБУ визначається з ціллю десь за 1500-2000 км вглиб Росії. «Сьогоднішня спецоперація – це символічний «подарунок» ворогу до Дня СБУ. Чергове нагадування, що в Росії тепер нема безпечних регіонів», – т.в.о. голови СБУ генерал-майор Євгеній Хмара.За роки Великої війни бійці СБУ вразили:💥 понад 2250 танків (це кожен п'ятий з усіх перетворених на брухт)💥 понад 4070 броньовиків💥 понад 4500 артилерійських систем💥 понад 700 засобів ППО. На рахунку СБУ як бойової спецслужби унікальні успішні спецоперації: 💣"Павутина" - новий еталон в світі.💣Регулярне ураження Кримського мосту - влітку 2025 вже третє.💣Купа ліквідованих і уражених кораблів ворога унікальними дронами, пізніше універсальними платформами Sea Baby - - так, що лапті забрали свої корита з Криму і поховались попід власним берегом (що їх не так щоб рятує). 💣Потім - перша в історії атака морським дроном «Sub Sea Baby» - підводний човен РФ став зовсім підводним прямо в порту Новоросійська. 💥 Злетіли в повітря від дронів СБУ сотні військових аеродромів, складів зброї, ракет та дронів, НПЗ і нафтобаз, заводів, які виробляють дрони й КАБи. Росія втратила десятки мільярдів доларів, які могла витратити на війну.Ну і плюс 141 викрита агентурна мережа всередині України - теж на рахунку СБУ. Причому агентів лапають переважно до того, як вони встигають здійснити теракт. СБУ - ймовірно, одна з найбільш універсальних і багатовекторних спецслужб в світі. Тому Служба більш ніж заслужила, щоб її вітали з річницею всі українці.

Історію з вкраденими Орбаном десяткамимільйонів доларів «Ощаду» не буде закрито мінімум до повернення цих грошей Україні. Максимум – до викриття всієї схеми і її причин, але це ближче до фантастики.  Однак версій від фахівців більшає. Хтось пояснив фінт з «двома купами готівки й золота на одних документах» як причину, чому взагалі інкасаторська автівка «Ощаду» мінімум вп’ятнадцяте з’явилась в Угорщині. Тепер ще кілька обізнаних з внутрішньою кухнею фахівців позначили мені можливий розвиток подій: пробиту Орбаном на відплату за перекриту «Дружбу» (він так і не вірить в руйнування росіянами) дірку в 3,6 мільярди гривень можуть спробувати закрити через націоналізацію угорського OTP Bank.  Номінально причини є: так чи інакше, але OTPBank в Україні з весни 2023-го то долучається, то «тимчасово вилучається» з переліку «міжнародних спонсорів війни». Одна з причин: OTP Bankопосередковано належить до мережі «Газпрома».  Йдеться про власника частини акцій OTP Bank - росіянина Меґдета/Міхаіла Рахімкулова (кар’єра: «Мингазпром» СССР → спільний «Газпром»+угорськаMOL газовий посередник Panrusgas → накопичення капіталу на газовому посередництві → голова угорського General Enterprise Bank (AEB) «Газпрома» → власник цього ж AEB → куплені на гроші з продажу AEB 7,79% OTP Bank та 33% MOL, теж акціонера 8,57% OTP Bank). Він ще 2007 повернувся з Угорщини назад до Росії, але акції передав синам Тимуру і Руслану (тепер це вже 10,057% акцій OTP Bank через компанію Рахімкулових «Kafajat Kft» https://pro-cmpt.com/lenta/item/280214-poka-vengerskiy-otr-bank-skupaet-banki-v-rossii-10-ego-akciy-stoimostyu-1-43-mlrd-sobrala-semya-mihaila-rahimkulova-soratnika-eks-glavy-gazproma-rema-vyahireva ). І Меґдет Рахімкулов досі акціонер російських державних монополій «Газпром» і «Внешторгбанк» («банк КГБ»/ «банк ФСБ»/ «Кремлівський банк»)https://www.zdg.md/ru/%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D0%B8%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B5%D1%80-%D0%B8%D0%B7-%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D0%BF/ . Ну і у фахових колах минулого року обговорювались домовленості про купівлю російського Raiffeisen Bank International (RBI)зятем Орбана (він же – компаньйон МеґдетаРахімкулова з купівлі