Не просто бібліотека, а майданчик спільної дії, активності та спілкування. Все це про Звенигородську публічну бібліотеку імені Кримського, яка в нинішніх умовах повноцінно перебрала на себе роль просвітницького хабу та осередку формування громадянської позиції. Так нещодавно в низці постійних активностей тут розпочали волонтерський проект виставки-ярмарку, що об’єднав місцевих аматорів прикладного мистецтва у зборі коштів на придбання ліків для військових. А тепер його доповнили новою складовою, влаштувавши в межах виставки комунікаційну платформу та влаштувавши зустріч між представниками активного волонтерства, ветеранами і школярами. А що найперше привернути увагу дітей можна цікавинками, то саме в такому форматі цікавого спілкування й побудувала цю зустріч організаторка і ведуча Юлія Бондаренко.До участі запросили учнівську молодь, зокрема юних джур з роїв "Завзяте козацтво" та "Звенигора" опорного закладу імені Т.Г.Шевченка та учнів учнів 8-9 класів ліцею №2. А якості спікерів виступили волонтерка Віталіна Маскіс та члени громадської організації ветеранів “Сила Звенигородщини”, на чолі з її головою Олегом Єременком.У кожного з них знайшлося чим вразити аудиторію, розповідаючи про бойовий досвід. При чому це стосується й Віталіни, яка без прикрас розповідала про реалії волонтерства й небезпеку, з якою раз у раз стикаються добровільні помічники армії на території бойових дій. Предметними й інформативними, орієнтованими на їхні військові спеціальності, були й розповіді та реальні історії про бойові операції й армійський досвід Олега Єременка, Дмитра Павленка, Миколи Гаркавенка. Олексій Микитенко та Федір Кузьменко зосередилися на польовій медицині та наданні першої допомоги пораненим, Дмитро Самборський, в силу своєї спеціалізації й підготовки, влаштував експрес-лекцію по безпілотним літальним апаратам. При чому все це було підкріплено реальними зразками армійського спорядження й амуніції, тож школярі мали можливість не тільки послухати а й побачити, приміряти та відчути на собі вагу бронежилета та захисного шолома.Ну а доповненням і доречним завершенням цієї зустрічі стала патріотична поезія Василя Стрижиуса у авторському виконанні.
10 жовтня пройшов Всеукраїнський день ментального здоров’я та День Спільнодії у межах Всеукраїнської програми «Ти як?». Його було означено темою: «Національна галерея сили теплих дій: Дотики підтримки», оскільки цей день покликаний нагадати, що турбота про ментальне здоров’я — це важлива складова загального благополуччя людини. І Звенигородка, в числі інших, масштабно долучилася до загальнодержавної акції, адже у сучасних умовах особливо важливо говорити про власний стан, підтримувати один одного та не соромитися звертатися по допомогу.Отже першим поміж заходів відбувся «Урок емпатії» в Звенигородському ЗЗСО ім. Т.Г.Шевченка для наймолодших учнів з 1-4 класів. Для них підготували цікаві ігри, перегляд мультфільму та тематичну фотовиставку. Головним же і найцікавішим для дітей стала можливість поспілкуватися з ветеранами, запрошеними на цей захід. Кожен з військових мав змогу розповісти свою історію, про бойовий досвід, про емоції та відчуття, якими неможливо було не перейнятися під час спілкування. До речі, ветерани Дмитро Павленко та Олександр Побережський є випускниками цієї школи. Отже їм особливо в радість було спілкування з теперішнім поколінням школярів. Але не менш цікавим воно було й для інших військових з числа учасників зустрічі: голови ГО “Сила Звенигородщини” Олега Єременка та інших його побратимів-ветеранів Сергія Косенка й Дмитра Самборського. Вони щиро спілкувалися з маленькими звенигородчанами, а ті, в свою чергу, захоплено розглядали бойові дрони, слухали розповіді про цю техніку, та як нею керувати. А ще історії, пов’язані зі світлинами фотовиставки, оповідь про “Щасливий бронежилет” від Олега Єременка, історію привітання бойового братства та ще багато цікавого.