Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Золочівська сільська рада
Añadido 20 nov. 2021

Золочівська сільська рада

@zolochivskaotg
Número de suscriptores: 3 311
Fotos: 9,660
Videos: 535
Enlaces: 737
Descripción:
Офіційний telegram-канал Золочівської сільської ради

👥 Número de suscriptores

3 311
Promedio/Día:: +2
Promedio/Tiempo:: +4
Promedio/Mes:: +30

👁️ Vistas promedio por mensaje

1 463
Promedio/Día:: 1,340
Promedio/Tiempo:: 1,601
ERR: 44.19%

📊 Mensajes por Día

2.4
Último día: 0
Promedio semanal: 1.7
Promedio por día: 2.4

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2022-05-25

Muro

Estadísticas de telegram canal

🚗Відсьогодні в Києві дозволена швидкість – 50 км/год З 1 листопада до 1 квітня у столиці запроваджено єдиний швидкісний режим – швидкість руху містом обмежується до 50 км/год, окрім ділянок, де дозволена швидкість є нижчою.На ділянках, де в попередній період була дозволена швидкість 80 км/год, вже демонтували знаки обмеження швидкості "80".Нагадаємо, що раніше було визначено 10 ділянок дороги з дозволеною швидкістю 80 км/год у період з 1 квітня до 31 жовтня:▫️Набережне шосе (від Поштової площі до Наддніпрянського шосе);▫️Наддніпрянське шосе;▫️вул. Саперно-Слобідська (після розвороту за вул. Миколи Грінченка до Південного мосту);▫️Столичне шосе (до вул. Академіка Заболотного);▫️просп. Миколи Бажана від Південного мостового переходу до Харківської площі (у зворотному напрямку від Харківської площі до Дніпровської Набережної);▫️просп. Воскресенський (від вул. Воскресенської до вул. Алішера Навої);▫️просп. Романа Шухевича (від Північного мосту до вул. Оноре де Бальзака);▫️просп. Степана Бандери (від Оболонського проспекту до Північного мосту);▫️вул. Набережно-Рибальська (від Гаванського мосту до вул. Електриків);▫️Автодорога Р-69 (від ресторану "Яхта Київ" (вул. Богатирська, 26-А) до межі м. Києва; за винятком ділянки біля світлофорного об’єкта).❗️Закликаємо водіїв бути обережними та дотримуватися швидкісного режиму.
КІЛЬКІСТЬ ЖЕРТВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ ЗРОСТАЄ Уже понад двадцять місяців триває кровопролитна російсько-українська війна. За цей час українці звикли до багатьох її страшних проявів: до повітряних тривог, до бомбардувань, ракетних ударів та нальотів дронів-камікадзе, до руйнувань колись квітучих міст і сіл, до мільйонів біженців та переселенців. Навіть до небачених звірств російських ординців на окупованих територіях. Єдине, до чого люди не звикли і не звикнуть, мабуть, ніколи – це до так званих похоронок. Воно й не дивно, бо ж цей страшний документ сповіщає про смерть найрідніших. В роки Другої світової війни в родину їх приносили листоноші. Нині ж ця важка місія покладена на сільського голову та когось із представників Центру комплектування та соціального захисту. Тож довелося Олександру Йосиповичу 31 жовтня 2023 року навідатися до гнідинської оселі Світлани Василівни Веклич, щоб сповістити про загибель на фронті її сина Максима Миколайовича Веклича. Невимовне горе для родини.. Горе для всієї нашої Золочівської громади… Адже це вже сімнадцятого її сина поглинув ненаситний молох війни. Максим народився 17 листопада 1978 року. Навчався в Гнідинській ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Петра Яцика. Опісля служив дійсну військову службу. Був морським піхотинцем. Одружився. Але життя склалося так, що сам виховував сина Аркадія, який нині навчається в десятому класі. Весною 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після проходження необхідного вишколу, уже понад три місяці перебував на передовій. Трагедія трапилася 29 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області. Кулеметник Максим Веклич загинув під час ворожого артилерійського обстрілу, виконуючи бойове завдання. Вічна тобі слава, герою-солдате! Царство небесне твоїй душі. І вічна пам’ять. Про дату та час прощання з Максимом Миколайовичем Векличом сільська рада повідомить додатково.
ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ЗЕМНУ ДОРОГУ22 жовтня 2023 року ми провели в останню земну дорогу Захисника України, жителя села Петропавлівське Германа Германовича Карасьова. Виконавчий комітет Золочівської сільської ради висловлює щирі слова подяки всім мешканцям громади за підтримку в ці скрутні часи. Ми щиро вдячні кожному, хто вийшов на вулиці наших сіл, щоб вшанувати світлу пам'ять нашого Захисника. Дякуємо всім людям, хто прийшов попрощатися до церкви та на кладовище.     Герман був чудовою людиною. Протягом свого короткого життя він заслужив повагу односельців. Всі, хто його знав, відгукуються про нього, як про доброго, порядного і світлого чоловіка.У перші дні повномасштабного вторгнення Герман одразу вирішив вступити до лав територіальної оборони та захищати нашу Золочівську громаду. Навесні 2023 року пішов на фронт, щоб захистити та зберегти нашу рідну Батьківщину. Він був сміливим... Він був патріотом України.Проте, 15 жовтня 2023 року, родина Германа отримала жахливу звістку - він загинув на передовій у дорожньо-транспортній пригоді. Ця втрата наповнена болем і горем. Сім'я втратила батька, коханого чоловіка, годувальника. Ми щиро співчуваємо родині. Немає на світі таких слів, які б хоч трохи втішили вас... Тримайтеся… Герман завжди житиме у наших серцях. Ми будемо пам’ятати його мужність, самовідданість та непохитну віру в Перемогу.Царство небесне і вічна йому пам'ять!
ПОСАДИЛИ ДЕРЕВА ЩАСТЯ!🌿✅️ Друзі, сьогодні ми хочемо поділитися з вами радісною новиною! На стадіоні у Вишеньках з'явилася катальпова алея! 🌳 Ката‌льпа (Catalpa) — рід квітучих дерев родини біньйонієвих. Його представники поширені у теплих та субтропічних регіонах Північної Америки, Карибів, Східної Азії. Більшість катальп — листопадні дерева висотою до 12-18 метрів з розміром крони 6-12 метрів.🌸 Катальпи виростають до вражаючих розмірів, але вони відомі не тільки своєю масштабністю. Квіти катальпи - це справжні шедеври природи. У червні-липні на верхівках гілок розквітають ароматні суцвіття з квітами у формі милих дзвіночків. Квіти катальпи білі, з фіолетовими та бордовими плямами, іноді з жовтим центром на пелюстках. Вони схожі на квіти орхідей, тому завжди привертають до себе увагу. Після закінчення тривалого цвітіння зав'язуються плоди у вигляді довгих тонких стручків, які залишаються на дереві до наступного сезону. ✅️ Сьогодні, 27 жовтня 2023 року,  у Вишеньках на території стадіону працівники комунального підприємства "Аквакомсервіс" посадили 30 молодих катальп. Саджанці цих дивовижних дерев подарувала громаді донька покійних вчителів Вишенської школи Федора Васильовича та Олени Олександрівни Кудіних. Валентина їх виростила власноруч в домашніх умовах із насіння, і ми щиро вдячні їй за цей чудовий подарунок.🥰 А вам відомо, що індіанці майя називали катальпу "деревом щастя"? Ці дерева були овіяні легендами та казками, саме тому вони вважали цю рослину священною.  Допоможемо молодим деревам  зрости й розквітнути, а вони подарують нам свою красу, затінок у літню спеку та незабутню ароматну атмосферу! Нехай ці катальпи зростають та приносять щастя кожному, хто завітає на стадіон!