російських активів) ІштваномТіборцом за участі того ж на 10% рахімкулівського OTPBankhttps://www.derstandard.at/consent/tcf/story/3000000258204/laut-geruechten-soll-orbans-schwiegersohn-an-der-raiffeisen-russland-tochter-interessiert-sein . В сенсі, багатоканальні зв’язки OTP Bank з Росією і «Газпромом» збереглись. Формальний привід для претензій під час війни є. І саме ці факти спонукали до зародження ідеї націоналізації OTP Bank чи то у влади загалом, чи конкретно в голови НБУ Пишного (який найбільше метушиться через вкрадені Орбаном гроші – саме він, а не голова правління номінально постраждалого «Ощаду»). Приєднати OTP Bank до «Ощаду» - і в такий спосіб компенсувати втрати від вкраденого. Або просто націоналізувати і лишити вже українським банком. Тоді це плюс щонайменше кількадесят посад для своїх людей. І те. і те посилить вплив Пишного на банківську систему України. Або просто перепродати після націоналізації.  Отже, Пишний, схоже, попрощався з вкраденими Орбаном $40 млн + €35 млн + 9 кг золота десь на $1,6млн. Тобто, або впевнений в перемозі Орбана в травні(той продовжуватиме контролювати систему і знайде спосіб не віддати експропрійоване), якій допомагає і влада України, а не тільки кремлівські політтехнологи з тезами «Україна хоче напасти на Угорщину».  Або впевнений, що прикриття схеми настільки тонке, що не витримає жодного розгляду.  Але хіба націоналізація банку члена НАТО і ЄС, яку б частку не мав там Кремль (причому цілком законно, в Європи претензій до таких акціонерів немає), не поставить Україну в ще більш складне становище перед союзниками? 

Орбан знав, по кому б'є, коли експропріював 6 березня золото і готівку на орієнтовно 200 мільйонів доларів з інкасаторських авто "Ощадбанку"? --Борислав Береза понад два тижні збирав інформацію і сьогодні оприлюднив те, що йому пояснив досвідчений банкір. Це схема - достатньо нескладна, варто визнати, - задля якої "Ощадбанк" єдиний з українських банків сам ганяв інкасаторські автівки до Відня, а не отримував золото і готівку на угорсько-українському кордоні від австрійської сторони, як всі інші. Бо, як пояснив Березі фахівець, за такої схеми насправді ніяка австрійська готівка і золото український кордон в тих автівках не перетинали. Їх лишали в банку котрої третьої країни, а в Україну в'їздили порожні інкасаторські автівки з документами на певну суму готівки і певну вагу золота. Тут їх завантажували вказаною кількістю нелегальних цінностей з корупційних оборудок - і цілком легально відвозили до "Ощадбанку". Тобто, в Європі лишались умовно чисті австрійські гроші і золото, в Україні фіксувались теж умовно чисті гроші і золото як оті самі, отримані від австрійського банку. Але по факту це дві різних купи готівки і золота, оформлені на одні документи. Виглядає, що курувалась ця схема легалізації капіталів саме НБУ, а не "Ощадом", - як аргумент Береза наводить реакцію посадовців: абсолютно індиферентну - голови правління "Ощадбанку", натомість голова НБУ метушиться як вшкварений. Чому саме отака чутлива до викриття і контролю третіми країнами схема, а не невловима крипта? Бо в крипті, як розповів Береза, вони розчарувались після падіння курсу і зникнення криптобіржі, на чому було втрачено шалені суми, чи не три чверті від набутого. До процедури легалізації "коштів, які можна помацати" залучено, за припущеннями Берези, осіб з дуже негарним бекграундом. Але головне, що зауважує Береза: про схему, якою легалізували мільярди за понад 15 ходок, очевидно знають в Москві. І, відповідно, про неї знав Орбан. Але заплющував очі на "псевдотранзит золота і готівки" - доки працювала "Дружба" і забезпечувала йому дешеву нафту і підтримку виборців. Тобто, Орбан 6 березня бив прицільно по схемі української влади, а не влаштував раптовий демарш з першим-ліпшим українським активом. Поки, як зазначає Береза, це теоретичні, хоч і логічні, і підтверджені конкретними подіями, викладки незалежних фахівців. Їх НАБУ та САП варто перевірити - і або відкинути неймовірно бридку і на мирний, не те що воєнний стан гіпотезу, або... Бо якщо це підтвердиться, то "Міндічгейт" відпочиває. https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=35604564255809572&id=100000483476379#

