Причому усі ці події навколо Гренландії свідчать, що набута безпорадність - це взагалі проблема не лише України, а і неокомуністичних країн загалом. Коли через страх чи невміння прийняття стратегічних рішень підміняється якимись симулякрами. Коли замість реформи енергосистеми ставляться намети незламності. Коли головним опитуванням в «Дії» воюючої країни є відбір на Євробачення. Коли весь смисл перебування Кличка на посаді мера колапсуючого міста зводиться до будівництва абсолютно непотрібних мостів та велодоріжок. Хронічне невміння масштабно мислити і системно діяти є хворобою нашої ситої цивілізації, яка нездатна реагувати на виклики так, щоб це не сприймалося анекдотично. Тринадцять бундесзольдатів у Гренландії це навіть ще смішніше за «п’ять тисяч шоломів» від Меркель.А іще все хочу спитати: чи з реалізацією наших конституційно-євроатлантичних устремлінь не вийде так, що українські військові в складі сил НАТО будуть гинути на гренландських льодовиках у війні проти нашого ж стратегічного союзника?