Єдина ветеранська лінія: консультації та підтримка для ветеранів і ветеранок за номером 1528Якщо вам потрібна інформація про державні програми підтримки чи доступні послуги, ви можете звернутися на Єдину ветеранську лінію Мінветеранів — за коротким номером 1528.Це зручний спосіб отримати відповіді на практичні запитання — від оформлення документів до доступних можливостей підтримки.На лінії можна дізнатися про:▪️ оформлення статусів і відповідних посвідчень;▪️ пільги та соціальну підтримку;▪️ психосоціальні послуги;▪️ освіту і можливості працевлаштування;▪️ житлові програми;▪️ правові та фінансові питання.Лінія працює щодня з 08:00 до 20:00. Дзвінки безкоштовні.Додатково для ветеранів і ветеранок доступна гаряча лінія Українського ветеранського фонду — 0 800 33 20 29. Тут можна отримати психологічну підтримку у кризових ситуаціях, а також юридичні консультації.Із практичними питаннями також допомагають фахівці із супроводу ветеранів і ветеранок. Знайти такого спеціаліста можна через розділ «Ветеран PRO» у застосунку Дія або у відповідних підрозділах у громадах.Детальна інформація про всі програми, сервіси та можливості підтримки — на платформі: https://veteranpro.gov.ua/Проєкт реалізується за підтримки Товариства Червоного Хреста України.
Кроки до якісної реабілітації ветеранівСьогодні заступник селищного голови Лариса Мельник та керівник відділення «Ветеранський простір» Андрій Пасько відвідали Центр Здоров’я Олександра Кривякіна у Згурівці.Під час зустрічі обговорили перспективи співпраці у сфері надання реабілітаційних послуг ветеранам, пораненим військовослужбовцям, а також можливі шляхи впровадження програм реабілітації для ветеранів та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Центр спеціалізується на наданні оздоровчих та реабілітаційних послуг, що сьогодні є надзвичайно важливими для тих, хто пройшов через війну та потребує якісного фізичного й психологічного відновлення. У ході розмови також обговорили можливі механізми фінансування програм, вартість послуг для учасників бойових дій та реалізацію державної програми «Ветеранський спорт», яку планують підтримати на базі центру.У планах — підписання меморандуму про співпрацю та подальша спільна робота задля створення доступних і дієвих умов реабілітації наших Захисників і Захисниць.Надзвичайно важливо, щоб ветерани мали можливість максимально відновити своє здоров’я, адаптуватися та повернутися до повноцінного життя. І приємно, що такі необхідні послуги можна отримати саме у нашій громаді — у Згурівці.
Важко знайти слова, коли війна щодня забирає найдорожчих. Коли додому повертаються не з перемогою, а «на щиті». Коли замість довгоочікуваних зустрічей — молитва, сльози й невимовний біль у серцях рідних…Сьогодні Згурівська громада попрощалася з Олегом Івановичем ВЕЛЬГУНОМ — жителем села Пасківщина, Захисником України, який віддав своє життя за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави.Громада зустріла свого Захисника у тривожному мовчанні, навколішки, з державними прапорами та квітами, з глибокою вдячністю і болем, якого не вмістити в жодні промови — за його останній бій і незламну вірність Україні.Безжальна війна вирвала з родинного кола найдорожчу людину, зруйнувавши мрії, які ще вчора здавалися такими близькими й здійсненними. У ту мить, коли зупинилося його серце, зупинилися й плани на спільне завтра: недописані розмови, недожиті радощі, недосяжені вершини, які ще мали бути підкорені разом. І тепер замість майбутнього, яке будувалося любов’ю й надією, — тиша, що болить, і пам’ять, яка тримає його образ живим у серцях тих, хто не встиг сказати найважливіше.Дивитися в очі матері, рідним і близьким Олега сьогодні надзвичайно важко — у них застиг той біль, для якого не існує слів і втішних фраз. Жодні слова не здатні зменшити втрату сина, батька, друга, побратима — людини, у якої попереду мало бути життя. Його шлях мав продовжитися, але війна безжально обірвала його, залишивши після себе лише тишу й порожнечу там, де мало бути майбутнє.Кожна така втрата — це не просто сумна звістка, а зламані долі, недосяжне завтра і мрії, які так і не встигли здійснитися. Це біль, що торкається не лише родини, а й усієї громади та країни, назавжди залишаючись у серцях тих, хто любив, чекав і пам’ятатиме Олена.Рідне село зустріло свого Героя болем і невимовною тугою: кожен крок цієї останньої дороги відлунював у серцях людей, які не стримували сліз і скорботи. Спільна молитва, що лунала над селом, ніби єднала всіх присутніх у спільному горі, огортаючи тишею та шаною пам’ять про Захисника.Пасківщина сьогодні проводжала не просто свого земляка — вона прощалася з Героєм, чия мужність і любов до Батьківщини назавжди залишаться прикладом для прийдешніх поколінь.Пам’ять про Олега житиме доти, доки б’ються серця його рідних, побратимів і односельців — у кожному, хто знав його, вона відлунюватиме вдячністю, шаною і тихим сумом.Вічна пам’ять і слава Герою України…
