Спілка мертвих юристів

​​А, ну і цей, Кіноклуб же цими вихідними --Дивимося Вонга Карвая “In the mood for love”Неділя, 01.02.2026, 15:00, KINO42Завідуючий кіноклубом Іван Міщенко десь бачив рейтинг книг, про які всі кажуть, що читали, а насправді -- ні. На першому місці там Оруелл і його «1984». Ідеальним прикладом цього явища -- не читати, але осмислювати -- є брати Коени, які зняли вільну екранізацію «Одіссеї», відому нам під назвою “Oh, brother, where art thou?”, при цьому читали вони не Гомера, а короткий переказ на Вікіпедії. Так ось, якби існував такий же рейтинг щодо фільмів, то «Любовний настрій» там точно буде у топі -- за 26 років ця стрічка стала одним із символів кіно, її цитування та кадри звідти можна зустріти усюди: від дизайнерських виставок до курсів по філософії. Несвідоме споживання цього інформаційного шум дає змогу кожній людині, яка вважає себе культурно вихованою, казати, що так, кіно дивився, дуже класне (а насправді -- ні!).Нумо у неділю виправляти цю ситуацію із тими, хто у ній знаходиться. А решта, хто поза нею, то нумо передивлятися цю велику красу.Тим, хто уперше чує про Кіноклуб і такий "фігасє, як потрапити", офіційно повідомляємо: аби ходити на ці непересічні у всіх проявах юридичні події потрібно бути патроном Мертвих юристів на суму не менше 10 доларів на місяць. А краще -- більше. Бо завдяки вашим посильним донатам ми мутимо оренду гарного залу (він же укриття), непоганий алкоголь, а решту ще і витрачаємо на невпинне виготовлення якого не якого контенту.Патронити кому де зручніше:-- на Патреоні або-- на Монобазі.📍 Неділя, 01.02.2026, 15:00, KINO42Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

​​Продовжуємо тішити вас пінкфлойдоорієнтованим правничовидобувним та сенсогінним контентом -- Найсильніша гілка, випуск 2: ДоброчесністьНаша чергова спроба вийти за межі базарного мислення, яке подекуди навʼязують нам алгоритми соціальних мереж.Одразу попереджаємо, що це дві години. Але які! Відірватися практично неможливо і це не якась там фігура пластикового копірайтингу. Тут тривалість дуже виправдана, бо як інакше підвести глядача до тези про те, що кожен тємщік відчуває себе доброчесним? Ніяк. А таких влучних тез та, не побоїмося цього слова, інсайтів, у випуску чимало. Особливої актуальності проблематика набуває з огляду на різнобарвний склад учасників дискусії: -- Василь Крат, суддя Верховного Суду та автор каналу "Трохи про приватне право",-- отець Роман Островський, Ректор Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ,-- Єгор Стадний, віцепрезидент з питань освіти Київської школи економіки,-- Станіслав Кунянський, адвокат обʼєднання “Головань і Партнери”, автор каналу "ЮрСюр", і-- Віталій Жданов, психолог-консультант. Завідувач дискусією -- Іван Міщенко, суддя Верховного Суду, відомий також як ведучий Мертвого кіноклубу. https://youtu.be/wY_55HCSOPUПремʼєра сьогодні о 19-00. Тицьніть на Notify me, аби не пропустити видатну у локальному плані подію. *Ця публікація підготовлена Спілкою мертвих юристів у межах гранту, наданого Проєктом ЄС «Право-Justice». Її зміст є виключною відповідальністю Спілки мертвих юристів і геть не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

