Зейгарнік Ефект | Щоб говорити про Жан-Люка Годара, потрібно розширити слово до розмірів...

Щоб говорити про Жан-Люка Годара, потрібно розширити слово до розмірів мовчання. Він був — і поза сумнівом залишиться — невловимим, недосяжним та неосяжним, як сама межа.Що первинне: кіно чи Годар? Саме так мало би звучати принципове питання кіноонтології, якби хтось узявся її розробляти.У Жан-Люка Годара немає минулого — є тільки нескінченне тепер. Він завжди присутній поруч; ба більше — умудряється випереджати нас і тепер.Ми зібрали знакові для авторів «Краю» фільми Жан-Люка Годара ◾️ «Салютую тобі, Сараєво» / Je vous salue, Sarajevo (1993)Це не фільм, а крик. Це констатація відчаю та безсилля перед останньою прозорою межею кіно, за якою — реальність? Ні. Реальність — це лише те, що ще не стало кіно. Там, де губиться крик, починається неможливість кіно, поезії, музики — відсутність людини.◾️«Маленький солдат» / Le Petit Soldat (1960)Кожен із нас — Брюно Форестьє. Інакше цих рядків би не існувало. Ривок, розрив, поразка — що може бути простіше? Втім, є ще щось між цими словами (на це вказує навіть їхнє співзвуччя) — правда, 24 кадри на секунду.◾️Фільм Соціалізм / Film Socialisme (2010)Фільм, який для багатьох критиків «похоронив» Годара через свою неконсистентність, беззв’язність і навіть безглуздість. Але це не так: Жан-Люк наполегливо — через нашарування цитат, наративні розриви й музику — обертається навколо одного: конфлікту, стазису, війни, що лежать у серці історії.◾️«Пристрасть» / Passion (1982)Один із найкрасивіших та найбільш глибоких фільмів ЖЛГ. Сюжет про польського режисера Єжи, його творчі та життєві змінні — це спосіб серйозно поміркувати про образ, світло, колір, живопис, кінематограф... Сценарій тут грає ту ж роль, що лібрето в опері: начебто без тексту не обійтися, але насправді він — данина умовності. В опері панує музика, а у «Пристрасті» — зображення.◾️«Прощавай, мовлення» / Adieu au Langage (2014) Цей фільм продовжує улюблене заняття Годара — аналіз міжсуб’єктної комунікації. Цього разу режисер різкіший щодо її неможливості — один з героїв висловлює думку про те, що скоро їм всім знадобиться перекладач. При цьому режисер задіює за призначення всі технологічні можливості, які дає сучасна епоха.◾️«Чоловіче, жіноче» / Masculin, féminin (1966)«15 фактів про молодь того часу» видаються розірваною (інтертитри супроводжується пострілом) послідовністю подій в епосі, проте не єдиною картиною епохи. Цілісність світу й інтерес до її підтримання потихеньку згасають: у кадр влізають «чужі» до сюжету елементи (цитати, люди, події); та й між головними персонажами немає взаємності або хоч натяку на іскру. У підсумку, там, де мало б бути об’єднавче-в-діалозі тире (чоловіче – жіноче), стоїть кома, котра загрожує продовженням: чоловіче, жіноче, інші й усе, що завгодно.◾️«Китаянка» / La Chinoise (1969)Хитка барикада із червоних цеглинок-книжок – чудова метафора для світу тих, хто прагне «розпливчасті ідеї замінити на ясні образи». Світ ігор (із власною уявою, іграшковою зброєю й піднесеними текстами) хочеться плекати в напівнародженому стані. Від нього важко відмовитися; його настання хочеться відкласти.