Спілка мертвих юристів

​​Міленіали і GenZ у журі присяжних більш схильні впаяти компанії захмарний штраф, ніж бумери --Ядерні рішення жюрі присяжних стають термоядернимиНа очі потрапило дослідження про збільшення у середньому розмірів штрафів, які присяжні присуджують у справах проти великих корпорацій. Дослідження зробила американська контора, яка займається судовим піаром, на американських, логічно, справах, що робить його цифри не дуже корисним у наших широтах.Та у дослідженні є кілька поведінкових патернів, які, як мені здається, існують і в нас, щоправда, у дещо видозміненій формі.0. У розумінні дослідження ядерні рішення це штрафи більше за 10 мільйонів. Термоядерні -- більше 100 мільйонів. У 2024 дослідники нарахували 135 ядерних рішень проти корпорацій і це найбільша кількість з 2009 року, та +52% порівняно з 2023 роком. Сукупний розмір ядерних рішень за рік склав $31,3 млрд = ВВП Мальти. наприклад. Зростання на 116% у порівнянні із 2023. На цей результат вплинула зміна ось таких поведінкових факторів. 1. Довіра до корпорацій падає. Для міленіалів і GenZ тобто нас із вами, корпорація не є якимось нейтральним економічним актором (економісти тут поправляють монокль і роблять наголос на "а"). Ми за замовчуванням переконані, що вони діють у власних, а не у суспільних, інтересах, та визнають помилки лише під тиском. Тому у процесі судового розгляду компанія стартує з “мінусового балансу довіри”.2. Покарання перетворюється на моралізаторство. Питання “чи порушила компанія закон” перетворюється у свідомості жюрі на питання “чи поводилася вона по-людськи”. Дослідники називають це "антропоморфізація корпорацій" -- наділення корпорації рисами особистості: наміром, характером, жадібністю.Навіть повна відповідність правилам не сприймається як виправдання, якщо результат здається несправедливим. Словом, формальна і юридична логіка все більше і більше поступається етиці та моралі.3. Не компенсація, а покарання. Компенсація завданої шкоди все менше турбує свідомих присяжних, натомість вони відчувають у собі каральну функцію. Розмір штрафу має “боліти”, а не відповідати завданій шкоді. Це пояснює гігантські punitive damages та повну байдужість до платоспроможності відповідача (і його страховки).4. Знецінення великих чисел. Люди звикли бачити й чути про космічні доходи статки біотех і технологічних компаній, тож суми у десятки й сотні мільйонів не викликають інтуїтивного спротиву. Що одне, що інше, сприймаються, як сказав би Митець, як "дохуя".5. Активізм присяжних. Присяжні дедалі частіше бачать себе не як помічників суду, а як активних агентів справедливості. Свій вердикт вони розглядають як спосіб виправити систему, а не вирішити конкретний спір.6. "Сильний має платити". Асиметрія ресурсів автоматично трансформується в асиметрію відповідальності: велика компанія апріорі може більше і тому винна більше. Популізм, кароч. 7. Неприйняття оцінки ризику. Навіть якщо ризик був у рамках закону, або типовим для галузі, корпорацію все одно потрібно рішуче покарати за те, що цей ризик реалізувався, бо всім було очевидно, що так буде.У вас точно є знайомі-аязнаври і аяжказаври, які після настання події кажуть "я знав, що так буде, бо це було очевидно". Як вам відомо, сперечатися із ними неможливо. Біхевіористи називають таку поведінку "hindsight bias".8. Історія перемагає експертизу. Технічні аргументи світил інженерії та складні статистичні моделі від економістів завжди програють свідченням простого охоронця Олега з мудрими очима, який скаже "я ці ваші формули не дуже розумію, бо у мене шість класів освіти, але мені здається, що це було неправильно".9. Ілюзія символічного стримування. Присяжні вірять у те, що одним гігантським штрафом вони змінять поведінку усього ринку. Економічні побічні ефекти типу необхідності через штраф звільнити пару тисяч працівників вони не беруть до уваги.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

​​Отак приходиш зранку в офіс, а там магазин фермерських ковбас, або колл-центр -- Вчора фірма McGlinchey Stafford раптово закриласяЦе не те щоб новина, взагалі-то, бо фірма ця із Луїзіани й навряд хоч хтось із нас про неї чув, або знає хоч когось, хто про неї чув, через шість рукостискань. Спробую у процесі написання новини витягти із неї хоч щось.Отже, фірма за пʼятдесят років існування обросла 18 офісами й 170 юристами. Через нашу українську оптику це фірма першої десятки. Могла б бути, але закрилася.Ніхто не знає, що сталося, бо ніяких сигналів про допомогу не надходило. Ось учорашні публікації в Above the Law, law.com, Bloomberg Law: ніяких скандалів, ніякого істотного падіння доходів. У листопаді 2025 фірма навіть оголосила про відкриття кількох адміністративних посад: chief strategy and operations officer, director of legal support, and employee engagement coordinator. «Це не пов’язано з виходом будь-якого конкретного адвоката або з окремим фінансовим чи управлінським рішенням, які привели нас до цієї ситуації. Це результат співпадіння кількох обставин: затримок у надходженні коштів та сукупності різних внутрішніх факторів, що накопичувалися протягом кількох років» -- прочитали зранку юристи у листі від партнерів на олстаф.Та ви не дарма читаєте Спілку мертвих юристів, а не якісь безпонтові Above the Law чи Bloomberg, бо я, здається, розібрався, у чому річ.А річ у тім, що у листопаді 2025 фірма не просто так відкрила кілька вакансій. Бо як раз у листопаді з компанії пішла донька іменного засновника фірми -- Deirdre McGlinchey. Анонсів про це фірма не робила, але ця інфа є у лінкедіні Дейрдри. Самі ж іменні засновники фірми померли ще у 90х.Я продовжую інтуїтивно вважати, що юристи погані підприємці (гірші за програмістів, фінансистів та навіть інженерів). А партнерство як форма організації "бізнесу" це щось на рівні колгоспу. Бо ні опціонів тобі, ні справедливого розподілу прибутку між старими й новими партнерами, ні поділу власників й управлінців. (Так, я знаю, що право це мистецтво, а не бізнес, тому і партнерства. Не обіжайтесь).Відкриття вакансій директора зі стратегії та операційного директора три місяці тому як раз і були сигналами про те, що у фірмі криза управління. Бо олдскульному партнерству не потрібен директор зі стратегії та employee engagement director: партнер вже сорок років грає у гольф в одному клубі із двома СЕО компаній із Форчун 500, ось тобі і стратегія. Видно, що вони задумалися про перебудову цієї стратегії.А те, що фірма загнулася через три місяці після виходу доньки іменного партнера свідчить або про те, що саме на неї був завʼязаний увесь бізнес фірми, або про те, що вона була єдиною силою, яка тримала фірму разом. Ну або співпало просто. Кароч така от новина, за великим рахунком, ні про що. Доброго ранку 🥃@gadiiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

​​Наші друзі із DeJure видали чергову базу з формальної логіки та причинно-наслідкових звʼязків -- Як продавали рішення у Верховному Суді?Зміст відео доволі близько до дослівного такий:1) У 2023 НАБУ затримало голову Верховного Суду Всеволода Князєва на отриманні неправомірної вигоди у розмірі майже 3 мільйони доларів. Цю історію часто зводять до одного прізвища, але вона значно ширша.2) Верховний Суд потребує реформування.3) Слідство стверджує, що Князєв особисто давав розпорядження поділити кошти на 13 чорних пакетів. Але чому не покарані судді ВП ВС, яким ймовірно призначалися ці 13 чорних пакетів?4) Потрібно реформувати Верховний Суд.5) Богдан Львов.6) Тому ми маємо, в першу чергу, зупинитися, і реформувати Верховний Суд.7) За даними громадськості у Верховному Суді працюють близько 50% недоброчесних суддів.8) Європейська комісія у своїх звітах неодноразово наголошує, що ми маємо реформувати Верховний Суд.9) Головний висновок на поверхні: Князєв не випадковість.10) Ми активно моніторимо і адвокатуємо проведення якісної реформи Верховного суду.Сценарій майже ідеальний. Аби це зрозуміти, я провів мисленнєвий експеримент: обговорення сценарію між Мозком і Рушничком з Південного Парку.Мозок: якщо НАБУ/САП не висунуло обвинувачення та не затримало інших суддів ВП ВС, то чому претензії до Верховного Суду а не до НАБУ/САП?Рушничок: потрібно реформувати Верховний Суд. Мозок: те, що у Богдана Львова раніше ніхто не знайшов паспорт громадянина РФ, наче як не провина Верховного Суду як інституції?Рушничок: потрібно реформувати Верховний Суд.Мозок: відео називається "Як продавали рішення у Верховному Суді?", може щось і про це розповімо?Рушничок: потрібно реформувати Верховний Суд.Я не знаю, що конкретно мали на меті сказати DeJure цим відео. Якщо щось про реформування Верховного Суду, то мені трохи не вистачило конкретизації цієї думки.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

​​У нас якось виходив матеріал про незвичні практики/індустрії юридичних фірм. Із того матеріалу ви могли довідатися про існування кінського, гольфового та кросівкового права. Але тоді непокритою лишилася ще одна неочевидна індустрія -- Superyacht LawВчора вийшло інтервʼю із тіпом, якого за запитом "Superyacht Law" Гугл показує у пошуковій видачі другим.Після закінчення універу у 2013 він потрапив на якусь конфу, де познайомивсь із партнером англійської фірми Hill Dickinson (500+ юристів, 200 із яких партнери; оборот $219M) і потрапив на стажування. Стажування він закінчив не дуже добре, і контракт не отримав. Але отримав пропозицію від мега-галери Clyde & Co (2400 юристів, із яких 500 партнери; оборот $1,15B), де пропрацював асоціатом у практиці морського права до 2024. А тоді знов повернувся у Hill Dickinson у статусі юридичного директора (як я розумію, це передпартнерська посада).Його інтервʼю, щоправда, не особливо допомагає зрозуміти, чим саме займається практика суперяхт. Але він каже, каже, що у 2022 індустрія кардинально змінилася, оскільки росіяни володіють 10% усіх суперяхт; а більшість учасників індустрії мають відношення хоча б до одної російської яхти. Тож санкції проти росіян заморозили великий клапоть бізнесу ("санкції не працюють" 💪🏼). Але повернімося до Clyde & Co. Вони у гугловій видачі як раз перші. І у них для індустрції суперяхт є цілий суб-бренд, який так і звучить "Clyde & Co. The Superyacht Law Firm" (лінк). Як багато суб-брендів юридичних фірм ви знаєте? Отож. Я нагуглив ще дві фірми, які позиціонують себе у цій галузі: Stephenson Harwood та Jaffa & Co. Але про них ще менше цікавого, ніж про вищезазначених. До речі, Clyde & Co це одна із небагатьох міжнародних фірм, які досі працюють у Каракасі. Про це наступний текст, який вийде коли вийде.Якщо хтось мав нагоду побувати на самміті👇, розкажіть, чи флешки і павербанки роздавали.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб

​​Мадуро доправили у Нью Йорк і на понеділок заплановане вручення йому підозри (її текст вище). Президент Трамп заявив, що США будуть керувати Венесуелою, поки не "буде безпечно передати владу".Судити у місцевому суді діючого очільника іншої країни звична справа, нічого особливого. Все ж, раптом у когось є необгрунтовані сумніви у законності таких дій, то ось яка тут логіка.Принципи міжнародного публічного права, точніше ті клапті, які від нього лишилися, передбачають імунітет глави держави від кримніальних переслідувань. Дивись п. 54 рішення Міжнародного Суду ООН «Про ордер на арешт» (Democratic Republic of the Congo v Belgium) 2002.Із цього принципу є виключення -- це кримінальне переслідування Міжнародним кримінальним судом.У законодавстві Сполучених Штатів на це міжнародно-правове неподобство є дві відповіді. Перша це "доктрина Кера-Фрісбі" (Ker-Frisbie doctrine), яку сформулював Верховний Суд США у 1886 році. Згідно цієї доктрини суди США мають юрисдикцію судити будь яку особу незалежно від того, яким чином ця особа прибула на територію США: самостійно чи шляхом викрадення. Але ця доктрина не дає змоги обійти імунітет. Для цього в американському законодавстві є така конструкція: "так а ми не президента судимо, ми судимо голову нарко-картеля".Міжнародне право не зобов’язує державу визнавати конкретну особу легітимним главою держави. У справі Сполучені Штати проти Noriega (11th Cir. 1997) суд відмовив у визнанні імунітету через відсутність визнання голови держави з боку США. Саме тому підозра побудована навколо кокаїну. Перед тим Президент Трамп кілька разів заявляв, що саме із Венесуели у США надходять наркотики, від передозування яких загинули 300-350 тисяч людей. Тут є два нюанси. 1. Цифра у "300-350 тисяч" смертей від OD дуже сильно не відповідає дійсності. Насправді, 80 тисяч. Ось, наприклад, дані фактчекерів. 2. Другий нюанс полягає у тому, що абсолютна більшість тих 80 тисяч смертей від передозування повʼязані із фентанілом, який потрапляє у США не через Венесуелу. Ось короткий учорашній подкаст на Блумберзі про це.Ну і тема із тим, що США управлятимуть Венесуелою, трохи не вписується у цю правову концепцію наркотиків. Ось що по сабжу говорять юристи:-- “This is clearly a blatant, illegal and criminal act,”(Jimmy Gurule, a Notre Dame Law School professor and former assistant US attorney).-- “You cannot say this was a law enforcement operation and then turn around and say now we need to run the country,” (Jeremy Paul, a professor at Northeastern University specializing in constitutional law).-- "The entire operation — the boat strikes as well as the apprehension of Maduro — are a clear violation of international law".(Michael Schmitt, a former Air Force lawyer and professor emeritus at the U.S. Naval War College).-- "The reality is that America is in breach of the United Nations charter. It has committed the crime of aggression, which the court at Nuremberg described as the supreme crime, it’s the worst crime of all.”(Geoffrey Robertson KC, a founding head of Doughty Street Chambers and a former president of the UN war crimes court in Sierra Leone).-- “Crime of aggression and unlawful use of force against another country”.(Elvira Domínguez-Redondo, a professor of international law at Kingston University).-- "The attack could have only been considered lawful if the US had a resolution from the UN security council or was acting in self-defence".(Susan Breau, a professor of international law and a senior associate research fellow at the Institute of Advanced Legal Studies).-- "Do not see a legal means for the United States to “run” Venezuela".(Rebecca Ingber, a professor at the Cardozo School of Law and a former senior State Department lawyer)@gadiuk(На світлині Колін Пауел під час засідання в ООН обгрунтовує вторгнення в Ірак тим, що там розробляють зброю масового знищення. У 2021 Колін Пауел сказав для AlJazeera, що йому дещо незручно за те, що це виявилося неправдою).