УВАГА! ВСІМ ЛЮБИТЕЛЯМ ГРИБІВ ТА ПРОГУЛЯНОК У ЛІСІ! ❗️🍁Тепла осінь та грибний сезон неодмінно ваблять нас до природи. Проте, у зв'язку з повномасштабною війною, ми повинні бути особливо обережними та пам'ятати про свою безпеку. Золочівська сільська рада звертається до всіх жителів та гостей нашої громади з важливим повідомленням.На жаль, через мінну небезпеку на Київщині, триває заборона на відвідування лісів як пішки, так і на транспортних засобах. Ця заборона діє протягом усього періоду воєнного стану. Ми закликаємо всіх дотримуватися цієї вимоги та не ризикувати своїм життям.Будь ласка, пам'ятайте про правила мінної безпеки та не заходьте на території, де встановлені попереджувальні знаки. Захопившись грибами чи природою, легко можна потрапити в небезпечну зону. Також варто враховувати, що на околицях нашої громади проводять тренування бійців військових формувань сил оборони України. Це може створювати додаткові ризики для безпеки, адже можна стати випадковою жертвою та дістати кульове поранення.Особливо хочемо попередити вас про останню новину. Вчора ввечері на території нашої громади за допомогою пристрою нічного бачення у лісі було виявлено хижака родини котових. Наразі невідомо, звідки з'явилася ця тварина. Отже, ми закликаємо вас бути особливо обережними, щоб уникнути зустрічі з небезпечною твариною.Наша головна мета - ваша безпека та безпека ваших близьких. Будьте обережні, дотримуйтесь вказівок та не ризикуйте своїм життям.Дякуємо за розуміння!З повагою -  Золочівська сільська рада.
НАГОРОДЖЕНИЙ ПОСМЕРТНО🎖Михайло Навроцький під час боїв за Маріуполь прикрив відхід побратимів. Він відволік увагу ворожого танка і прийняв удар на себе. Позивний “Миша”. Старший солдат. У вересні 2014 року добровільно вступив до лав Національної гвардії України та став бійцем “Азову”. Водій бронеавтомобіля. Його бойова географія – Широкине, Мар’їнка, Красногорівка, Світлодарська дуга, Водяне, Павлопіль, Гранітне. І не лише. Під час оточення Маріуполя навесні 2022 року він відмовлявся від їжі, щоб прогодувати дітей, які були на “Азовсталі”. 3 квітня 2022-го був останній його бій. Михайло Навроцький прикрив відхід побратимів, відволікши увагу екіпажа ворожого танка та прийнявши удар на себе. Так він врятував життя більше десяти своїх побратимів. І віддав своє. І лише 17 березня 2023 року смерть Михайла Навроцького підтвердили шляхом аналізу ДНК. Указом Президента України нагороджений орденом “За мужність” III ступеня, посмертно. 21 березня 2023-го похований у рідному селі Вишеньки на Київщині. 32 роки назавжди. Фото: пресслужба “Азову”.⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️⬇️https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02Z3tQ1DoAabNK6mcsGHB2PSdzavMo1uMECXSy6GM4MXmdxLuPECaNWo6CfMrs5ZQzl&id=100078450112889#книгапамʼяті #хвилина_мовчанняУкраїнський ветеранський фонд Мінветеранів
ШАНОВНІ ЖИТЕЛІ ЗОЛОЧІВСЬКОЇ ГРОМАДИ!🕊 Завтра, 22 жовтня 2023 року, відбудеться поховання відважного Захисника України Германа Германовича Карасьова. Жалобний кортеж із його тілом розпочне свій шлях о 10.00 від районного моргу. О 10.20 він із дороги Рогозів – Київ поверне на Гнідин і близько 10.30 проїде центральною вулицею села, а о 10.40 головною вулицею Вишеньок попрямує до Петропавлівського. Перед місточком, що на в’їзді до села, поверне ліворуч і знову виїде на дорогу Рогозів – Київ, щоб біля магазину «Гурман» в’їхати до Петропавлівського. Зупиниться кортеж біля місцевого храму Апостолів Петра і Павла ПЦУ. На його подвір’ї об 11.00 відбудеться траурний мітинг та відспівування воїна-героя. Поховають небіжчика о 12.00 на кладовищі села Петропавлівське.   🇺🇦 Виконавчий комітет сільської ради запрошує всіх жителів громади взяти участь у прощанні із Захисником. Проведемо ГЕРОЯ в останню земну дорогу живими коридорами зі свічками, лампадами, квітами та державними й червоно-чорними прапорами.💔 Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого Германа Карасьова. Хай Бог дарує вам силу та терпіння пережити цю непоправну втрату…🕯 Нехай  ВОЇН спочиває тихим сном. Царство Небесне його душі. Вічна пам'ять вірному сину України. Слава Героям!
