Canal Зейгарнік Ефект - @zeigarnikeffect - №5616
Приватний Шевченко. Збірник статей про повсякденне життя поета від Osnovy Publishing вже можна передзамовити.«…Це книжка про чоловіка середнього зросту, міцної статури, русявого й круглолицього. Замолоду він носив розкішні бакенбарди, а згодом одна дитина називала його «лисим дядею». Любив лафіт, чихир і чай з ромом. Одним словом, мініенциклопедія про повсякденне життя Тараса Шевченка: що він їв, пив, на що хворів, кого любив і де ночував.«Приватний Шевченко» відкриває нашу серію «УЛіС» («Українські літературні студії»). Її підготовлено спільно з Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Упорядкував книжку Олександр Боронь, завідувач відділу шевченкознавства Інституту.Це збірка статей про приватне життя і побут видатної людини. У ній ви не знайдете ні пліток, ні чуток, лише науково вивірені факти. Автори й авторки збірки розповідають про те, з чого складалося щоденне життя Шевченка: умови в помешканнях, де йому доводилося жити, готелі і трактири, де він зупинявся під час численних подорожей, звідки він брав гроші на життя, куди забігав на чарку джину з устрицями, про його гардероб, побут, харчування, жінок, дітей та багато іншого.Кураторка серії «УЛіС» — Ярина Цимбал.Дизайн серії — Олексій Сальников. —Я був вражений коли дізнався не те, що за життя Шевченка до 1920х його книжки виходили тиражами від кількох до десяти тисяч (це характерно для 19 століття у Російській імперії, де писемність сягала ледь 10-15%), а що у СРСР його тиражі складали десятки мільйонів! Майже 21 мільйон примірників тільки у 1920-1938 роки. А з 1960х почалось масове видання Шевченка плюс переклади, це теж мінімум десятки мільйонів примірників. Проте від самого початку всі без виключення видання поцензуровані, а у СРСР з Шевченка зробили прото-більшовика, борця з буржуазією та царатом, з відповідною репрезентацією у зображеннях, кіно, памʼятниках (харківський памʼятник дуже яскравий приклад) та шкільних програмах. І саме до призначення Шевченка головним поетом України має, за деякими теоріями, Сталін, бо він будував культурну політику як і просто політику, тому кожній республіці призначив головного з усіма наслідками. Я не ставлю під сумнів значення Шевченка, я ставлю під сумнів необхідність взагалі мати когось за «наше всьо». Наші традиційні культурні цінності — горизонтальність.Після 1991 рокі цензурні обмеження були зняті, але до радянських тиражів дотягнутись було годі, так само й сьогодні. І виходить, що до сьогодні ми бачимо Шевченка радянською оптикою.А такі видання, мені здається, можуть допомогти цю оптику прибрати.
454
25-07-30 08:55