Шарварок | Ось цей, гадаю, парадокс китайського мандарина, який ставить ребром за...

Ось цей, гадаю, парадокс китайського мандарина, який ставить ребром запитання «чи вчинив би ти злочин, якби точно знав, що про нього ніхто і ніколи не дізнається», по суті є продовженням дискусії Платона із, здається, Аристотелем на тему, чи людина схиляється не робити зла від природи, чи тільки тому, що боїться покарання (кому цікаве моє бачення про роль закону у перетворенні мавпи на людину). Можливо, саме через це із часом публічні страти, що за часів Французької революції мали характер вуличного атракціону, при Сталіні перейшло в підвали, оскільки кати уже прямо розуміли незаконність власних дій. У той же час страти могли знову ставати прилюдними, коли суспільство сприймало їх, як виправдані: усіляких карателів, зрадників та військових злочинців. Точнісінько те саме було з боку Райху: на територіях, куди потенційно міг дотягнутися пересічний німець, навіть в генерал-губернаторстві створювалися гетто, зразково-показові концтабори штибу Терезієнштадта, а там, куди потенційно не могла зазирнути громадськість, знищення набуло неприкритого тотального характеру. Зрозуміло, що і усі табори смерті будувалися переважно на окупованих польських територіях, де розголос про злочини міг би бути мінімальним. Свідки із числа слов’ян тут до уваги не бралися, бо вони й самі мали з часом піти слідом за гебреями.Причому я гадаю, що поширеність абортів, яку ми учора зачепили в обговореннях, теж пов’язана із тим, що мати, власне, не бачить процедури розрізання її ненародженої дитини. Якби так само вчиняли із дітьми новонародженими, гадаю, подібній практиці було б швидко покладено край. Саме тому найбільш ефективними пропагандистськими засобам пролайф поки що є показування матері УЗД чи пластмасових моделей плоду, бо тут у хід вступить сама людська природа, яка вимагає будь-якою ціною, навіть наражаючись на смерть, захищати дитину, а з можливістю убивати дитину до народження еволюція ще просто не стикалась. Хоча багато хто думає інакше, ризикну припустить, що природній відбір рано чи пізно закріпить у генах або несприйняття аборту, або додаткову потребу у дітонародженні, оскільки всі інші просто випиляють себе із дарвінівського відбору. Про те, що насправді ніша поведінкові моделі швидше за все є не набутими а вродженими, можна прочитати отут.