​​Трохи більше занурився у суть справи по екстрадиції археолога з Ермітажу, бо виглядає так, що росія все більше і більше відкриває вентилі пропаганди навколо цієї історії -- Вчора окружний суд Варшави розпочав слухати справу Бутягіна по суті Захист ось так окреслив позицію: 1) Злочин щодо проведення археологічних розкопок без дозволу не передбачає позбавлення волі згідно з українськими КК,2) Не погоджуються з оцінкою розміру шкоди, і 3) Екстрадиція в Україну несе ризик життю Бутягіна,Але у першу чергу захист намагається затягнути розгляд справи, і це йому поки вдається.Спершу адвокат подав клопотання про відкладення на тій підставі, що не встиг ознайомитися з усіма матеріалами справи. Згодом вони заявили відвід. Щодо першого пункту позиції захисту рано давати оцінку. Частина 1 статті 298 КК справді не передбачає позбавлення волі. Але частини 3 і 4 цілком застосовні до Бутягіна, бо місто Мирмекій, де копирсався Бутягін, є памʼяткою національного значення, тож позбавлення статтею передбачені. Але дочекаюся, поки хтось зіллє документи, і тоді вже якось детальніше із фабулою розберуся. Поки ж глянув, що каже професура з міжнародного гуманітарного права про можливість вести розкопки на окупованій території.А каже вона уся як один, що на окупованій території вести розкопки не можна. Праць, у якій би обґрунтовувалося зворотнє, за останні 20 років я не знайшов. Якщо комусь відомі такі, то надішліть, будь ласка, і я додам.Patty Gerstenblith, DePaul University College of Law«Археологічні розкопки є інвазивною дією, яка змінює об’єкт культурної спадщини, і тому не можуть розглядатися як нейтральне збереження; на окупованій території такі дії потребують згоди суверенної держави» (link).Roger O’Keefe, Bocconi University«Окупаційна держава не має суверенітету над окупованою територією, а лише здійснює фактичну владу, обмежену суворими рамками, зокрема обов’язком поважати та захищати культурну спадщину» (link).Ana Filipa Vrdoljak, University of Technology Sydney«Дії, що впливають на культурну спадщину на окупованій території, втручаються у культурну ідентичність та право на самовизначення постраждалого населення» (link).Неюридична професорка теж каже, що розкопки на окупованій території є неетичними:Lynn Meskell, University of Pennsylvania (Department of Anthropology)«Археологія в умовах окупації часто перетворюється на технологію управління, що слугує легітимації територіальних претензій, а не нейтральному збереженню минулого» -- “States of Conservation: Protection, Politics, and Pacting within UNESCO’s World Heritage Committee”, Anthropological Quarterly 87 (link).Найцікавіше те, що навіть російська професура згодна із тим, що вести розкопки на окупованій території та, тим більше, вивозити до країни-окупанта знайденні там артефакти, це як мінімум неетично: Для російських археологів розкопки в Криму «[з етичної точки зору] після 2014 року були можливі лише за згоди України, а після 2022-го -- просто неможливі, -- каже колишній викладач ВШЕ, соціолог і кандидат історичних наук Дмитро Дубровський. — Я давно знаю Бутягіна, і, на жаль, він давно з цим не погоджувався».Або ось колишній науковий співробітник Центру археологічних досліджень Новгородського університету Павел Колосніцин: "Ніхто не може бути поза політикою. Кожен робить свій вибір. І кожен вибір має наслідки. Я також зробив свій вибір. І тепер живу у Вірменії та не можу досліджувати новгородські пам’ятки, яким присвятив 20 років свого життя».Бутягін знав, що в Україні проти нього відкрили провадження, але продовжував кататися у Європу з лекціями.Ну й останній штрих для портрета Бутягіна це його коментар у відповідь на затримання: "певно, українським прокурорам під час війни немає чим більше зайнятися".Вчора суд оголосив перерву для розгляду відводу. Дата наступного засідання наразі невідома. @gadiuk(Класне кіно про повернення експонатів, які Німеччина викрадала з окупованих країн у II світову).Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