ПОМИНАЛЬНА СУБОТА 🕯Дмитрівська поминальна субота – це важливе духовне свято, яке має глибокі корені в православній традиції. Ця подія, яка припадає на кожну другу суботу після Покрови, має особливу важливість для вірян.Дмитрівська поминальна субота отримала свою назву на честь святого Дмитра Солунського, який був великим аскетом і покаянним грішником. Він також славився своєю молитвенною силою та милосердям. Згідно з традицією, великий святий Дмитрій заступається за душі померлих перед Богом. У середньовіччі сприймався як захисник вітчизни, патрон військової справи, воїнів і лицарства поряд зі святим Юрієм (Георгієм). Пам'ять святого Дмитра Солуньського з давніх часів була пов'язана з подвигом воїнів, патріотизмом і захистом рідної землі. Оскільки цьогоріч свято Покрови уже за новоюліанським календарем було 1 жовтня, то й Дмитрівську поминальну суботу відзначатимемо 21 жовтня.Цього дня віряни моляться за померлих і віддають їм честь. Поминальна літургія читається у церквах, під час якої вшановують пам'ять про померлих. Також віряни приносять на молитву і покладають церковний хліб, відомий як "панахида".Дмитрівська поминальна субота нагадує вірянам про швидкоплинність життя та важливість духовного спасіння. Вона також згадує про тих, хто вже пішов із життя, нагадуючи, що молитва за душі померлих допомагає їм у духовному світі. Попри сумніви життя, Дмитрівська поминальна субота нагадує нам про вічний духовний зв'язок і віру в спасіння.🕯 Під час Дмитрівської поминальної суботи важливо пом'янути померлих родичів та близьких. Віряни можуть відвідувати цвинтарі, покладаючи квіти та свічки на могили.
НАГОРОДЖЕНІ ПОСМЕРТНО 🎖💔 Ми завжди будемо пам'ятати та шанувати наших героїв, які боронили нашу Батьківщину до останнього подиху. За свою волю і свободу Україна платить надто високу ціну, адже втрачає своїх найкращих доньок та синів.🇺🇦 Сьогодні ми згадуємо про наших односельців Руслана Куцана та Олега Тимченка, які непохитно служили своєму народові в складі 23-го окремого батальйону спеціального призначення при президентській бригаді імені Гетьмана Богдана Хмельницького.🎖Із розбитим серцем та зі сльозами на очах повідомляємо громаді, що Руслан Вікторович Куцан та Олег Васильович Тимченко нагороджені орденами "За мужність" ІІІ ступеня. На жаль, посмертно… Але ця висока військова нагорода засвідчує видатний внесок та пожертву цих відважних чоловіків у боротьбі за нашу країну. Їхнє самовіддане виконання військового обов'язку надихає нас продовжувати боротьбу за свободу та незалежність України.🕯 Нехай їхня вічна пам'ять буде нам вічним нагадуванням про важливість та цінність свободи. Слава Героям, які віддали своє життя за Україну!ДЯКУЄМО...❤️‍🩹🇺🇦
ПОМЕР ВІД ВАЖКИХ РАН Гірко і сумно, бо війна забрала у Золочівської громади ще одного її сина-героя. 12 жовтня 2023 року від важкого поранення помер житель Гнідина Віталій Анатолійович Лопушанський. Він народився 16 липня 1971 року в Бахмуті. Там же закінчив середню школу. А потім життєві шляхи-дороги і професія будівельника привели його до нашого мальовничого села. В ньому він і познайомився з Тетяною Миколаївною Босою. Покохали одне одного. Одружилися. Виховували сина Богдана, якому вже виповнилося п’ятнадцять. Цієї осені мали відзначити двадцятиріччя подружнього життя. Але… Але сусіди-варвари принесли на нашу землю кровопролитну війну, яка триває вже майже шістсот днів. У травні нинішнього року вона покликала на фронт і Віталія Лопушанського. Воювати довелося на рідній його серцю Донеччині, де точилися особливо запеклі бої. В одному з них воїн отримав важкі поранення: втратив ліву ногу та зазнав ушкоджень внутрішніх органів. Трапилася біда 19 вересня неподалік містечка Курахове. Три тижні у Дніпрі, а потім у Вінниці чоловік разом із медиками боровся за своє життя. Та, на жаль, безуспішно… 12 жовтня серце фронтовика зупинилося. Це стало важким ударом для його матері, дружини, сина, родичів і всієї нашої громади. Вічна йому пам’ять та Царство Небесне його душі. Нехай спочиває з миром. Про дату та час прощання з воїном-героєм сільська рада повідомить додатково.