Ще один доказ того, що політичне життя Сполучених Штатів Америки відстає приблизно на двадцять років від Українського. Отже народ у Стейтах зараз їсть сенсацію: принаймні декілька указів Джо Байдена про помилування були підписані не Джо Байденом. Це вони просто не знають, що творилося з тими підписами на рівні одного окремо взятого Києва! Де той же міський голова Олександр Омельченко ставив на резолюціях два різних автографа на одному з яких явно читалося «О(лекасандр). Ом(ельченко)», а на другому відповідно «А(лександр). Ом(ельченко)». При цьому існувала нагласна рознарядка документи з підписом «О. Ом» виконувати, а «А. Ом» не виконувати ніяким чином, навіть якщо там написано «до виконання». Потім ще в підписи вніс свою лепту і Леонід Черновецький, який власноруч не підписав жодного документа, так широко використовуючи факсиміле, що Миколі Азарову довелося взагалі заборонити використання факсиміле в паперообігу. Причому є така досить імовірнісна чутка, що Черновецький використовував не те факсиміле, яке зареєстроване в Мінюсті, а інше візуально подібне до нього, через що фактично всі документи підписані ним, можуть бути оскарженими. І це, як не дивно, створює гарантію для Черновецького від кримінальних переслідувань, адже наслідки можуть тут дуже багато чого обвалити. Не знаю, як щодо автографу Кличка, я не зовсім певен, що він вміє писати. Зате стало більш зрозуміліше, чому кияни із їх безпомилковими електоральними стратегіями так переживали за політичне майбутнє того ж Байдена.