​​Трамп дві години говорив із чотирма репортерами New York Times і вчора вийшла розшифровка цього інтервʼю. Це трохи дивний текст, бо насправді це не прям інтервʼю, а саме дослівна розшифровка, тобто абсолютно концентрована пряма мова, без редагування. Журналісти зазвичай роблять так тоді, коли гість не погоджує текст після редагування.Хз, що там у них сталося насправді, та я трохи поредагував частину, де він говорить про міжнародне право -- Теорія міжнародного права за редакцією Д. ТрампаЖурналіст: Ваше рішення захопити Мадуро й оголосити, що США беруть контроль на невизначений час, на мою думку, поставило питання: чи вважаєте ви, що міжнародні умовності більше не діють, що держави діють за принципом сили.Трамп: Якщо існує загроза, тоді, безумовно, у вас є право діяти. Будь-яка країна має таке право. Без загрози значно менше. Ж: Але ви ж кажете, що якщо є загроза, ви можете втрутитися. Проте у випадку з Венесуелою ви втрутилися, зокрема, заради корисних копалин.Т: Ні, я втрутився з багатьох причин. По-перше, наркотики масово потрапляли до країни [з великою ймовірністю це не так; ось тут ми писали по це -- примітка моя]. По-друге, люди масово потрапляли до країни. До мого приходу, за сонного Джо Байдена, до нашої країни йшли люди з тюрем, із в’язниць, із психіатричних лікарень. Мільйонами. Подумайте про це. Вони відкривали свої тюрми й в’язниці, привозили людей до нашого кордону і дозволяли їм заходити. І це абсолютно неприйнятно. Це погано.Ж: Але ж саме нафта врешті-решт відіграла для вас ключову роль, чи не так?Т: Ні, не так. Нафта просто там була.Ж: Сі Цзіньпін може використати ту саму логіку, щоб обезголовити й встановити контроль над Тайванем. Або чому б Путіну не використати той самий аргумент про загрозу щоб захопити решту України? Чи не створили ви прецедент, про який можете згодом пошкодувати?Т: Ні, тому що тут була реальна загроза. У вас не було людей, які масово проникали до Китаю. У вас не було наркотиків, що масово надходили до Китаю. У вас не було всіх тих поганих речей, які були в нас. У вас не було відкритих тюрем Тайваню з людьми, що масово йшли до Китаю. Там не було сотень тисяч людей із тюрем і психіатричних закладів, які масово перетікали до Китаю або до Росії.Ж: Але ж Сі вважає Тайвань сепаратистським утворенням. Він сказав би вам, що Тайвань — це загроза для Китаю.Т: Для нього це питання гордості. Він вважає Тайвань частиною Китаю, і це його справа, що він збирається робити. Але я висловив йому, що був би дуже незадоволений, якби він це зробив. Сподіваюся, що не зробить.Ж: Тобто ви не вважаєте, що створили прецедент?Т: Він може зробити це після того, як у нас буде інший президент. Але я не думаю, що він зробить це, поки я президент.Ж: З огляду на те, що сталося у Венесуелі; погрози на адресу Колумбії, розмови про те, щоб забрати Гренландію, купити Гренландію, як би ви це зараз не формулювали, — чи є щось, що, на вашу думку, може обмежувати вашу владу на світовій арені?Т: Так, є одна річ. Моя власна мораль. Мій власний розум. Це єдине, що може мене зупинити, і це дуже добре.Ж: Не міжнародне право?Т: Мені не потрібне міжнародне право. Ж: Але чи відчуваєте ви, що ваша адміністрація має дотримуватися міжнародного права на світовій арені?Т: Так, відчуваю. Знаєте, відчуваю, але все залежить від того, як ви визначаєте міжнародне право. Проте ми маємо зберегти Сполучені Штати в безпеці. Ми маємо зберегти в безпеці ті частини світу, за які, як ми вважаємо, несемо відповідальність. Росія і Китай а ні трохи не бояться НАТО. А нас бояться дуже сильно.Наш Слоняра!@gadiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

