За її умовами обвинувачений повністю визнав провину за ч. 1 ст. 114-1 КК України, не заперечував обставин злочину та зобов’язався сприяти розслідуванню і встановленню обставин справи. Також він погодився співпрацювати з прокуратурою у викритті інших кримінальних правопорушень, пов’язаних із перешкоджанням законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань.
У суді єпископ та його захисник підтримали угоду. Сам обвинувачений визнав провину. Суд також врахував пом’якшуючі обставини. Зокрема, каяття єпископа, його активне сприяння розкриттю злочину та надання слідству інформації, яка, за словами суду, не була відома органу досудового розслідування. Окремо суд врахував благодійний внесок на ЗСУ у розмірі 500 тис. грн.
Суд також не виявив обтяжуючих обставин. Також було враховано, що Кирило раніше не судимий, має інвалідність другої групи та позитивно характеризується.
Єпископу Кирилу призначили п’ять років позбавлення волі, однак від відбування покарання звільнили з випробуванням та встановили три роки іспитового строку. Протягом іспитового строку він має періодично з’являтися для реєстрації до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації. Вирок ще можна оскаржити в апеляції.
Священний Синод ПЦУ 2 лютого 2026 року звільнив єпископа Кирила від управління Ужгородсько-Хустською єпархією. 18 лютого Кирила взяли під варту, а 24 лютого він вийшов на волю, внісши заставу у 233 тис. грн.