Український ветеранський фонд разом з Google надають безкоштовний доступ до ШІ-навчання для українців Сертифікація з професійного використання ШІ від Google — це можливість для всіх, хто прагне опанувати штучний інтелект для кар’єрного зростання та підвищення продуктивності. Навчання допоможе розібратися в основах ШІ, навчитися створювати контент, аналізувати дані та навіть використовувати штучний інтелект для розробки застосунків.Курси в межах Google AI Professional Certificate призначені для широкого кола українців, які прагнуть опанувати актуальні ШІ-навички та адаптуватися до змін на ринку праці. Зокрема, взяти участь у навчанні можуть ветерани, військовослужбовці та члени їхніх сімей, жінки, а також студенти. Програма складається з 7 курсів, кожен із якихможна пройти за годину, а опанувати всю програму можна менш ніж за 10 годин у власному темпі. Програма включає 20+ практичних завдань, що імітують реальні робочі кейси. Учасники отримають:• безплатний доступ до програми «Сертифікація Google із професійного використання ШІ» на Coursera;• офіційні сертифікати від Coursera після успішного завершення курсів;• практичні навички: 20+ самостійних ШІ-проєктів для реальних робочих задач.Реєстрація відкрита і триває до 25 травня, доступ до навчання надається через 10 партнерських організацій, зокрема Український ветеранський фонд.Щоб зареєструватися – перейдіть за посиланням: https://cutt.ly/atXkT7beЗверніть увагу, що реєструватися на програму «Сертифікація Google із професійного використання ШІ» безпосередньо на Coursera не потрібно. Після реєстрації чекайте на лист із інструкціями від партнерів.Якщо у вас виникли питання, напишіть на електронну адресу: [email protected]
10 травня Україна відзначає День матері - день безмежної любові, вдячності й пошани до жінки, яка дарує життя, оберігає, підтримує, навчає добра та вірить у своїх дітей за будь-яких обставин.Сьогодні, у час війни, це свято має особливий зміст. Воно поєднує у собі і радість і щемкий біль. Радість — від дитячих усмішок, теплих обіймів, щирих слів подяки найдорожчим матусям. І водночас — глибокий сум та безмежну шану до матерів наших захисників, чиї сини віддали життя за Україну, за мирне небо над головами дітей, за майбутнє рідної землі.Саме тому найповажнішими гостями свята, що відбулося напередодні в Згурівці, стали мами полеглих Героїв — жінки, перед силою, мужністю та жертовністю яких схиляються серця усієї громади.Розпочалися заходи зі спільної висадки алеї дубів та калини разом із матерями загиблих воїнів. Молоді дерева та кущі стали символом вдячності дітям-Героям та знаком підтримки матерям, які, на жаль, так і не дочекалися своїх синів додому.Свято об’єднало людей різного віку — маленьких дітей, які прийшли разом зі своїми мамами, і дорослих. У цей день особливо відчувалося: немає у світі нічого ціннішого за матір і дитину, за любов, яка дає сили жити, боротися і вірити.Заступник селищного голови Лариса Мельник привітала усіх матерів зі святом, побажала кожній родині миру, добра, родинного тепла та щасливого майбутнього для дітей. У своєму зверненні вона наголосила, що саме материнська любов є тією силою, яка надихає, підтримує та допомагає вистояти у найважчі часи.Окремі слова безмежної вдячності Лариса Мельник адресувала матерям захисників та матерям полеглих Героїв — за виховання мужніх синів, за силу духу, витримку і жертовність, перед якими схиляється вся громада. А квіти і подарунки мамам стали приємним доповненням до її слів. Лариса Петрівна вручила відзнаки Згурівської селищної ради багатодітним матерям, мамам-піклувальницям та опікунам — жінкам, у серцях яких знайшлося місце не лише для своїх дітей, а й для тих, хто особливо потребував турботи, любові та підтримки.Під час свята лунали щирі слова привітань на адресу всіх матерів, тематичні пісні, тішили своєю яскравістю танцювальні номери у виконанні солістів та аматорських колективів Центру культури і мистецтва.Це свято ще раз нагадало кожному: саме заради материнської усмішки, щасливого дитинства та мирного майбутнього борються сьогодні наші захисники.Від щирого серця вітаємо усіх матерів зі святом! Нехай ваші діти будуть здоровими і щасливими, нехай у ваших домівках панують тепло, любов і спокій, а над Україною якнайшвидше запанує мирне небо. Низький уклін кожній матері — за любов, терпіння, мудрість і велике материнське серце.
