Допитливі співвітчизники могли учора спостерігати у ФБ війну миротворців, які відчули тісняву у рукавичці капітулянства.
 
Спочатку Гончаренко відчув, що у нього тирять ідею капітуляції, на якій потенційно можна зайти до наступної Верховної Ради і засудив антиНАТОвські ініціативи Скороход. Ніби щойно сам не був виключений з «Європейської Солідарності» за точнісінько такі ж ініціативи.
 
Слідом уже й Дубинський відчув, що Гончаренко і Скороход крадуть його миротворче кнов-гав. Причому ці двоє мають стабільно велику аудиторію (зараз мені видається, що більшість порохоботів у мережах контролювалася саме Гончаренком), а нардеп від мого рідного Василькова трохи обмежений у медійних інтервенціях через перебування в СІЗО. Тому він обмежився тим, що написав доноса на Гончаренка, перейшовши на особистості.
 
От подумайте, прочитавши його поста, чи готова така ница істота, як нардеп Гончаренко капітулювати так само ефективно, як нардеп Дубінський?
 
Те, що на галявині миротворців стає затісно відчуває і Олешко, якого також стримує у вербальних інтервенціях відірваність від Батьківщини. Тому замість традиційного капітулянства він почав писати про те, що Гончаренко ніякий не капітулянт, а тільки прикидується. Написав це від імені капітулянта Дубинського, зауважу. Хоча я певен, що Дубінський про це не просив, бо Олешко і йому конкурент на капітулянтській кормовій ділянці.
 
Причому я не спеціально шукав усі ці пости: їх приносила до мене проплачена реклама, яка вже геть витіснила на маргінес Ольгу Полякову.
 
Тим більше, є кілька інших миротворців, які хоч і не пишуть доноси на інших миротворців, але залюбки їх ігнорують. Зокрема месір Любарський з команди Гайдая уже три програми підряд говорить, як він хотів би узяти інтерв’ю у Гончаренка, але не може дізнатися номер його телефону. І навіть запитує у своєї багатомільйонної аудиторії, чи хто не підкаже бува часом. Та аудиторія вміє берегти державні тайни.

Що ще раз підтверджує: де два українські капітулянти, там три капітулянтські гетьмани. Те саме стосується наших колаборантів, які й працюючи на ворога виявилися більшими українцями за московитів. Щоб вітчизняний апарат пропаганди був би більш адекватним, цю двійку можна було б тягати на телемаратон, як мосаклі колись тягали політолога Ковтуна. Достатньо звести в студії Дубинського, Гончаренка, Олешка і Скороход – і вони замість знайти спільну мову на капітулянстві, повбивають одне одного.

Війна ще триватиме довго, не хвилюйтесь