Шарварок | Зібрався з духом пояснити логіку того «трампізму», у якому мене звинув...

Зібрався з духом пояснити логіку того «трампізму», у якому мене звинувачують час від часу.По-перше, я бачу нашу війну не як локальний збройний конфлікт, а як частину турбулентності світового масштабу. Гадаю, уже не залишилось нікого, хто не помічає, що світ розбився на блоки, які готуються лише напасти одне на одного – причому на самих різних континентах. Гадаю, що причина цього у боргах, в яких загрузли всі провідні світові актори і війна в такому випадку є як нагодою прикрити дефолт патріотичними гаслами, так і примусити тих хто програв заплатити за векселями тих, хто виграв. Колись уже писав, що перевага України в тому, що вона першою увійшла в цю турбулентність, тому має шанси з неї і першою вийти з (порівняно) невеликими втратами.По друге, я не бачу зараз перспектив появи ЗСУ під стінами Москви. Попри те, що ми отримали беззаперечну перевагу над московитами у справі гендерних студій, це не дуже відбилося на лінії фронту, де йде затяжна війна без жодних оптимістичних перспектив. Мені здається, найбільш розумна стратегія зараз – вихід із війни, і хай москалі шукають собі нового ворога де-інде. Знову ж таки свою відчайдушність хай краще показують польські рольніки – я обов’язково писатиму пости на їх підтримку в соцмережах. Зупинення ж війни для Росії просто неможливо, сам перехід до миру завдасть їй більше збитків ніж усі наші бомбардування її НПЗ.Тому я звертаюсь до єдиної сили, яка проголосила за мету тут оголошувати перемир’я, якою виступає адміністрація Дональда Трампа. Усі слова європейських чільників про «непорушну єдність» по суті є лише облудою, вони платять нам копійки, аби війна із України не перекинулася на Європейський Союз. Причому в їх інтересах зробити цей конфлікт нескінченним, так як ні в Страсбургу, ні в Брюселі не зацікавлені у поразці, а тим більше розпаді Росії. Це саме стосується і Демократичної партії США. І те, що війна, яка починалася як українсько-російська перетворюється на проксі-війну Європи із Росією – це не «російські наративи», а сама об’єктивна істина.Звичайно, нам можуть бути виставлені якісь серйозні вимоги (а коли це в перемир’ях виставлялися такі вимоги, які всіх влаштовували), однак при цьому тре тримати в голові, що це не кінець історії, і Росія вже йде в рознос. Однак з моєї точки зору краще, аби із ними воювало оте НАТО в яке нас ніяк не пускають, аніж Збройні сили України. А політика Дональда Трампа до цього власне і веде – хоч я не заперечуватиму, що публічні його представники не завжди виглядають дуже досвідченими та професійними гравцями. Ну от я так бачу ситуацію, і хотів би послухати зауваження