Ось ця дискусія, що спалахнула через смерть гітариста Дизеля, повернула до вжитку термін «котляревщина», через який лихі люди спробували знову протягнути тезу протистояння вищої «городської» (переважно російськомовної) над нижчою «сільською» (переважно україномовною) культурою. До слова, відлуння цього диспуту торкнулося і теми радіодиктанту, бо когось виявляється, дуже смішить слово «допіру».Отож давайте, не впадаючи в примітивний релятивізм, та абстрагуючись від думки професійних культурологів (1, 2), таким чином сформулюємо питання: якими можуть бути критерії вищості тієї чи іншої культури? По-моєму, культурний код є складовою частиною еволюції і може оцінюватися лише із однієї точки зору: те, що сприяє виживанню та примноженню виду – те й вище. Я вже десь згадував Комарека, про те, що якщо приблизно до кінця 1960-х років навчання в університеті давало перевагу у природньому відборі і у випускників поважних наукових закладів було однозначно більше шансів зберегти і примножити потомство, то нинішні університети, що множать якихось багатогендерних чайлдфрі фактично викидають своїх випускників з еволюційного процесу. Виходячи з такого погляду, навіть арабські емігранти на континенті культурно більш продвинуті за европейських дипломованих гуманітаріїв, оскільки саме «селянськість» їх культурного коду дає однозначну перевагу в розмноженні над автохтонами. Щоправда, виживальна стратегія гебрейського народу іще вища, що й визначає мої симпатії у ізраїльсько-палестинському протистоянні – попри наявність критично великого лівого деструктивного прошарку серед ізраїльтян. Тож, ще раз повторюся, тестом на культурну вищість для українців у Європі має стати не здатність інтегруватися до цих помираючих суспільств, а створення конкурентного з арабо-африканським організованого криміналу. І взагалі: «Грін Грей» — відстій, «Фантом-2» рулить