​​Міленіали і GenZ у журі присяжних більш схильні впаяти компанії захмарний штраф, ніж бумери --Ядерні рішення жюрі присяжних стають термоядернимиНа очі потрапило дослідження про збільшення у середньому розмірів штрафів, які присяжні присуджують у справах проти великих корпорацій. Дослідження зробила американська контора, яка займається судовим піаром, на американських, логічно, справах, що робить його цифри не дуже корисним у наших широтах.Та у дослідженні є кілька поведінкових патернів, які, як мені здається, існують і в нас, щоправда, у дещо видозміненій формі.0. У розумінні дослідження ядерні рішення це штрафи більше за 10 мільйонів. Термоядерні -- більше 100 мільйонів. У 2024 дослідники нарахували 135 ядерних рішень проти корпорацій і це найбільша кількість з 2009 року, та +52% порівняно з 2023 роком. Сукупний розмір ядерних рішень за рік склав $31,3 млрд = ВВП Мальти. наприклад. Зростання на 116% у порівнянні із 2023. На цей результат вплинула зміна ось таких поведінкових факторів. 1. Довіра до корпорацій падає. Для міленіалів і GenZ тобто нас із вами, корпорація не є якимось нейтральним економічним актором (економісти тут поправляють монокль і роблять наголос на "а"). Ми за замовчуванням переконані, що вони діють у власних, а не у суспільних, інтересах, та визнають помилки лише під тиском. Тому у процесі судового розгляду компанія стартує з “мінусового балансу довіри”.2. Покарання перетворюється на моралізаторство. Питання “чи порушила компанія закон” перетворюється у свідомості жюрі на питання “чи поводилася вона по-людськи”. Дослідники називають це "антропоморфізація корпорацій" -- наділення корпорації рисами особистості: наміром, характером, жадібністю.Навіть повна відповідність правилам не сприймається як виправдання, якщо результат здається несправедливим. Словом, формальна і юридична логіка все більше і більше поступається етиці та моралі.3. Не компенсація, а покарання. Компенсація завданої шкоди все менше турбує свідомих присяжних, натомість вони відчувають у собі каральну функцію. Розмір штрафу має “боліти”, а не відповідати завданій шкоді. Це пояснює гігантські punitive damages та повну байдужість до платоспроможності відповідача (і його страховки).4. Знецінення великих чисел. Люди звикли бачити й чути про космічні доходи статки біотех і технологічних компаній, тож суми у десятки й сотні мільйонів не викликають інтуїтивного спротиву. Що одне, що інше, сприймаються, як сказав би Митець, як "дохуя".5. Активізм присяжних. Присяжні дедалі частіше бачать себе не як помічників суду, а як активних агентів справедливості. Свій вердикт вони розглядають як спосіб виправити систему, а не вирішити конкретний спір.6. "Сильний має платити". Асиметрія ресурсів автоматично трансформується в асиметрію відповідальності: велика компанія апріорі може більше і тому винна більше. Популізм, кароч. 7. Неприйняття оцінки ризику. Навіть якщо ризик був у рамках закону, або типовим для галузі, корпорацію все одно потрібно рішуче покарати за те, що цей ризик реалізувався, бо всім було очевидно, що так буде.У вас точно є знайомі-аязнаври і аяжказаври, які після настання події кажуть "я знав, що так буде, бо це було очевидно". Як вам відомо, сперечатися із ними неможливо. Біхевіористи називають таку поведінку "hindsight bias".8. Історія перемагає експертизу. Технічні аргументи світил інженерії та складні статистичні моделі від економістів завжди програють свідченням простого охоронця Олега з мудрими очима, який скаже "я ці ваші формули не дуже розумію, бо у мене шість класів освіти, але мені здається, що це було неправильно".9. Ілюзія символічного стримування. Присяжні вірять у те, що одним гігантським штрафом вони змінять поведінку усього ринку. Економічні побічні ефекти типу необхідності через штраф звільнити пару тисяч працівників вони не беруть до уваги.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб