Дія.Бізнес | Рівне
Ваш Instagram приносить менше продажів, ніж міг би?Більшість підприємців зливають бюджет на рекламу, публікують контент місяцями — і не бачать реальних продажів. Причина не в алгоритмах, а у вашій системі ведення.10 квітня Сергій Данчишин покаже, як це виправити за 8 конкретних кроків.✔️ Позиціонування — чому клієнти обирають конкурента, а не вас, і як це змінити✔️ Пропозиція — як сформулювати оффер, від якого не відмовляються✔️ Продажі за 3 дотики — без нав’язування і знижок✔️ Цифри — які метрики реально впливають на прибуток✔️ Таргет — реклама, яка окупається, а не просто «крутиться»✔️ Повторні продажі — як монетизувати тих, хто вже купив✔️ Команда — як знайти і мотивувати ефективних людей✔️ Масштабування — системний шлях до $10–20k+ на місяць🎙 Спікер: Сергій Данчишин — бізнес-консультант, експерт з 13-річним досвідом. Пройшов шлях від малого бізнесу до власника маркетингової агенції. Створив власну результативну програму навчання для підприємців🗓 10 квітня, 17:00💰 Вартість участі: 350 грн📍 Центр Дія.Бізнес у Рівному (БЦ Space4, 3-й поверх)🖇 Реєстрація за посиланнямЗахід організовано авторизованим партнером центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Рівному, що оперується ГО «Фундація розвитку бізнесу». ГО не отримує прибутку від проведення заходу
Впливовий HR (Nataliia Teriakhina)
Дослідження Gallup: частка працівників, які «борються», зросла до 49% і вперше перевищила тих, хто «процвітає» на рівні 46%.МетодологіяGallup базується на щомісячних опитуваннях національної вибірки працюючих дорослих у США. Використовується індекс оцінки життя, який враховує поточну оцінку життя та очікування на майбутнє. Дані за 2026 рік порівнюються з динамікою попередніх років, включно з піковими значеннями 2022 року.Стан добробуту49% працівників перебувають у стані «боротьби», тоді як 46% «процвітають». Це перший випадок, коли негативна категорія переважає.Особливо різке падіння зафіксовано серед федеральних працівників. Частка тих, хто «процвітає», у цій групі знизилась у середньому на 12 в.п. порівняно з 2022 роком.ЗалученістьРівень залученості впав до 31%, що є мінімумом за останнє десятиліття.Gallup підкреслює прямий зв’язок між залученістю і загальним благополуччям. Менша залученість підсилює відчуття нестабільності і знижує оцінку життя.Сприйняття ринку праціЛише 28% працівників вважають, що зараз хороший час для пошуку якісної роботи. У середині 2022 року цей показник досягав 70%.Це різке падіння очікувань навіть попри відносно стабільні макропоказники.Поведінка працівників Понад половина працівників або активно шукають нову роботу, або принаймні стежать за вакансіями.Це формує ситуацію, коли люди залишаються в компаніях і паралельно тримають відкритими альтернативи.Зараз компанії працюють з працівниками, які фізично залишаються, але вже втратили відчуття розвитку і контролю.Фокус зміщується на відновлення залученості через зміст роботи, якість менеджменту і видимість можливостей всередині.Джерело: https://www.gallup.com/workplace/703280/worker-thriving-declines-job-market-pessimism-grows.aspx
Політолог без краватки
💰 Коли говоримо про українських олігархів, часто звучить слово «клас». Але чи справді в нас є класовий конфлікт у марксистському розумінні? Карл Маркс описував суспільство як систему протистояння між тими, хто володіє засобами виробництва, і тими, хто продає свою працю. Конфлікт – структурний, постійний, економічно обумовлений. Він не залежить від персоналій, а випливає з самої моделі власності.🏭 Якщо застосувати цю логіку до України, картина складніша. У нас справді сформувалася група надвеликого капіталу, який історично мав вплив на медіа, політику, промисловість і фінансові потоки. Але це не класична буржуазія в марксистському сенсі. Український великий капітал часто виник не як результат тривалої індустріальної еволюції, а як наслідок приватизаційних процесів і доступу до адміністративного ресурсу.⚖️ Маркс вважав, що класовий конфлікт стає явним тоді, коли працівники усвідомлюють себе як єдину групу з протилежними інтересами до власників. В Україні такої чіткої класової самоідентифікації майже немає. Є невдоволення нерівністю, є критика надмірного впливу великого бізнесу, але немає масового руху, побудованого саме на класовій солідарності.📊 Український конфлікт більше політико-економічний, ніж класовий. Це боротьба за контроль над ресурсами, державними рішеннями, регуляторною політикою. Великий бізнес впливав на політичні партії, фінансував медіа, формував порядок денний. Але протистояння з боку суспільства зазвичай має форму антикорупційного запиту, а не вимоги змінити модель власності.🧠 Ще один момент: Маркс писав про індустріальну економіку. Україна ж проходить трансформацію – від важкої промисловості до сервісної, ІТ, аграрного сектору. Соціальна структура стала більш фрагментованою. Середній клас, трудова міграція, малий бізнес – усе це ускладнює класичну бінарну модель «капітал – праця».🏛 Після початку повномасштабної війни вплив олігархічних груп об’єктивно зменшився. Частина активів втрачена, частина – переформатована, держава посилила контроль. Це не означає зникнення великого капіталу, але змінює конфігурацію впливу. Війна переформатовує економічну структуру швидше, ніж будь-яка реформа.📌 Отже, в Україні є нерівність і є концентрація капіталу. Але говорити про класичний марксистський класовий конфлікт поки що складно. Наше протистояння радше про доступ до держави і правил гри, ніж про системну боротьбу двох економічних класів. І поки не сформується чітка соціальна самоідентифікація на рівні класу, марксистська модель лишатиметься радше аналітичним інструментом, ніж точним описом реальності.