Чи є сьогодні в Україні інституційна спроможність? Чому й досі немає реального розподілу гілок влади? І як зробити так, щоб кожна з них була суб’єктною, незалежною і відповідальною?Про це говорили зі студентами проєкту Young Leaders University. Вийшла не просто розмова, а глибока, змістовна дискусія з молодими людьми, які мислять критично, розуміють, що відбувається в країні, і думають про її майбутнє.Одні з головних проблем, які існують сьогодні, – це втрата довіри до владних інституцій і відсутність системності у відносинах між державою і людьми. Уже зараз і після війни нам доведеться не просто реформувати, а фактично створювати з нуля інституційну спроможність країни. І тут важливо розуміти: інституції – це не лише державна машина. Це, перш за все, люди, які там працюють.Державі потрібні не «свої», наближені до високих кабінетів, а ефективні й чесні спеціалісти — професійні, порядні, патріотичні. Молодь, з якою ми спілкувалися, – саме така. Вони можуть і повинні стати основою для відродження держави. І те, що вони залишаються зараз тут, – величезна перевага для України. Дякую за запрошення, цікаву розмову, розумні запитання і активну позицію!
В армії чекають рішень від Парламенту, а важливі законопроєкти — на паузі‼️Профільний Комітет з нацбезпеки місяцями і навіть роками не розглядає законопроєкти про терміни служби, про ротацію, про підтримку військових. Якщо комітет не виконує свою роботу і блокує важливі ініціативи, я буду робити все, щоб ці норми були враховані хоча б в інших, пов’язаних з обороною, законопроєктах. Під час розгляду в сесійній залі одного з оборонних законопроєктів, наполягав на своїх правках, які стосуються захисту прав військовослужбовців. Представники комітету, щоб уникнути відповіді на незручні запитання, починають розповідати про Регламент. Але чомусь про нього забувають, коли законопроєкти роками лежать без розгляду! І точно ніхто не згадував про Регламент, коли в ніч перед голосуванням закону про мобілізацію його текст повністю переписали і прибрали звідти норму про терміни служби! Якщо хтось у комітетах «втомився» працювати — може, варто просто помінятись місцями з тими, хто зараз під Куп’янськом, у Запоріжжі чи на Донеччині?!
Як демотивувати навіть тих, хто готовий служити добровільно, маючи законні підстави бути звільненими зі служби? Майстер-клас від Тернопільського ТЦК.Як народний депутат, я отримую багато звернень від українців, які скаржаться на свавілля ТЦК. Але одна з таких історій особливо вражає. Вона про людину, яка була звільнена за станом здоров’я через цукровий діабет, але, попри це, вирішила підписати контракт і продовжити службу. А натомість отримала приниження. Чоловіка, який мав офіційне відношення від військової частини, і їхав до Миколаєва підписати контракт, зупинили на виїзді з Тернополя. Попри підтвердження поліції та ТЦК, що з документами все в порядку, його забрали в ТЦК, незаконно там утримували, вивозили до іншої бригади і навіть підробили висновок ВЛК, яку він не проходив.Людину відпустили через добу — без вибачень і пояснень. Я вже звернувся до ДБР, Міноборони, командування Сухопутних військ, прокуратури та Уповноваженого ВРУ з прав людини, щоб ситуацію розслідували, а винних — притягнули до відповідальності. Розповів про цей випадок і на засіданні ТСК з розслідування порушень законодавства при здійсненні заходів з оборони держави. Готуємо відповідне звернення від Комісії.Поки подібні історії залишаються безкарними, ми втрачаємо найважливіше — довіру людей до власної держави!
Країна ризикує залишитися без тепла і світла, а Парламент займається казна-чим‼️Поки країна готується до надскладної зими, на порядку денному — закони, які не мають нічого спільного з реальними проблемами людей і викликами, перед якими стоїть держава.У сесійній залі хотілося б бачити прем’єр-міністра, міністра енергетики. А ще – Кубракова і Найєма — тих, хто розпоряджався мільярдами на нібито «захист критичної інфраструктури», а потім спокійно покинули свої посади. Саме вони звітували про «100% захищену» Трипільську ТЕС, яка згодом була на 100% знищена.Сьогодні ворог щодня б’є по енергооб’єктах. Це не є несподіванкою — було очевидно, що росія буде продовжувати намагатися зруйнувати нашу енергетику та газотранспортну систему. Але чому мільярди, витрачені на «захист», не дали жодного результату? Де обіцяні укриття? Хто відповідатиме за знищені енергооб’єкти на Харківщині, Чернігівщині, Сумщині, Полтавщині, на Заході країни? Парламент сьогодні має займатися питаннями, які турбують всю країну. А не тими, на які «слуги народу» ледве можуть назбирати мінімально необхідну кількість голосів за рахунок нових «коаліцій».