​​Я на власні очі бачив, як невміло корпорації поглинають і надалі управляють стартапами. Але тут прям енциклопедичний косяк -- JP Morgan Chase vs FrankКілька постів тому фінтех-стартап Frank вже тут у нас звучав. Бо справу про шахрайство засновників стартапу розглядав той самий суддя, який нині слухає справу Мадуро.Тож я заглянув перевірити, що там нового і не розчарувався, бо виявляється, що постраждалий банк досі оплачує послуги адвокатів обвинувачених. СтартапFrank це фінтех платформа, на якій студенти заповнювали заявки на фінансову допомогу. Вони оптимізували заповнення величезної анкети у простому інтерфейсі так, що це займало не мільярд годин часу, а щось типу 15 хвилин. На додачу, студент міг оформити прямо на платформі короткострокову позику у $5'000.У 2018 вони мали 18 фултайм співробітників, відкрили другий офіс в Ізраїлі та підняли раунд у $10 мільйонів. А у 2021 JPMorgan Chase викупив 100% компанії за $175 лямів. Засновники таким чином стали працівниками банку. Засновниця та СЕОСтворила стартап Чарлі Джавіс (Charlie Javice) у 2016 році. У новинах про цю історію майже завжди уточнюється, що дівчина 24 річна. Але рідше згадують, що її тато фінансист. Сама вона вчилася в одній із найдорожчих американських приватних шкіл, потім закінчила одну із найбільш понтових бізнес-шкіл світу Wharton. А поки вчилася, то стала членом наглядової ради місцевого осередку  Hillel International (уточнив, бо раптом у вас теж виникло питання, навіщо їм офіс в Ізраїлі).Інвестори майже завжди дивляться у першу чергу на засновників, і вже потім на продукт. За цим коротким профілем засновниці цілком можу припустити, що вона мала чим справити враження. ЗамісЧерез кілька місяців після закриття угоди хтось із менеджерів банку захотів зробити розсилку на усіх користувачів Frank, яких під час бай-сайд дью ділу нарахували 4,25 мільйони. Але результати розсилки виявилися сильно гіршим, ніж середньому по такій аудиторії, тож відділ маркетингу банку вирішив глянути, що ж там за користувачі такі пасивні. Ось так і зʼясувалося, що реальних користувачів було менше 300 тисяч = у 14 разів менше заявлених. Потім у суді прокурор довів, що саме кількість користувачів стала підставою для купівлі стартапу і що розуміючи це стартап перед угодою замовив створення фейкових даних за $18к.У березні 2025 суд визнав Джавіс винною по усім пунктам обвинувачення. Вона подала апеляцію.Факап під час ДДХоча суд і визнав Джавіс винною, та попри те, що процес був, по суті, грою в одні ворота -- суд відхилив майже усі клопотання захисту, а жюрі прийняло рішення протягом години -- банк виглядає дуже так собі.Як, ну як можна було не перевірити кількість користувачів під час технічного дью ділу -- питав вже знайомий нам суддя у представників банку? А представники банку сказали, що засновники відмовилися давати ці дані на перевірку через умови про захист персональних даних. Ну, не знаю.Але найцікавіше от що. Судові витратиJPMorgan зобов’язаний оплачувати захист колишніх топменеджерів. Навіть якщо ті судяться з самим банком.У випадку програшу витрати, звісно, потрібно компенсувати. Але у цьому випадку не схоже, що це станеться, адже особисті фінансові спроможності Джавіс навряд це дозволять. Наразі судові витрати захисту перевищили 115 млн доларів -- це трохи більше як половина ціни, за яку банк купив стартап.Минулого тижня банк звернувся до суду із проханням обмежити обов’язок авансувати витрати, оскільки вони не відповідають критерію розумності: на Джавіс працює команда із 150 юристів з шести фірм, які літають виключно першим класом, живуть у дорогих готелях, а також включають у рахунки коктейлі, морепродукти, мармеладних ведмедиків та (приберіть дітей від екранів) антицелюлітне морозиво!Думаю, замість так соромно судитися, банк старого пірата Моргана мав би висловити свою повагу цій жінці й тихенько списати усі борги. @gadiuk(Ілюстрацію було влом робити, тож узяв готову з deepdive.cа).Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