​​Вчора у New York Times вийшов залипальний лонгрід про стрімкий зліт і таке саме падіння зіркового судового адвоката --Подвійне життя Томаса Голдстайна (Thomas Goldstein)Біографія цього тіпа ідеально лягає у формулу "треба не всякой хуйньой заніматься, а жити інтєрєсно: читати книжки, бути шпіоном, дресірувать любіму обізяну і ходить в оперу з красівими тьолками".Він зміг вступити у шарагу -- American University (у Штатах випускники Т14 вважають усе, що не Т14, шарагами) -- тільки тому, що його далекий родич був там професором. Іспити здавав лише завдяки конспектам одногрупниці, яка згодом стане його дружиною.Паралельно із навчанням працював помічником судового репортера і часто тусувався у Верховному Суді. Після закінчення навчання дружина познайомила його із тогочасною зіркою судової адвокатури Девідом Бойесом (David Boies) -- через рік після знайомства із Голдстайном Бойес почне представляти уряд у тій самій антимонопольній справі проти Майкрософт.А до того Бойес вів іншу свою відому справу Bush v. Gore і Голдштейн опинився у команді адвокатів Ела Гора. Зі слів Бойеса, Голдстайн був ледь не помішаний на Верховному Суді і постійно давав усім зрозуміти, що ніхто не знає більше про цей суд, ніж він.Потім він опинився у Jones Day, звідки згодом звалив через те, що фірмі не подобалося, як саме він приводить роботу. А приводив він її так: знаходив справи, у яких місцевий суд приймав різні рішення в однакових спорах, а тоді звʼязувався зі стороною, яка продула, і пропонував свої послуги. У той час це вважалося нечуваним солісітейшоном, фірма била його за це по руках, і Голдстайн пішов робити власну практику. У 2020 він виграв для Google величезний спір про авторське право ціною у 9 ярдів проти Oracle. У 2022 -- виграв для Epic Games справу проти Apple.А потім раптово пішов із професії.Виявилося, що увесь цей час у Голдстайна було набагато більш цікаве життя із величезними виграшами у покер, хтивими жінками, боргами і проблемами зі сплатою податків.На початку 2000х ESPN почав транслювати покер, у який Голдстайн до того ніколи не грав. А тоді як почав!Доволі швидко він вже грав за столом зі ставками у 100К. У 2008 він зареєструвався на World Series of Poker і за 18 годин безперервної гри виграв 400К. Голдстайн мав цікаву і дуже агресивну манеру грати -- бувало, що він грав навіть не дивлячись на карти.Далі його виграши зростали. Він почав грати із мільярдерами і міг за ніч виграти 10 мільйонів. У 2016 році він виграв за ніч 26 мільйонів. Але міг також і програти.Десь у той час він підсів на сайт знайомств Seeking Arrangement та міцно вжився у роль шуга дедді: орендував будинок, куди поселив трьох своїх нових дівчат. Паралельно платив ще кільком дівчатам сотні тисяч, але цікаво, що платив він їм інколи не сам, а від Jones Day, бо влаштував їх якимись там фіктивними ФОПами. Якщо вірити підозрі, то за період з 2016 по 2022 він мав стосунки із не менше, ніж шістнадцятьма жінками. І витратив на них як мінімум 2 мільйони грошей фірми.IRS почало слідство десь у 2020. Слідчі допитали близько 300 свідків і влітку 2025 висунули обвинувачення. Виявилося, що під час отримання кредиту на купівлю будинку він не вказав усіх своїх боргів, а боргів, попри величезні виграши, назбиралося неслабо, бо ж були і величезні програші. Загалом він у мінусі на 15 мільйонів. Голдстайн розповів журналісту, що приховав борги від банку тільки тому, що не хотів травмувати дружину, яка колись давала йому списувати, і усі ці двадцять років не здогадувалася про захоплення чоловіка покером. Ммм, сердечко! Він досі любить розповідати про Верховний Суд, але небезпідставно додає, що його нинішні проблеми становлять певну перешкоду для повернення до судової адвокатури. Та він ні про що не шкодує, бо: "покер був для мене не лише причиною падіння, а і шляхом до порятунку від нудьги".У січні почнеться судовий процес. Запобіжний захід містить заборону Голдстайну грати у покер.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб | Ютуб