"Барін прієхали!": Для підвищення статусу заходів в Україні продовжують запрошувати росіян. Тільки тепер не всіх, а "хороших". От, на бізнес-форум (постер - це реклама задля продажу квитків - ви ж не думали, що це безкоштовний захід?) в Києві і Одесі 6-7 квітня на додачу до українських засновників компаній підтягнули і Чічваркіна, колись довірену особу Путіна, який агітував за Путіна і Мєдвєдєва. Так, багато хто в коментарях знов почне мені закидати, що Чічваркін частину заробленого знов витратить на медицину для українців, що він чи не завжди так робить. Як на мене, це не аргумент. Він хоче залишатись хорошим для всіх. Як зауважила щодо подібних аргументів одна з коментаторок анонсу, "росіянин, який за гроші виступає в Україні, заробляє на українцях і частину цих зароблених коштів витрачає на те, щоб врятувати трохи українців, яких намагаються вбити інші росіяни, оце герой!" (Анастасія Ангелова). Йшов п'ятий рік Великої війни, успішного (бо ми ще живі і більшість на своїй землі) протистояння найбільшій армії континенту. Але українці продовжували демонструвати вперту меншовартісність і другорядність щодо культури, мови, досягнень, бізнесменів Росії...

"Говорить Київ: політика" і я як в.о.Богдана Буткевича говорю з Богданом Буткевичем про війни в світі: Іран, Венесуела, наша війна, перспективи Куби... Нові чутки "Нетаньягу розміняє Україну на Іран в Путіна" - нонсенс. Люди з історичною місією - їх часто терпіти не може народ, вони не добрі люди, але до такого їх підвела історія. Шанси, які складаються раз на покоління чи й на кілька. Від таких шансів не відмовляються - ні Нетаньягу, ні Зеленський... Принцип "деескалації через ескалацію". Але занадто жорстко - теж недобре. Нафта по $150 не потрібна нікому в світі. Якщо не буде знищено іранський режим під корінь, єдиною метою його існування стане створення ядерної зброї. Задача технофашистів, які стоять за Трампом - взагалі підірвати ситуацію в світі. Після розтрощення "тихої гавані" на Близькому сході Трамп планує зробити з Куби новий Дубай поряд, під боком, без мусульманських обмежень на одяг, дівчат, сигари і випивку, - як і було до комуністів. Ставка Трампа: або Америка контролюватиме понад 40% світової нафти - або Трамп і Америка програють все. Безпека близькосхідних монархій виявилась міфом - вони не хочуть захищати себе. "Тиху гавань" втратили і росіяни, які готові були терпіти війну, поки мали змогу перечекати в Дубаї. Саме через Дубай прокручувались "сірі" і "чорні" гроші в крипту. Через "Дубайск" Росія імпортувала заборонене для неї санкціями. Кам'яна пустеля в Ірані потрібна Ізраїлю, Трампу потрібна розблокована і безпечна Ормузька протока і сотня кілометрів вздовж. Розвилка Путіна: продовжувати війну чи закінчувати? І так, і так погано. Цього року війна не закінчиться. Республіканська партія - виборці переважно за підтримку України. Трампу і команді невигідно йти проти більшості. ЗСУ зараз зірвали підготовку наступу Росії "щойно підсохне земля". Нафтовий заробіток Росії з Ірану негайно буде вкинутий в топку війни. Економіка Росії рухне наступного дня після підписання миру. Тому Путін вибере війну. Путін готується до встановлення "Великої стіни" від світу довкола Росії. Чи буде замах на Орбана перед виборами у виконанні українця? https://youtu.be/BeN0I9R7TWk