​​Міленіали і GenZ у журі присяжних більш схильні впаяти компанії захмарний штраф, ніж бумери --Ядерні рішення жюрі присяжних стають термоядернимиНа очі потрапило дослідження про збільшення у середньому розмірів штрафів, які присяжні присуджують у справах проти великих корпорацій. Дослідження зробила американська контора, яка займається судовим піаром, на американських, логічно, справах, що робить його цифри не дуже корисним у наших широтах.Та у дослідженні є кілька поведінкових патернів, які, як мені здається, існують і в нас, щоправда, у дещо видозміненій формі.0. У розумінні дослідження ядерні рішення це штрафи більше за 10 мільйонів. Термоядерні -- більше 100 мільйонів. У 2024 дослідники нарахували 135 ядерних рішень проти корпорацій і це найбільша кількість з 2009 року, та +52% порівняно з 2023 роком. Сукупний розмір ядерних рішень за рік склав $31,3 млрд = ВВП Мальти. наприклад. Зростання на 116% у порівнянні із 2023. На цей результат вплинула зміна ось таких поведінкових факторів. 1. Довіра до корпорацій падає. Для міленіалів і GenZ тобто нас із вами, корпорація не є якимось нейтральним економічним актором (економісти тут поправляють монокль і роблять наголос на "а"). Ми за замовчуванням переконані, що вони діють у власних, а не у суспільних, інтересах, та визнають помилки лише під тиском. Тому у процесі судового розгляду компанія стартує з “мінусового балансу довіри”.2. Покарання перетворюється на моралізаторство. Питання “чи порушила компанія закон” перетворюється у свідомості жюрі на питання “чи поводилася вона по-людськи”. Дослідники називають це "антропоморфізація корпорацій" -- наділення корпорації рисами особистості: наміром, характером, жадібністю.Навіть повна відповідність правилам не сприймається як виправдання, якщо результат здається несправедливим. Словом, формальна і юридична логіка все більше і більше поступається етиці та моралі.3. Не компенсація, а покарання. Компенсація завданої шкоди все менше турбує свідомих присяжних, натомість вони відчувають у собі каральну функцію. Розмір штрафу має “боліти”, а не відповідати завданій шкоді. Це пояснює гігантські punitive damages та повну байдужість до платоспроможності відповідача (і його страховки).4. Знецінення великих чисел. Люди звикли бачити й чути про космічні доходи статки біотех і технологічних компаній, тож суми у десятки й сотні мільйонів не викликають інтуїтивного спротиву. Що одне, що інше, сприймаються, як сказав би Митець, як "дохуя".5. Активізм присяжних. Присяжні дедалі частіше бачать себе не як помічників суду, а як активних агентів справедливості. Свій вердикт вони розглядають як спосіб виправити систему, а не вирішити конкретний спір.6. "Сильний має платити". Асиметрія ресурсів автоматично трансформується в асиметрію відповідальності: велика компанія апріорі може більше і тому винна більше. Популізм, кароч. 7. Неприйняття оцінки ризику. Навіть якщо ризик був у рамках закону, або типовим для галузі, корпорацію все одно потрібно рішуче покарати за те, що цей ризик реалізувався, бо всім було очевидно, що так буде.У вас точно є знайомі-аязнаври і аяжказаври, які після настання події кажуть "я знав, що так буде, бо це було очевидно". Як вам відомо, сперечатися із ними неможливо. Біхевіористи називають таку поведінку "hindsight bias".8. Історія перемагає експертизу. Технічні аргументи світил інженерії та складні статистичні моделі від економістів завжди програють свідченням простого охоронця Олега з мудрими очима, який скаже "я ці ваші формули не дуже розумію, бо у мене шість класів освіти, але мені здається, що це було неправильно".9. Ілюзія символічного стримування. Присяжні вірять у те, що одним гігантським штрафом вони змінять поведінку усього ринку. Економічні побічні ефекти типу необхідності через штраф звільнити пару тисяч працівників вони не беруть до уваги.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

