🇺🇦 Україна повернула додому останки Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник. І це набагато більше, ніж церемонія перепоховання. Для держави, яка веде важку війну за своє існування, пам’ять не є другорядною справою. Саме такі події показують, що держава бореться не лише за сьогоднішній день. Вона бореться за своє коріння, за свою історичну правду.Довгий час українські політичні, військові та культурні діячі залишалися похованими далеко від України. Часто не з власного вибору, а через вигнання, переслідування, поразки попередніх етапів боротьби та відсутність власної держави, яка могла б їх прийняти.Сьогодні ситуація інша. Україна, навіть у найважчий період своєї новітньої історії, знаходить сили повертати своїх героїв. І це говорить про зрілість держави не менше, ніж її військова чи дипломатична стійкість.Бо нація не може будувати майбутнє, якщо залишає свою минуле розкиданим по світу.Повернення Андрія Мельника – це про Україну, яка усвідомлює себе спадкоємицею довгої боротьби за свободу. Про державу, яка не відмовляється від своїх людей навіть через десятиліття. Про країну, яка збирає себе докупи.🗣️ “Держава, яка навіть під час найстрашнішої війни знаходить сили і волю збирати своїх, доводить одну залізобетонну істину: ця держава збирається жити вічно” (с) У каруселі пояснюємо 6 причин, чому повернення Андрія Мельника важливе для України 👉🏼