ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ(11 липня 2026 р.)Отримали запитання:«Ви говорите про потребу «постійно жити в реформах». З точки зору макроекономіки — це серйозний виклик для країни. Постійна інституційна турбулентність відлякує інвесторів і банально виснажує людей. Бізнесу потрібні стабільні, нудні правила гри. Чому ви обрали модель перманентного стресу замість швидкої стабілізації після початкового шокового етапу перетворень?».Світ змінюється постійно. Це ж, мабуть, ніхто не буде заперечувати?Тоді виникає питання: що буде, якщо світ змінюватиметься, а країна і суспільство — ні?Відсутність змін веде до гальмування розвитку країни.Країна та суспільство стануть слабкими. А такими країнами у своїх інтересах починають користуватися сильніші. І не просто користуватися. На території слабкої країни навіть можуть розв'язати війну. Це ми зараз і бачимо.Змінюються всі країни. І всі країни впродовж усього часу існування проводили реформи. Різниця полягає в тому, що ці зміни можуть робитися владою. Завчасно. І так, щоб це викликало менше складнощів. Тобто поступово. А буває так, що зміни все одно робляться, але вже через революційні події. Бо так чи інакше, але зміни будуть робитися. Це змушують обставини буття.Тобто є два шляхи: еволюційні зміни і революційні.Коли ми говоримо про необхідність постійних змін (жити в реформах), то маємо на увазі еволюційний шлях змін. Еволюція відбувається постійно і діє невеликими кроками. Це дозволяє суспільству (і бізнесу в тому числі) без особливих проблем підлаштовуватись під необхідні зміни.А якщо країна гальмує? Якщо влада не зацікавлена в змінах? То постійно накопичуються проблеми. Це веде до революцій, якихось потрясінь тощо.Це так само як керувати греблею на річці. Якщо вчасно не спускати воду, то греблю прориває і відбувається катастрофа. Щоб катастроф не було, потрібно воду постійно спускати. Поступово, залежно від конкретної необхідності. Це і є схематичне пояснення того, що означає «жити в постійних реформах».Переможемо.ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!"Поступ"