​​Отак приходиш зранку в офіс, а там магазин фермерських ковбас, або колл-центр -- Вчора фірма McGlinchey Stafford раптово закриласяЦе не те щоб новина, взагалі-то, бо фірма ця із Луїзіани й навряд хоч хтось із нас про неї чув, або знає хоч когось, хто про неї чув, через шість рукостискань. Спробую у процесі написання новини витягти із неї хоч щось.Отже, фірма за пʼятдесят років існування обросла 18 офісами й 170 юристами. Через нашу українську оптику це фірма першої десятки. Могла б бути, але закрилася.Ніхто не знає, що сталося, бо ніяких сигналів про допомогу не надходило. Ось учорашні публікації в Above the Law, law.com, Bloomberg Law: ніяких скандалів, ніякого істотного падіння доходів. У листопаді 2025 фірма навіть оголосила про відкриття кількох адміністративних посад: chief strategy and operations officer, director of legal support, and employee engagement coordinator. «Це не пов’язано з виходом будь-якого конкретного адвоката або з окремим фінансовим чи управлінським рішенням, які привели нас до цієї ситуації. Це результат співпадіння кількох обставин: затримок у надходженні коштів та сукупності різних внутрішніх факторів, що накопичувалися протягом кількох років» -- прочитали зранку юристи у листі від партнерів на олстаф.Та ви не дарма читаєте Спілку мертвих юристів, а не якісь безпонтові Above the Law чи Bloomberg, бо я, здається, розібрався, у чому річ.А річ у тім, що у листопаді 2025 фірма не просто так відкрила кілька вакансій. Бо як раз у листопаді з компанії пішла донька іменного засновника фірми -- Deirdre McGlinchey. Анонсів про це фірма не робила, але ця інфа є у лінкедіні Дейрдри. Самі ж іменні засновники фірми померли ще у 90х.Я продовжую інтуїтивно вважати, що юристи погані підприємці (гірші за програмістів, фінансистів та навіть інженерів). А партнерство як форма організації "бізнесу" це щось на рівні колгоспу. Бо ні опціонів тобі, ні справедливого розподілу прибутку між старими й новими партнерами, ні поділу власників й управлінців. (Так, я знаю, що право це мистецтво, а не бізнес, тому і партнерства. Не обіжайтесь).Відкриття вакансій директора зі стратегії та операційного директора три місяці тому як раз і були сигналами про те, що у фірмі криза управління. Бо олдскульному партнерству не потрібен директор зі стратегії та employee engagement director: партнер вже сорок років грає у гольф в одному клубі із двома СЕО компаній із Форчун 500, ось тобі і стратегія. Видно, що вони задумалися про перебудову цієї стратегії.А те, що фірма загнулася через три місяці після виходу доньки іменного партнера свідчить або про те, що саме на неї був завʼязаний увесь бізнес фірми, або про те, що вона була єдиною силою, яка тримала фірму разом. Ну або співпало просто. Кароч така от новина, за великим рахунком, ні про що. Доброго ранку 🥃@gadiiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