​​Якщо вам, як і мені, у фільмі Нюрнберг не вистачило, власне, права, то як нічим зайнятися на свята, раджу глянути міні серіал "Токійський трибунал" 2017 року --Краудсорсинг війниПротягом чотирьох серій судді дебатують про те, як досягти у справі правосуддя замість помсти та чи мають вони право вимагати притягнення до відповідальності японських генералів після того, як Сполучені Штати скинули атомні бомби на цивільних.У високопарні дебати суддів від Індії та Нідерландів втручається Генерал МакАртур, якого зіграв Майкл Айронсайд, і різко повертає їх до реальності словами: "у війні немає заміни перемозі. Головною ціллю у війні більше не є лише збройні сили противника, а і його цивільне населення" (це фрази із його реальних промов, я погуглив). Думаю, що такою самою скотською парадигмою МакАртура зараз послуговуються генерали на дальніх болотах. Але під час "Київського трибуналу" може виникнути правова дискусія дещо іншого спрямування, ніж під час Токійського. Цивільні стають легітимними цілями?Кілька днів тому на очі потрапила свіжа стаття професорки Йельського університету Оони Гатауей (Oona Hathaway) під назвою "Краудсорсингова війна". Оона каже, що українські хакери ламають системи ворога, цивільні допомагають ППО збивати блєдін за допомогою застосунку єППО, волонтери збирають гроші для військових підрозділів -- усе це вона називає краудсорсингом війни. Ідея геть не нова, ще у 2022 ми тут писали про статтю Ларрі Лессіга на одноіменну тему, але там він ще додавав санкції.Але Оона має неочікуваний погляд на краудсорсинг. Вона каже, що така активна участь цивільних у війні розмиває класичне розмежування між комбатантом і цивільним. За вузьким підходом, цивільний втрачає захист лише на час конкретних дій, які безпосередньо шкодять військовим операціям противника. Така втрата є тимчасовою, виключно на час таких дій. Особи, які виконують адміністративні, технічні або фінансові ролі, залишаються цивільними, доки не беруть безпосередньої участі в бойових діях.Але є ще широкий підхід, який сформували, знову ж таки, Сполучені Штати, після терактів 9/11. За такого підходу цивільна особа може вважатися законною ціллю не лише під час конкретної дії, а з огляду на її загальну роль або регулярну підтримку військових операцій.Так ось, Оона і її співавтори бачать ризик у такій масовій участі цивільних, як в Україні. Потенційно інформатори, хакери, волонтери, технічні спеціалісти та донори стають легітимними цілями для атак ворога.Автори закликають виправити це і оновити міжнародне гуманітарне право, щоб воно адекватно реагувало на цифровізацію війни.На те ж вони і науковці, щоб когось до чогось закликати, особливо закликати до зміни міжнароного гуманітарного права крізь призму сучасних викликів цифровізації. Але крім цього очевидного, але безневинного, заклику, автори роблять і таку ось пораду (сторінка 65, передостанній абзац):"Водночас обов’язки держави [...] вживати запобіжних заходів і постійно дбати про захист цивільного населення можна також тлумачити як такий, що вимагає від держави не заохочувати цивільних до дій, які можуть зробити їх законними цілями для противника."? Так і хочеться підсісти десь на затишному кампусі Йеля до Оони і її сповнених розуміння права співавторів, перепросити за те, що перериваю їхню мирну інтелектуальну дускусію, подякувати за чудові 69 сторінок тексту і сказати інтонацією МакАртура: "уйобки ви високочолі, ви взагалі розумієте, що ви радите?".А у вас яке бажання на новий рік?@gadiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб | Ютуб