Разом з ветеранами працювала для дитячої аудиторії фахівець із соціальної роботи Центру соціальних служб та координатор Всеукраїнської програми з ментального здоров’я у громаді Анастасія Трубаєнко, яка й готувала нинішні заходи до Всеукраїнського дня ментального здоров’я та Дня Спільнодії.Доповнили їх тренінгами, на першому з яких - «Сила підтримки» у Центрі життєстійкості Звенигородської ТГ, учасники вчилися дарувати підтримку іншим через творчість. А другий - «Я та мій ресурс» у ВетеранХабі Звенигородської міської ради, був орієнтований на дружин військових. Отже тут говорили, що таке ресурс та як тримати себе в тонусі.Учасниками, що доєднались до цього масового дійства стали: заступник міського голови з виконавчої роботи Ольга Вельган, представник Звенигородського районного відділу ДУ "Черкаський ОЦКПХ МОЗ" Мар'яна Нестерова, дільнична відділу поліції ГУНП Звенигородського району Черкаської області Софія Буряк, інспектор СОБ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області Оксана Довгань, соціальний менеджер Ольга Корнієнко, фахівець із соціальної роботи Ольга Щирбул та психолог Анна Качапкіна Центру життєстійкості Звенигородської ТГ.Також долучилися до проведення заходу начальник відділу освіти Лариса Кочерга, Служба у справах дітей Звенигородської міської ради, ФОП Бовтуленко, дирекція та педагогічний колектив ЗЗСО ім. Т.Г. Шевченка.Бережімо своє ментальне здоров’я — заради себе, близьких і майбутнього України!
Алея Героїв відтепер з'явилася у селі Багачівка. Тривалий період від початку війни горе обходило багачівські родини, що мусили відрядити братів і чоловіків на захист Батьківщини. Та війна невпинно збирає непомірну плату з України. І першим Захисником, якого поховала багачівська спільнота, став Іван Сніда, якому ледве виповнилося 20 років. Іван став до лав Збройних Сил України восени 2023 року. Служив водієм-оператором радіоелектронного взводу, сумлінно й з честю виконував громадянський обов’язок, і так само загинув при виконанні бойового завдання під Бахмутом, біля села Серебрянка. Вже потім, посмертно, був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.А за короткий період після того загинув, всього на два роки старший за Івана, — Павло Артеменко. Павло не чекав мобілізації, а пішов на війну добровольцем за прикладом батька, дядька та старшого брата. Стійко служив Батьківщині. Як навідник розвідувального відділення розвідувального взводу окремого батальйону морської піхоти, мав виконувати відповідальні й складні бойові завдання. І тим більше відповідальні від того, що воювати випало, стримуючи ворожі сили, на Покровському напрямку. Там і загинув під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Ясенове, вірний присязі та українському народу.Тепер, 9 жовтня, на честь загиблих молодих і відважних воїнів, у Багачівці відкрили Алею Героїв. До цієї події приурочили мітинг пам’яті, на якому вшанували Івана та Павла і всіх загиблих Захисників України. З урочистою промовою до односельчан звернулася староста Багачівського старостинського округу Галина Недоноско. За дорученням міського голови, висловила співчуття рідним і близьким загиблих його заступниця Ольга Вельган. Пом’янув у словах вдячності й шани тих, хто віддав життя за Україну, голова ветеранської спілки “Сила Звенигородщини” Олег Єременко.Близьким та Захисникам-односельчанам надали почесне право відкрити Алею Героїв, потому квітами вшанували їхню пам’ять. А полотнища прарпорів, якими були вкриті Образи Героїв, передали на вічний спомин матерям загиблих.