Сьогодні у селі Турівка відбулася подія, сповнена болю, вдячності та світлої пам’яті. На будівлі Турівської гімназії імені Миколи Маркевича відкрили меморіальну дошку на честь загиблого захисника України, учня, який навчався в стінах цієї школи — Подимського Вадима Сергійовича.У червні 2024 року Вадим став до лав Збройних Сил України, щоб боронити рідну землю. Він служив стрільцем-санітаром, мав позивний «Лев». 8 травня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Удачне Донецької області, Вадим загинув. Йому було лише 29 років…На відкриття меморіальної дошки зібралися рідні, друзі, побратими, жителі громади, представники влади та освітяни. У кожного — своя історія, пов’язана з Героєм, але всіх об’єднує спільне: пам’ять, біль втрати і безмежна вдячність. У серцях присутніх — жива пам’ять про Вадима, про його мужність, щирість і відданість Україні.Меморіальна дошка відтепер стане нагадуванням для учнів і всіх, хто проходитиме повз, про ціну нашої свободи. Про те, що справжні Герої живуть поруч із нами — у наших селах, у наших громадах.Світла пам’ять Вадиму Подимському.Вічна слава Захиснику України.
🚗 Компенсація автоцивілки для ветеранів і ветеранок: як отримати відшкодування онлайнВетерани та ветеранки можуть оформити поліс автоцивілки без власних витрат — завдяки поєднанню державної компенсації та знижки від страхової компанії.50% вартості поліса компенсує держава, ще 50% надає страховик у вигляді знижки. Таким чином оформлення автоцивілки фактично є безкоштовним для ветеранів та ветеранок.🔷 Хто може скористатися компенсацією?Подати заявку можуть громадяни, які: ▪️ мають посвідчення ветерана у застосунку Дія (учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни); ▪️ досягли повноліття; ▪️ мають верифікований РНОКПП; ▪️ уклали договір автоцивілки із застосуванням ветеранської пільги; ▪️ не використовують транспортний засіб у комерційних цілях; ▪️ керують автомобілем з об’ємом двигуна до 2500 см³ або електродвигуном до 100 кВт.🔷 Як подати заявку?Оформлення відбувається онлайн через застосунок Дія: ▪️ відкрийте розділ «Ветеран PRO»; ▪️ оберіть послугу «Компенсація автоцивілки»; ▪️ оберіть або створіть Дія.Картку; ▪️ очікуйте результат опрацювання заявки.Усі етапи проходять автоматично — без додаткових довідок та відвідування установ.🔷 Важливо знатиПодати заявку можуть також ветерани та ветеранки, у яких строк дії поліса вже завершився або завершується найближчим часом. Для частини договорів, укладених на початку 2025 року, можливість подання заяв буде доступна після завершення технічного доопрацювання системи.Програма покликана зробити необхідні послуги доступнішими для наших захисників і захисниць, мінімізуючи фінансове навантаження та бюрократичні процедури.
Напередодні Дня матері — одного з найтепліших і найзворушливіших свят, що сповнює серця вдячністю, любов’ю та глибокою шаною до жінки-матері, — у мальовничому селі Богданівка Бориспільського району відбувся обласний захід «Материнське серце - джерело сили й любові», приурочений цьому світлому дню. Захід було проведено в музеї-садибі «Бабусина хата», що додало йому особливої душевності та автентичної атмосфери.Цей день об’єднав матерів, у серцях яких назавжди житиме пам’ять про найдорожчих — синів і доньок, що віддали своє життя за Україну. Атмосфера заходу була сповнена щирості, тепла, вдячності та тихої скорботи, яка водночас поєднувалася з гордістю за мужність і незламність наших Героїв.Організатором заходу виступив Київський обласний центр допомоги Захисникам України імені Баранова Віталія Анатолійовича, який щоденно працює над тим, щоб підтримати родини Захисників, огорнути їх увагою та турботою, створити простір розуміння і взаємної підтримки.У заході взяли участь представники обласної влади, зокрема заступник голови Київської обласної державної адміністрації Іван Добровольський та заступниця голови Київської обласної ради Тетяна Семенова, які разом з усіма присутніми розділили цю важливу подію.Від Згурівської селищної територіальної громади участь у заході взяли три мами загиблих наших земляків на чолі з керівником відділення «Ветеранський простір» Центру надання соціальних послуг Андрієм Паськом. Їхня присутність стала ще одним нагадуванням про те, що біль втрати — спільний, а пам’ять про Героїв — вічна.У рамках заходу учасники мали змогу відвідати музейну експозицію, доторкнутися до культурної спадщини, яка надихає та додає сили. Для гостей також було організовано концертну програму, що подарувала хвилини душевного тепла, та частування — традиційну солдатську кашу й запашний шашлик, які об’єднали присутніх у невимушеній, щирій атмосфері.Такі заходи є надзвичайно важливими — вони нагадують кожному з нас про ціну свободи, силу людської єдності та необхідність підтримувати одне одного у найскладніші часи.
