Сьогодні – після року вирішальної війни за незалежність України – тут, на Софіївській площі, на цьому величному місці, яке бачило і Ярослава, і Богдана, і Михайла, і багатьох інших, хто бився за Україну, – я хочу сказати всім, хто б’ється за Україну і хто живе Україною... Я хочу сказати: я пишаюся вами! Ми всі пишаємося вами!Ті, хто свідомо став на військовий шлях і кого цей шлях обрав 14-го року і 24 лютого. Ті, хто не уявляє свого життя без допомоги іншим українцям і всій нашій державі. Ті, хто стійко боронить позиції України і наближає день нашої перемоги.Саме від вас залежить, чи бути нам усім, чи бути Україні. Щодня залежить! Щогодини! Саме від тебе, український воїне! Найголовніша наша людина. Яка стоїть і завдяки якій стоять мільйони українців. Яка вистоїть і завдяки якій вистоїть Україна!Завдяки якій вічно лунатиме: «Слава Україні!» Я дякую всім, хто витримав той лютий, цей рік і хто дає Україні незламність!Слава всім, хто зараз у бою! Слава Збройним Силам України, Національній гвардії, розвідці, Службі безпеки України, Національній поліції України, українським прикордонникам і всім нашим Силам оборони і безпеки!Слава всім, хто допомагає битися і хто рятує життя! Світла пам’ять усім, чиї життя забрала ця війна!Слава нашим героям! Слава Україні!