​​Наші друзі із DeJure видали чергову базу з формальної логіки та причинно-наслідкових звʼязків -- Як продавали рішення у Верховному Суді?Зміст відео доволі близько до дослівного такий:1) У 2023 НАБУ затримало голову Верховного Суду Всеволода Князєва на отриманні неправомірної вигоди у розмірі майже 3 мільйони доларів. Цю історію часто зводять до одного прізвища, але вона значно ширша.2) Верховний Суд потребує реформування.3) Слідство стверджує, що Князєв особисто давав розпорядження поділити кошти на 13 чорних пакетів. Але чому не покарані судді ВП ВС, яким ймовірно призначалися ці 13 чорних пакетів?4) Потрібно реформувати Верховний Суд.5) Богдан Львов.6) Тому ми маємо, в першу чергу, зупинитися, і реформувати Верховний Суд.7) За даними громадськості у Верховному Суді працюють близько 50% недоброчесних суддів.8) Європейська комісія у своїх звітах неодноразово наголошує, що ми маємо реформувати Верховний Суд.9) Головний висновок на поверхні: Князєв не випадковість.10) Ми активно моніторимо і адвокатуємо проведення якісної реформи Верховного суду.Сценарій майже ідеальний. Аби це зрозуміти, я провів мисленнєвий експеримент: обговорення сценарію між Мозком і Рушничком з Південного Парку.Мозок: якщо НАБУ/САП не висунуло обвинувачення та не затримало інших суддів ВП ВС, то чому претензії до Верховного Суду а не до НАБУ/САП?Рушничок: потрібно реформувати Верховний Суд. Мозок: те, що у Богдана Львова раніше ніхто не знайшов паспорт громадянина РФ, наче як не провина Верховного Суду як інституції?Рушничок: потрібно реформувати Верховний Суд.Мозок: відео називається "Як продавали рішення у Верховному Суді?", може щось і про це розповімо?Рушничок: потрібно реформувати Верховний Суд.Я не знаю, що конкретно мали на меті сказати DeJure цим відео. Якщо щось про реформування Верховного Суду, то мені трохи не вистачило конкретизації цієї думки.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

​​У нас якось виходив матеріал про незвичні практики/індустрії юридичних фірм. Із того матеріалу ви могли довідатися про існування кінського, гольфового та кросівкового права. Але тоді непокритою лишилася ще одна неочевидна індустрія -- Superyacht LawВчора вийшло інтервʼю із тіпом, якого за запитом "Superyacht Law" Гугл показує у пошуковій видачі другим.Після закінчення універу у 2013 він потрапив на якусь конфу, де познайомивсь із партнером англійської фірми Hill Dickinson (500+ юристів, 200 із яких партнери; оборот $219M) і потрапив на стажування. Стажування він закінчив не дуже добре, і контракт не отримав. Але отримав пропозицію від мега-галери Clyde & Co (2400 юристів, із яких 500 партнери; оборот $1,15B), де пропрацював асоціатом у практиці морського права до 2024. А тоді знов повернувся у Hill Dickinson у статусі юридичного директора (як я розумію, це передпартнерська посада).Його інтервʼю, щоправда, не особливо допомагає зрозуміти, чим саме займається практика суперяхт. Але він каже, каже, що у 2022 індустрія кардинально змінилася, оскільки росіяни володіють 10% усіх суперяхт; а більшість учасників індустрії мають відношення хоча б до одної російської яхти. Тож санкції проти росіян заморозили великий клапоть бізнесу ("санкції не працюють" 💪🏼). Але повернімося до Clyde & Co. Вони у гугловій видачі як раз перші. І у них для індустрції суперяхт є цілий суб-бренд, який так і звучить "Clyde & Co. The Superyacht Law Firm" (лінк). Як багато суб-брендів юридичних фірм ви знаєте? Отож. Я нагуглив ще дві фірми, які позиціонують себе у цій галузі: Stephenson Harwood та Jaffa & Co. Але про них ще менше цікавого, ніж про вищезазначених. До речі, Clyde & Co це одна із небагатьох міжнародних фірм, які досі працюють у Каракасі. Про це наступний текст, який вийде коли вийде.Якщо хтось мав нагоду побувати на самміті👇, розкажіть, чи флешки і павербанки роздавали.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