​​На день адвокатури (до речі, вітання!) фейсбук наповнився незрівнянною естетикою пізнього Art Pshonko -- це НААУ роздало видатним адвокатам медалі різних ступенів. Але естетика це справа субʼєктивна, я тут інше помітив -- Кожному свій ЧамберсЯкщо вірити БіБіСі, то використовувати зовнішню мотивацію у державній політиці придумав король Людовік XIV, а його ідеї потім розвинув Наполеон. Людовик винайшов спосіб усунути від боротьби за владу придворних -- нагороджував їх тисячами дрібних почестей, аби тільки вони ворогували не з ним, а між собою. Усі вони були дворянами, тому додатковий дворянський титул нічого їм не давав, але от участь у різноманітних церемоніях, нескінчених балах були тими самим почестями без особливого змісту, через які вони забували про боротьбу за реальну владу, яка була лише в однієї людини.Наполеон удосконалив цю систему, залучивши до неї ширше коло простих людей. Він створив ієрархію відзнак, медалей і почесних орденів, які так само ефективно заспокоювали бажання влади у генералів низького походження та новоспеченої знаті. Переважній більшості людей було простіше отримати почесне, хоча і беззмістовне, звання, ніж боротися за реальну владу. На такій самій логіці була побудована ієрархія влади у Радянському Союзі, фльор якого так нагадують усі ці нагрудні знаки видатних адвокатів третього ступеня та заслужені юристи разом із ними.Але у нагород є і більш прикладний ефект -- мотивація певної поведінки. Нагороди, почесні звання, медалі -- це зовнішня мотивація для формування у людини налаштувань або моделей поведінки. Винагорода дає людині поштовх від джерел, що знаходяться поза самою людиною. Наприклад, дитина читає книжку тому, що їй подобається читати -- це внутрішня мотивація; а якщо тому, що батьки дають за прочитану книжку 10 доларів -- це зовнішня мотивація. Я нічого у цих ваших питаннях психології мотивації не рублю, прочитав про внутрішню і зовнішню тут.І ось що мене турбує у питанні глибоко неестетичних нагород від НААУ: так а чим вони принципово відрізняються від рейтингів Chambers, Legal500, топ-пісят Юрпрактики та лідерів ринку від Юргазети? Чому ми крінжонули від медалей, які отримали мало кому знайомі адвокати незрозуміло за що, але ми не крінжуємо від щорічних весняних загострень рейтингів від топових юрфірм у фейсбуці, які, якщо відверто, теж не дуже ясно за що видають? Я маю гіпотезу.Вона полягає у тому, що медаль НААУ і включення до рейтингу Чамберс -- ці дві почесті є зовнішніми мотиваторами до певної поведінки; але відрізняє їх поведінка, до якої вони мотивують.Чамберс це вишукане респектабельне визнання вартості проєктів, на яких працювала фірма, та імена директорів юридичних відділів компаній із Fortune100, яких фірма додала собі у референс лист. Прагнення доєднатися до Астерсів, ВКП та Екво у Чамберсі хоч і не буде свідченням видатних досягнень у праві, але стимулює інші фірми до аналогічної доволі конструктивної поведінки: отримати у клієнти Fortune500 компанію, супроводити велику угоду, найняти піарника із британським акцентом. Якихось видимих правничих досягнень у щасливих отримувачів нагород НААУ мені виявити не вдалося, як і встановити, до якої ж поведінки вони мають спонукати, крім, власне, винайдених Людовіком і розвинутої Наполеоном.Тож нам тут ближче умовний Чамберс, або навіть топ-50 Юрпрактики, бо там є хоч натяк на конкуренцію експертизи і якусь прозорість процедури. Натомість нагороди НААУ віддають культом особистості та партійним пристосуванням.Але і те, і інше, як на мене, підтверджує експертизу у праві рівно ніяк. Та і нагрудний знак від скляної статуетки теж мало чим принципово відрізняється. Інша справа -- Лицар Вітчизни з врученням ордена «Золотий хрест честі та звитяги» з посвідченням, іменним дипломом, почесною іменною зброєю -- оригінальною лицарською шаблею і нагрудним знаком «Лицарського Легіону України».@gadiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб | Ютуб

