Шарварок | Раніше я уже писав про те, наскільки вражаюче точно Марку Твену півтор...

Раніше я уже писав про те, наскільки вражаюче точно Марку Твену півтораста років тому вдалося описати сьогоднішню генерацію сніжинок в оповіданні «Людина, що спокусила місто». Герої якого виховувались в настільки тепличних умовах, що стали зманіженими та лицемірними, нездатними давати відсіч реальним спокусам, якими повниться широкий світ за межами інформаційної бульбашки.І от на цьому тлі я думаю, наскільки помилково чинить наша влада, лише поповнюючи список заборонених російських творів, замість того, аби використовувати їх для шкільного та вузівського навчання молоді. Таке враження, що наші освітяни вважають українську молодь настільки нестійкою у своїх патріотичних переконаннях, що побоюються, що їх (переконання) можуть вкрасти книги Захара Пєлєвіна чи Віктора Прилєпіна (я їх весь час плутаю).Мені не подобаються також нинішні тренінги «з протидії дезінформації», оскільки вони фактично займаються індоктринацією їх учасників в цілком радянському дусі, де «російськими наративами» пояснюються усі альтернативні точки зору. Ну і Трамп, як «агент Краснов», зрозуміло. Коли-небудь ця віртуальна реальність зіштовхнеться з об’єктивною дійсністю і програє їй, як колись світ, змальовуваний радянською пропагандою, увійшов у критичну невідповідність з навколишньою дійсністюЯкби була моя воля, я б узагалі увів би шкільні уроки спілкування в чатах з московськими ровесниками, де б молоді українці не в теорії, а в живій суперечці відточували б свої переконання. Як це відбувається у амішів, можна прочитати тут. Про фільм "Ніхто проти Путіна" - тут.І я розумію, чому цього ніколи не станеться. По-перше, цьому впиратимуться наші декомунізатори, яким легше щось заборонити, аніж створювати. По-друге, ворожа пропаганда таки діє за законом Парето, і на 20% брехні приходиться 80% правди, не дуже приємної для української владної вертикалі, наприклад, щодо корупції чи контрнаступу і фаховості Залужного. І влада не хотіла б ретрансляції цих питань з боку виборців. Я не кажу, що якось в захваті від того ж Такера Карлсона, але хотів би бачити розслідування смерті отого Гонсало Ліри, що Такер його так часто згадує, в українській тюрмі, Наслідки ж відгороджування молоді від інших точок зору призведуть не тільки до ерозії державницьких поглядів, але, гадаю, завадять і меморіалізації нашої війни. З відходом старших поколінь про неї більше буде згадок пропагандистських, менше реальних – а відповідно в нових поколіннях зростатимуть сумніви в достовірності почутого. Як це власне й було в СССР 90-х, коли попри культ «великої Перемоги» звідусіль як гриби після дощу повилазили фашистські рухи, який Баркашов, общество «Пам'ять» та любера. Власне оце прибирання Черчілля з банкнот показує, що на Заході мають місце схожі тенденції.Я вже писав, що сатира, як і наукова фантастика, позбавляючи дослідника від зашореності, допомагають бачити сучасне та прогнозувати майбутнє краще за будь-які інші методи, навіть цілком наукові. І аналітика від «Бабилонської бджоли» є значно якіснішою, ніж у солідних аналітичних видань. А Марку Твену гумор дозволяв краще прогнозувати суспільну еволюцію, ніж навіть Джону Келхуну.