Вибори проводяться за Конституцією, а не «сигналом від президента». Демократію не можна замінити коронацією! Останнім часом від влади знову лунають натяки про можливі вибори після «перемир’я». Говорять про якийсь «сигнал» від президента Верховній Раді. Але серед повноважень президента, які чітко визначені в Конституції, такого поняття як «сигнал» немає. Якщо в Офісі президента цього не знають — це вже проблема не тільки для влади, а й для всієї країни.Сьогодні, щоб з’явилися підстави для проведення виборів, потрібен указ про припинення воєнного стану. А цього не може бути без реального завершення війни, а не тимчасового перемир’я заради голосування. Вибори — це демократичний процес, який має проходити за міжнародними стандартами. Він неможливий без свободи слова, замість якої сьогодні — єдиний марафон, де показують лише президента і його оточення. Це рівний доступ усіх партій до виборчого процесу, можливість голосувати і балотуватися для військових і для мільйонів українців, які зараз за кордоном або є внутрішніми переселенцями. Це чесна агітація, а не монополія тих, хто отримує сотні мільйонів із бюджету на політичну рекламу.Якщо план влади полягає в тому, щоб оголосити перемир’я і швидко «переобратися» за 30 днів, поки суспільство та партнери не встигли підготуватися, — це не вибори. Це коронація. І це зрада тих цінностей, які сьогодні захищають, у тому числі, на фронті!
Мільйон за контракт. Альтернатива примусовій мобілізації: «Розумна Політика» пропонує ефективні рішенняУ Верховній Раді заговорили про нову систему для мотивації на військову службу. Хочу нагадати, що відповідний законопроєкт № 13623 «Розумна Політика» зареєструвала ще півтора місяця тому. Він передбачає виплату мільйона гривень за підписання першого контракту. Сьогодні – це найбільший стимул для людей іти служити, що визнають і військові, з якими ми спілкуємося. Натомість зараз держава витрачає колосальні кошти на мобілізацію (а точніше — бусифікацію), забезпечення, навчання та утримання людей, які часто фізично не можуть або не готові служити. У підсумку багато з них просто йдуть у СЗЧ. Це неефективно, дорого і демотивує інших.Якщо ці кошти спрямувати на реальні фінансові стимули, результат буде зовсім інший: армія отримає свідомих, вмотивованих людей, які захищають країну добровільно, а не під примусом.На відміну від влади, ми пропонуємо комплексний підхід для підвищення мотивації до служби. Наш законопроєкт передбачає й інші важливі зміни. Зокрема, можливість для людей старше 55 років служити не в зоні бойових дій, а там, де вони можуть бути найбільш корисними — як інженери, механіки, фахівці з дронів. А на передову вони зможуть іти лише за власним бажанням.Підвищити рівень мотивації неможливо без боротьби з бусифікацією. За різними оцінками, корупція в ТЦК уже перевищує 100 млрд грн на рік! Усе це не лише деморалізує людей, а й грає на руку російській пропаганді. Сильна армія починається не з примусу, а чесних правил і дотримання прав людини. І держава зобов’язана це забезпечити!
‼️Надлишок української зброї буде не лежати на складах, а працювати на економікуЧерез півтора року моїх пропозицій і закликів президент нарешті почув і погодився, що надлишок зброї, який не може викупити держава, має йти на експорт. Якби цей крок був зроблений раніше, то вже сьогодні ми вже бачили б його позитивний вплив на нашу економіку і обороноздатність. Це рішення відкриває для України нові можливості. Воно означає вихід на міжнародні ринки, залучення інвестицій, доступ до дешевших кредитів, а головне — розвиток українського бізнесу, створення нових робочих місць, зростання зарплат і наповнення бюджету. У результаті – більше ресурсів для армії, соціальної сфери, освіти, медицини. А ще - це мотивуватиме українців, які виїхали за кордон, повернутися додому. Бо вони знатимуть: тут є робота і можливості для розвитку.Експорт надлишку зброї покращить сальдо платіжного балансу, бо сьогодні ми купуємо за кордоном товарів на 24 млрд доларів більше, ніж продаємо. Такий крок запускає постійний цикл: українські підприємства виробляють озброєння, частина йде на фронт, інша — на експорт, що приносить прибутки, які знову повертаються в бюджет України. Так формується потужний військово-промисловий комплекс, який стане рушієм розвитку і під час війни, і після її завершення.
