Цікаво, що модель сучасного прогресивного господарювання із його боротьбою з пердінням корів, глобальним потеплінням, ультраправим сексизмом та смертельною ковідкою описана ще за часів гетьмана Полуботка у третій частині «Мандрів Гулівера», де головний герой потрапляє до країни Белнібарбі, у якій всім командує Академія прожектерів, які придумують самі неадекватні псевдонаукові відкриття і агресивно впроваджують їх у життя, спричинивши таким чином повний дестрой місцевості. Єдиний благополучний мешканець країни нажив свої статки завдяки тому, що не впроваджував жодних прожектів, але скаржиться Гулліверові, що незабаром і йому доведеться відмовитися від традиційного господарства, оскільки його звинувачують у ворожості до науки, що у Белнібарбі, яка є залежною від Лапути, є ознакою політичної нелояльності. Особливо мені це нагадує Шрі-Ланку, керівництво якої настільки довірилося передовим європейським методам землеобробітку, що призвело у підсумку до неврожаїв та голодних бунтів два роки тому. "А у нас ще було стільки цікавих ідей", — тільки й могли тоді сказати західні благодійники.УПД. Гадаю, що нащадки випускників тієї Академії залучені і до надання збройної допомоги Ойкумені.