ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (14 березня) Україна робить помилку, коли допускає до переговорів посередників. Весь історичний досвід свідчить, що будь-який посередник — завжди використовує свою роль, в першу чергу, у власних інтересах. І завжди за рахунок інтересів тих сторін, відносно яких він виступає посередником. Нам можуть поставити питання: а були варіанти діяти без посередників цього разу, після Стамбулу? Так, звичайно, такі варіанти завжди були. І зараз так само нікуди не ділися. Питання тільки в кінцевому результаті перемовин. Адже чим далі, тим видніше — що як би війна не завершилася, але за допомогою посередників вона, при будь-якому варіанті, завершиться для України і її народу ГІРШЕ, ніж якби цих посередників не було. Просто, якимось дивним чином, спочатку США нам підносились, як майже сторона на нашому боці. А тепер — посередник. Але виявляється, що насправді посередник тільки на своєму боці, на боці своїх інтересів. Так само і з країнами Європи. Ніхто з них стороною у війні не був і не є, і не буде. Проте і вони лізуть до переговорів. Це не їх війна, а наша. Чому лізуть? В історії були випадки також і з самою Росією, коли вона і для себе, і для протилежної сторони отримували умови краще, коли домовлялися напряму. Виникає питання, а чому ми допускаємо до перемовин посередників? І чи впевнені ми, що вони таки посередники, а вже не ті, хто стоїть на іншому боці? Переможемо! ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"