​​Мадуро доправили у Нью Йорк і на понеділок заплановане вручення йому підозри (її текст вище). Президент Трамп заявив, що США будуть керувати Венесуелою, поки не "буде безпечно передати владу".Судити у місцевому суді діючого очільника іншої країни звична справа, нічого особливого. Все ж, раптом у когось є необгрунтовані сумніви у законності таких дій, то ось яка тут логіка.Принципи міжнародного публічного права, точніше ті клапті, які від нього лишилися, передбачають імунітет глави держави від кримніальних переслідувань. Дивись п. 54 рішення Міжнародного Суду ООН «Про ордер на арешт» (Democratic Republic of the Congo v Belgium) 2002.Із цього принципу є виключення -- це кримінальне переслідування Міжнародним кримінальним судом.У законодавстві Сполучених Штатів на це міжнародно-правове неподобство є дві відповіді. Перша це "доктрина Кера-Фрісбі" (Ker-Frisbie doctrine), яку сформулював Верховний Суд США у 1886 році. Згідно цієї доктрини суди США мають юрисдикцію судити будь яку особу незалежно від того, яким чином ця особа прибула на територію США: самостійно чи шляхом викрадення. Але ця доктрина не дає змоги обійти імунітет. Для цього в американському законодавстві є така конструкція: "так а ми не президента судимо, ми судимо голову нарко-картеля".Міжнародне право не зобов’язує державу визнавати конкретну особу легітимним главою держави. У справі Сполучені Штати проти Noriega (11th Cir. 1997) суд відмовив у визнанні імунітету через відсутність визнання голови держави з боку США. Саме тому підозра побудована навколо кокаїну. Перед тим Президент Трамп кілька разів заявляв, що саме із Венесуели у США надходять наркотики, від передозування яких загинули 300-350 тисяч людей. Тут є два нюанси. 1. Цифра у "300-350 тисяч" смертей від OD дуже сильно не відповідає дійсності. Насправді, 80 тисяч. Ось, наприклад, дані фактчекерів. 2. Другий нюанс полягає у тому, що абсолютна більшість тих 80 тисяч смертей від передозування повʼязані із фентанілом, який потрапляє у США не через Венесуелу. Ось короткий учорашній подкаст на Блумберзі про це.Ну і тема із тим, що США управлятимуть Венесуелою, трохи не вписується у цю правову концепцію наркотиків. Ось що по сабжу говорять юристи:-- “This is clearly a blatant, illegal and criminal act,”(Jimmy Gurule, a Notre Dame Law School professor and former assistant US attorney).-- “You cannot say this was a law enforcement operation and then turn around and say now we need to run the country,” (Jeremy Paul, a professor at Northeastern University specializing in constitutional law).-- "The entire operation — the boat strikes as well as the apprehension of Maduro — are a clear violation of international law".(Michael Schmitt, a former Air Force lawyer and professor emeritus at the U.S. Naval War College).-- "The reality is that America is in breach of the United Nations charter. It has committed the crime of aggression, which the court at Nuremberg described as the supreme crime, it’s the worst crime of all.”(Geoffrey Robertson KC, a founding head of Doughty Street Chambers and a former president of the UN war crimes court in Sierra Leone).-- “Crime of aggression and unlawful use of force against another country”.(Elvira Domínguez-Redondo, a professor of international law at Kingston University).-- "The attack could have only been considered lawful if the US had a resolution from the UN security council or was acting in self-defence".(Susan Breau, a professor of international law and a senior associate research fellow at the Institute of Advanced Legal Studies).-- "Do not see a legal means for the United States to “run” Venezuela".(Rebecca Ingber, a professor at the Cardozo School of Law and a former senior State Department lawyer)@gadiuk(На світлині Колін Пауел під час засідання в ООН обгрунтовує вторгнення в Ірак тим, що там розробляють зброю масового знищення. У 2021 Колін Пауел сказав для AlJazeera, що йому дещо незручно за те, що це виявилося неправдою).