Сьогодні помер Герой України з 8 січня 2019-го Михайло Денисенко – відомий також як патріарх РПЦвУ (кодова назва «УПЦ КП») Філарет, «почесний патріарх ПЦУ» з 2018-го і «агент КГБ Антонов». Він два місяці як відзначив 97 років – прожив достатньо. Денисенко – представник цікавого феномену «люди, народжені в Україні, які працювали в Україні проти України на Кремль, а потім стали лідерами бодай частини українців». І це доволі поширений феномен, варто визнати. Щось в українцях формує потяг саме до таких лідерів. Дивний вибір, скажімо так. Але вже як є - історичних прикладів маємо достатньо. Той же Денисенко: прекрасна для донецького сільського хлопця кар’єра в церковній ієрархії за часів СССР. Відповідно, він просто зобов’язаний був мати звання в КГБ – такі речі не пускались в Союзі на самоплин і не лишались без наджорсткого контролю від системи. Тобто, все точно не обійшлось вербуванням і наданням псевдо «Антонов». Він ціле життя був вбудований в московську ієрархію, московські кар’єрні змагання і інтриги. В 90-му році, як хто забув, балотувався на голову РПЦ – тобто, розраховував сісти на крісло, де зараз сидить Кірілл Ґундяєв. Не вдалось – то ретельно облаштував під себе крісло в Києві, подбав про закріплення права самостійного управління (це не автономія і не автокефалія – просто обсяг власних повноважень поза постійним узгодженням з Москвою). А загалом став, здається, першим народженим в Україні очільником Київського патріархату за понад 200 років московської окупації. З іншого боку, був проти томосу про автокефалію української церкви - вважав, що той "несправжній - то греки всього лиш загребли до рук величезну українську паству", а РПЦвУ ліквідувати неможливо, доки він є Патріархом там. Проте Філарет все ж погодився на обрання Патріархом ПЦУ Епіфанія... Але організував собор, який відмовився від томосу. І попри все це десятиліттями лишався духовним лідером мільйонів українців. Їхнім щирим вибором.Однак випадок, повторюсь, не унікальний. Зараз ми маємо президента, який до свого президентства відверто, публічно висміював все українське, навіть прямо знущався і демонстрував зневагу і до держави Україна, і до українців, і до всього українського. А зараз саме ця людина – символ українського спротиву для десятків мільйонів і говорить українською мовою. Ось така в нас Україна. Неоднозначна і змінновекторна. Добре, що хоч Медведчук – ще один український діяч, який відкрито працював на Москву і зневажав українське, будуючи кар'єру і заробітки в Україні - як був гівном в радянські часи, так залишається гівном до цих пір.

«Оскар» за найкращу документалку отримав фільм про російську пропаганду і мілітаризацію шкіл “Містер Ніхто проти Путіна” американського режисера Девіда Боренштейна та педагога з уральського міста Карабаш Павла Таланкіна. Як зазначив наш найпродуктивніший сценарист та письменник Андрій Кокотюха, фільм російський, бо матеріал та ідея - російські, зйомка - російська повністю, тільки постпродакшен західний. Та й на сцену вийшов саме росіянин Павєл Таланкін. ==Однак бачу, що багато хто з малоросів в Україні радіє "як Захід підтримує хороших русскіх і їхню діяльність". Нібито "це добре для України". Це вже після камінауту Латиніної і решти. І я вже цьому не дивуюсь. Але що характерно, це вже другий "Оскар" в росіян за час Великої війни. Ліволіберальний дискурс тримається. Всі наші зусилля з роз'яснення і переконання, всі 12 років війни, всі агресивні напади Росії на сусідів-ексколонії і всі погрози напасти - ніщо з цього не здолало багатодесятилітній наратив на Заході "Росія - це не імперія, сусідні держави - не постколоніальні суверенітети". В сенсі, британці, французи, іспанці, інші згідно цього наративу - "жорстокі білі колонізатори", вони