7 жовтня міський голова Олександр Саєнко разом з керівниками профільних відділів Звенигородської міської ради провів виїзний прийом громадян у Моринцях. Найбільше село громади, як і завжди має й найбільше запитів, що потребують уваги збоку міської ради. От і розглядали їх вчергове, спілкуючись з місцевими мешканцями, разом з старостою Моринського старостинського округу Ларисою Кириченко. Традиційно на таких прийомах велике навантаження лягає на начальника відділу з питань земельних відносин міської ради Вадима Кармоліту. Й за відгуками відвідувачів, він один з небагатьох, хто може справді вичерпно, а головне доброзичливо й доступно для пересічного громадянина, надати консультації в цій сфері. Цього разу йому випало прямо в ході прийому розбиратися й роз’яснювати складне питання щодо права проходу й проїзду та сусідських взаємовідносин.Крім того звернення моринчан стосувалися питання вуличного освітлення, зокрема провулку Шкільного та вулиці Лесі Українки, за яким міський голова одразу дав відповідні доручення, встановивши місячний термін на виконання. А також оформлення субсидій й отримання палива. Щодо останнього, то один зі запитів стосовно допомоги з дровами надійшов від матері військовослужбовця і його задовольнили максимально оперативно.А от що в новинку було на нинішньому прийомі, так це звернення місцевого жителя - недавно демобілізованого після поранень військового, який має намір розпочати власний бізнес. Це доволі складно для нього, адже зовсім недавно, придбавши житло, переїхав з дружиною та дітьми до Моринців із прифронтових територій сходу України. Тепер родині доводиться будувати життя з нуля, і міський голова Олександр Саєнко, одразу доєднавши до справи керівника відділу з ветеранської політики Олега Єременка, має намір всебічно підтримувати ініціативну родину. Наразі розглядається питання про отримання гранту за державною програмою для початку ведення бізнесу. А поки ж, спільно начальником Звенигородської філії Черкаського обласного центру зайнятості Андрієм Федоренком, організували навчання для ветерана за новим фахом, який може стати основою майбутнього підприємництва.
Наприкінці минулого тижня у Звенигородській багатопрофільній лікарні запустили систему живлення від сонячної енергії. Поки що змонтоване обладнання не покриває всіх потреб закладу в потужностях, але це тільки початок. І навіть в такій комплектації, й на цьому особливо наголосив народний депутат Сергій Нагорняк, економія в рахунках за електроенергію для лікарні за рік складатиме близько мільйона гривень.Поки система працює в тестовому режимі та завершується монтаж супутнього обладнання автоматизації. Але головна частина робіт- монтаж сонячних панелей та прокладка комунікацій, вже завершено. Отже з першими результатами народний депутат Сергій Нагорняк з міським головою Олександром Саєнком, а також в присутності голови військової адміністрації Юрія Піковського, ознайомилися одразу після пуску.Загалом змонтовано 139 панелей, розрахунковою потужністю 80 КВт за годину. Потрібно розуміти, що ця цифра повністю залежатиме від погоди й рівня освітленості фотоелементів. Очікується, що навіть за пасмурної погоди, генеруватиметься енергії достатньо, щоб покрити потреби п’ятиповерхового корпусу, де розміщено пологове, дитяче, відділення, а також відділення реабілітації і гемодіалізу.Цей проект став результатом співпраці міської ради та адміністрації КНП “Звенигородська БЛІЛ” й реалізовано його було за прямої участі й підтримки Сергія Нагорняка. Народний депутат розповідає, що сонячні панелі в Звенигородській лікарні встановлено в межах спільної ініціативи ЄС та України, який було започатковано близько двох років томі під назвою “Промінь надії”. За цей час в її межах надано багато грантів, але бажаючих не меншає. Отже народний депутат виступив міжвідомчим координатором і гарантом того, що сонячні панелі потрапили саме до Звенигородки.