​​Сьогодні Верховний Суд підтримав позицію Інни Отрош.Доктор юридичних наук Михайло Жернаков детально проаналізував законодавство і з цим рішенням глибоко не згоден, про що щойно опублікував на ФБ окрему думку: "Велика Палата Верховний Суд скасувала звільнення судді Інни Отрош-молодшої, яка звинувачувала Україну в анексії Криму.Крім того Отрош-молодша:-- є донькою Інни Отрош, колишньої голови Печерського суду часів Януковича, яка в 2014 році втекла в РФ;-- їздила в РФ і окупований Крим,-- володіє будинком в 500 кв. м., кількома квартирами і Lexus, взятими незрозуміло звідки;-- і ще багато чого". Повного тексту рішення ще немає.Це не заважає частині інтелектуальної еліти, яка репостить цей переконливий правовий висновок нашого експерта, чітко виснувати, що Верховний Суд чи новина кончені.Запрошую шановних експертів теж оцінити рівень правової аргументації, яку використав Верховний Суд у рішенні, яке ми не читали, відповідним фаховим голосуванням. @gadiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб | Ютуб

​​Що ж, на сьогоднішніх зборах колгоспу Сергій Власенко і Михайло Жернаков прогнозовано підняли планку культури діалогу, поваги до права, одне до одного та до вдячних глядачів, які вимушені були це дивилися. Наш конспект вийшов свідомо рваним, аби передати динаміку драми -- Підтримуєш ТСК -- ти російська консерва!Власенко: вступ, присутні, кворум, представники двох посольств: Німеччина та Нідерланди.Жернакову надали розписку про обовʼязки, він з адвокатом.Ж відмовляється підписати розписку, складають акт.Словесна дуель Власенка і Ж. Власенко сходу пресує.Член ТСК Павлюк: пане Власенко, а можете озвучити, всіх присутніх (натякає на адвокатку).Власенко: я не знаю хто ця людина, і що вона тут робить.Адвокатка (Анна Калинчук, Міллер) надає документи з повноваженнями. Копія свідоцтва адвокатки посвідчена завтрашнім числом. Допустили. Принаймні взяли від адвоката документи. Адвокатка намагається сперечатися із Власенком про презумпцію невинуватості.Власенко: надавайте, будь ласка, правову допомогу своєму клієнту, а не мені. Власенко до Ж: ви якщо хочете щось сказати, просигналізуйте, наприклад підніміть руку.Жернакову дали 5 хвилин на виступ. ТСК це сирена, щоб зруйнувати НАБУ. Тепер переключилися на ВККС. Ж включив виступ путіна, де той розказує про антикорупційні органи.Павлюк: чому я маю слухати хуйла?Підтримуєш ТСК -- ти російська консерва.Ж Бужанському: Слава Україні!Бужанський: Героям слава.Почалися питання до Ж про статті колишніх членів ГРД. Відповіді Ж зводяться про вихід за межі компетенції ТСК.Власенко: чому не створено секретаріат ГРД, на який ви отримали грант?Ж: а ви перестали бити дружину?Перепалка між В і Ж. В намагається запитати, чи правда те, у чому Ж звинувачували члени ГРД, Ж -- про повноваження ТСК.Цікаве спостереження: Жернаков говорить про себе «ми»: ми розуміємо, ми знаємо.В: два члени наглядової ради ДеЮре подали кандидатів до ГРД від двох інших ГО, завдяки чому загалом ДеЮре контролює 13 членів ГРД.Ж: це загальновідомо, тут все ок.Ж попросив 5 хвилин перерви.Третьякова питає про гроші, які ДеЮре платить членам ГРД. Ж Третьяковій: мені соромно, що ми з вами були в одному громадянському суспільстві.Ж: вам може бути невідомо, що людина гідна отримувати гідну оплату своєї професійної роботи.Власенко подякував Михайлові за чесні відповіді на питання.Хто тут талановитий і може назвати усіх постатей з бекграунду Бужанського? Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб | Ютуб