цілими націями мусять нести і несуть відповідальність за колоніальну політику їхніх держав в якому завгодно столітті. А от Росія суто через подвійне перейменування в 20 ст з імперії на "СССР", тоді на "РФ", вже не сприймається Заходом як такий самий колонізатор, який так само цілим суспільством мусить нести відповідальність за свій вибір. Ймовірно, позначився і інший момент, крім перейменування: "типовий колонізатор" в сприйнятті і Заходу, і звільнених колоній - це білий, який загарбує менш розвинені народи, "несе свої цивілізаційні цінності злиденним дикунам". Тоді як з Росією ситуація дзеркальна: вкрай жорстокі дикуни захоплювали більш розвинені, цивілізовані, культурні народи (Польщу, Фінляндію, Україну тощо) власне тому, що тим бракувало жорстокості й агресії. І з того, що Росія не несла цивілізації колонізованим народам, чомусь сформувалось сприйняття, що в політиці Росії винен цар, Сталін, тепер Путін, а не російський народ. Тобто, росіяни тут несуб'єктні взагалі - їхня відповідальність губиться, їхні повсякчасні прагнення загарбання ігноруються. Вони не винні в загарбанні. Це ми всі - українці, литовці, естонці, фіни, поляки, грузини (і чеченці, і чукчі, і, прости Господи, буряти) - трохи не добровільно і з радістю приєднались до "Святої Русі". Отак і виходить, що на нас весь цей постколоніальний дискурс - з агресивною навіть підтримкою Палестини, Африки тощо - взагалі не поширюється. Бо всі ці теоретики постколоніального світ - індійці, африканці - взагалі не вважали і не вважають, що білі можуть колонізувати білих. Це не колоніалізм, це просто політика. А в підсумку все це природно приводить до того, що цілковито брехливий "високодуховний культурний вплив Величної Росії" ще з 19 століття зберігається і ні на гран не підважений. Досі старанно підтримується через університети і еліту весь цей штучний і безпідставний культ Достоєвського, Островського і Толстого, Набокова, успішно адоптованих і гордих тим "великоросів" Чєхова і Ґрібоєдова - всіх цих «трубадурів імперії», як влучно їх назвала Єва Томпсон. І все це все ще тяжіє над Заходом, особливо над американцями. І вони жорстоких дикунів, колонізаторів і агресивних нападників досі, попри століття жахливих фактів, сприймають як "дружніх культурних сусідів Європи". І вважають пристойним і належним підтримувати і в отаких речах як "Оскар" та інше подібне. Бо ж типу "високодуховний культурний гегемон світу".

"КОЛИ НЕ ВИВОЗЯТЬ ЛЮДИ – ВИВОЗЯТЬ ДРОНИ"Підрозділ Триглав це рота наземних безпілотних комплексів на базі 110-ї ОМБр, що працює на Запоріжському напрямі.Наші борти невтомно тягнуть на собі БК, вивозять поранених побратимів, доставляють все необхідне на позиції переднього краю, куди не можливо дістатись без втрат.Щоб ця система працювала без зупинок, нам потрібен стабільний зв’язок у русі — на ньому тримається координація, управління та виконання задач.Саме тому відкриваємо збір на щомісячну оплату послуг STARLINK для наших екіпажів.Зараз наша критична потреба — 50 850 грн щомісяця. Це не “додаткова опція”, а базова необхідність: без зв’язку борти не можуть повноцінно працювати, а значить — ми не зможемо виїжджати туди, де нас чекають наші люди.Допоможіть нам допомогти їм.Закриємо цю потребу разом.🎯 Ціль збору: 50 850 ₴ на оплату терміналів STARLINK🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/2ewByihRvH💳Номер картки банки4874 1000 2478 7965🔗Поповнити конверт через Приват24https://www.privat24.ua/send/irhb2💳Номер картки конверта5168752157068118🔸 PayPal:[email protected]Ваш донат сьогодні — це врятовані життя вже завтра. Це тихий звук мотора наземного дрона, який для хлопця в окопі стає найважливішим сигналом: ти не один. Про тебе пам’ятають, до тебе прорвуться, тебе обов’язково вивезуть.