Таким чином, наше місто отримало грантові інвестиції більше як на 100 тисяч євро, саме скільки коштувало обладнання та його монтаж у межах проекту. І це величезна допомога нашій медицині та місту в цілому. Проте для цього, як розповідає начальник відділу економічного розвитку, інвестицій та агропромислового комплексу виконавчого комітету Звенигородської міської ради Алла Білозерська, знадобився цілий рік роботи, підготовки багатотомників різного роду документації та перемовин за безпосередньої участі міського голови Олександра Саєнка і директора КНП “Звенигородська БЛІЛ” Вардана Айрапетяна, велику фахову допомогу в ході підготовки й виготовлення проекту надав і головний енергетик медичного закладу Василь Поліщук. Та, як наголошує Олександр Саєнко, всі зусилля були варті досягнутого результату: “Це шлях не лише до економії коштів, а й до автономії в енергоживленні лікарні, що надзвичайно важливо в умовах війни та постійної загрози блекаутів”, - підкреслив він під час спілкування з народним депутатом та дякуючи йому за допомогу й підтримку, також фахівцям відділу економічного розвитку, інвестицій та агропромислового комплексу виконкому Звенигородської міської ради на чолі з Аллою Білозерською.В свою чергу, Сергій Нагорняк схвально оцінив як ініціативність звенигородчан, так і результативність. Принагідно поділився цікавою інформацією, що Звенигородщина лідирує на Черкащині за кількістю об’єктів зеленої енергетики. Тож маємо перспективу й подальшого розвитку в цій сфері. Адже міська рада продовжує участь в енергетичних проектах, і в подальших планах збільшення обсягів забезпечення лікарні саме сонячною енергією та впровадження технологій енергозбереження.
Пам’ять про ще одного Захисника увічнили на Алеї Героїв у Хлипнівці. 2 жовтня спільнота села зібралася на урочистості, аби пошанувати загиблого односельчанина Романа Анатолійовича Ракіто, портрет якого доповнив Алею Героїв, розташовану у центрі села. У боротьбі із російськими загарбниками в ці роки загинули двоє хлипнівчан. Першим був Євген Линник, котрий загинув в серпні 2022 року, а другим - Роман Ракіто, чиє життя обірвалося в листопаді 2023 року. Тривалий час Романа вважали безвісті зниклим, даючи його родині сподівання на краще. На жаль, марні. І в червні нинішнього року Звенигородська громада попрощалася із Захисником.Розпочинаючи урочистості у пам’ять про односельчанина, староста Хлипнівського старостинського округу Павло Дубіцький розповів, що народився Роман Ракіто в Криму, 22 вересня 1986 року. Лише в 1999 році сім'я Ракіто переїхала на постійне місце проживання до Хлипнівка. Тут Роман закінчив навчання в школі, а в подальшому навчався в Ватутінському ПТУ та здобув професію столяра. Працював за фахом у Звенигородці, а потому, як багато інших українців подався на заробітки. Тривалий час намагався будувати життя на чужині, одружився. А потім, у 2018 році, таки повернувся до Хлипнівки, вже з дружиною та сином. Працював на місцевому підприємстві «Терра да Боско Україна», аж поки в лютому 2023 року став на захист України. Роман ніс службу навідником штурмового відділення у складі окремої штурмової Київської бригади, та не довгим був його бойовий шлях. 17 листопада 2023 року Воїн загинув під Бахмутом, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Кліщіївка.Найближчі й найрідніші для Романа люди першими поклали квіти до його портрета. У пам'ять про нього лунали вірші та урочисті промови, й повну міру шани виказали у них, здійснюючи представництво від імені міського голови Олександра Саєнка, його заступниця Ольга Вельган та начальник відділу міської ради з ветеранської політики, керівник спілки ветеранів “Сила Звенигородщини” Олег Єременко.Спільно учасники меморіального заходу, вшанували земляків хвилиною мовчання, пом’янувши в скорботі Романа Ракіто та Євгена Линника.Вічна пам'ять Героям! Низький уклін родинам загиблих.