Мільйони українців сьогодні будують економіку інших країн. Бо вдома вони не мають гідних зарплат і перспектив!Найбільше від цього страждають бюджетники: вчителі, лікарі, бібліотекарі, працівники соціальної сфери. Їх зарплати не дотягують до середньої по країні. Підвищення наступного року мінімальної зарплати на 647 грн та пенсії на 234 грн не компенсує навіть зростання цін, яке українці відчувають щодня!У результаті – люди їдуть за кордон, бо в рідній країні система не залишила їм вибору! За роки повномасштабного вторгнення українці забезпечили понад $88 млрд ВВП Польщі — у вісім разів більше, ніж отримали допомоги. У Чехії наші громадяни лише за цей рік принесли місцевому бюджету 616 млн євро — удвічі більше, ніж витрачено на їхню підтримку.Сьогодні цей колосальний потенціал працює не на Україну, а на розвиток інших держав. Але це можна змінити. Якщо влада нарешті створить умови для гідної оплати праці, прозорої економічної політики та справедливих правил для бізнесу. Саме так ми зможемо зберегти своїх людей і формувати сильну економіку тут, в Україні.
Соціальні стандарти в проєкті бюджету-2026: приниження, замасковане під турботуПроєкт бюджету на 2026 рік знову показує справжні пріоритети влади. І, на жаль, це не люди.Мінімальну зарплату в наступному році уряд планує збільшити на 647 грн. Це не перекриє навіть рівень інфляції, яка продовжує знецінювати доходи українців. Зрозуміти це дуже просто: зараз на 8647 грн людина зможе купити в магазині набагато менше, ніж на 8000 грн рік тому. Грошей начебто більше, але кошик у магазині – легший. Із пенсіями взагалі ганебна ситуація. Мінімальну піднімуть «аж» на 234 грн – до 2595 грн. Ми з командою пропонували підвищити мінімальну пенсію удвічі – до 4722 грн – ще в цьому році: у квітні зареєстрували законопроєкт №13214. І ми показали, де взяти на це кошти. Їх можна знайти, якщо підходити до формування бюджету розумно і з думкою про людей. Ось лише деякі цифри з проєкту бюджету-2026: 📍 5,25 млрд грн — на Офіс президента і Державне управління справами.📍 5,5 млрд грн — на телемарафон і «стратегічні комунікації».📍 13,5 млрд грн — на утримання Кабміну.📍 майже 900 млн грн — на фінансування політичних партій.Загалом це понад 25 млрд грн. А щоб підняти мінімальну пенсію удвічі для 1,7 млн людей — потрібно близько 21 млрд грн. І навіть після цього залишаться гроші, які можна було б направити, наприклад, на підвищення зарплат учителям на 30%.Ще один важливий показник – це виплати для сімей з дітьми. Уряд планує підвищити такі виплати до 50 тис грн. Загалом підняття – трохи більше, ніж на 8 тис грн. Не щомісяця, а загалом! Чи може така сума стати реальною мотивацією народжувати дітей? Навряд чи.Ми ще півтора року тому зареєстрували законопроєкт про суттєве збільшення виплат при народженні дитини – до 304 тис. грн. Якби його ухвалили тоді, сьогодні маленьких українців точно було б більше.Уряд може звітувати про «зростання» соціальних стандартів, але за цими цифрами — не турбота про людей, а лише імітація роботи. Ми з командою вже подаємо правки і будемо робити все, щоб державний бюджет став справедливішим і працював на добробут українців, а не на комфорт чиновників.
Парламентська дипломатія сьогодні критично важлива для збереження підтримки України. Це адвокація наших інтересів на міжнародному рівні, пошук нових партнерів та нагадування світу, заради чого ми боремося.Під час відрядження до США та Польщі я мав чимало розмов про відновлення економіки, створення умов для інвесторів і повернення людей додому.Говорили й про інше — не менш важливе. Ми воюємо не лише за території, а й за те, щоб Україна не стала росією і залишалася демократичною державою. Щоб тут панувала свобода слова й право на мирний протест, а не диктатура й репресії.Одним із ключових чинників, що підривають довіру партнерів, є корупція. За кордоном мої співрозмовники не раз казали: «Стає дедалі важче переконувати власних громадян підтримувати Україну, коли щодня спливають корупційні скандали».Корупція сьогодні підриває довіру партнерів і послаблює Україну в очах світу. Наш обов’язок — чесно про це говорити і вимагати рішень від влади. Бо підтримка союзників залежить не лише від наших успіхів на фронті, а й від становища держави всередині. Парламентська дипломатія тут важлива тим, що дозволяє показати: українське суспільство прагне змін і не мириться з корупцією, навіть якщо керівництво держави намагається зробити вигляд, що проблеми немає.
TGLIST.COM.UA