Після тиші, що тривала майже два роки, підтверджено загибель Олександра Коваленка… Звістки, яких найбільше бояться, завжди приходять тихо, але залишають по собі глибокий слід… Після тривалого часу невідомості підтверджено загибель нашого земляка — КОВАЛЕНКА Олександра Миколайовича, 1998 року народження, жителя села Середівка.Довгий період Олександр вважався зниклим безвісти. За цей час рідні пройшли через виснажливе очікування, сповнене надії та тривоги. Кожна новина могла стати вирішальною, кожен день — принести відповідь. На жаль, ця відповідь виявилася болісною. Стало відомо, що 30 серпня 2024 року поблизу села Михайлівка Покровського району Донецької області Олександр загинув під час виконання бойового завдання. Є втрати, які не вкладаються в жодні слова, і є родини, які після такого повідомлення вже ніколи не будуть жити так само, як жили колись — і ніякі слова співчуття не здатні заповнити цю прірву, хоч би якими щирими вони були.Життєвий шлях Олександра був коротким, але сповненим справжньої гідності та самопожертви. Ми втратили молодого, сильного чоловіка, який мав будувати своє майбутнє, але натомість віддав його за незалежність України.Висловлюємо глибокі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам Олександра. Ми розділяємо ваш розпач і схиляємо голови у скорботі.Інформацію про дату та час прощання із Захисником буде повідомлено додатково.🕯 Вічна слава Захиснику України.
Сьогоднішні реалії формують нову систему пріоритетів, у центрі якої — люди, які пройшли війну, та їхні родини. Підтримка ветеранів, військовослужбовців і членів їхніх сімей — це не лише обов’язок, а й свідомий вибір громади бути поруч у найважливіші моменти. Саме тому ветеранські простори сьогодні стають осередками довіри, підтримки та реальних рішень, де кожен може знайти розуміння і допомогу. Розвиваючи цей напрям, наш «Ветеранський простір» розширює свої можливості та посилює команду.Сьогодні до виконання обов’язків завідувача відділення «Ветеранський простір» приступив Андрій Пасько. Із початком роботи його привітав секретар ради Ігор Феник, який побажав Андрію Петровичу успішної та плідної роботи, запевнив у всебічній підтримці, адже увага до ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх родин — незмінний пріоритет громади.Заступник селищного голови Лариса Мельник наголосила, що у взаємодії з ветеранами, військовими та їхніми родинами надзвичайно важливо мати надійного партнера. Саме таким партнером громада прагне бачити нового керівника відділення, адже всі питання та виклики мають вирішуватися спільно — з довірою, повагою та відповідальністю.Андрій Пасько — людина з бойовим досвідом, яка не з чуток знає, що таке війна. З перших днів повномасштабного вторгнення він добровольцем став на захист України. Проходив службу у складі легендарної 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Брав участь у бойових діях на Покровському напрямку, у Павлівці та Вугледарі Донецької області.Під час запеклих боїв поблизу Павлівки отримав тяжке поранення. Після лікування та тривалої реабілітації був направлений для проходження служби до 3-го відділу Броварського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де останнім часом працював старшим інструктором відділу рекрутингу.Андрій Петрович проживає в селі Щасливе нашої громади, добре знає потреби військових, підтримує зв’язок із побратимами, а тому проблеми ветеранів і їхніх родин для нього — не формальність, а особиста справа.Сподіваємося, що його власний досвід, витримка та розуміння викликів, з якими стикаються захисники та їхні сім’ї, стануть міцною основою для ефективної роботи. Адже «Ветеранський простір» — це не лише про послуги, а передусім про довіру, підтримку та людяність.Бажаємо Андрію Петровичу наснаги, сил і впевненості на новій посаді. Нехай ця робота стане ще одним важливим кроком у спільній справі — підтримці тих, хто захищав і продовжує захищати Україну.
