Трохи про осінню садотерапію 🍂

В цілому я задоволений.
В першу чергу вдячний організму, що витримує ці навантаження.
Багато рухливої роботи. Інколи здається що все - перебор. Надто високий темп.
Іду дихати по довжині ділянки. Поки заспокоїться дихання і ритм серця. Перестане бухкати в голові.
І далі продовжую. Носити, різати, пиляти, збирати врожай.

Залишки сухих днів залишають простір, щоби перемикатися від сидячої праці на рухливу.

Продовжую працювати над домашнім проєктом компостний туалет. Але про нього напишу окремо.
Багато часу займає саме підготовча робота. Розчистка ділянки.

Виявляється його місце зайняла стара металева сітка, яка невидимо вросла в землю. І невеликі хащі бузини. То це все треба було розчищати. В кілька заходів. Хоча ззовні здавалось ніби там все чисто і треба лише трохи косметики.

Тепер у нас є пів тазіка деревного вугілля який ми пустимо на біочар та власне базу для компостного туалету.

І ще виявилось чимало гілок з минулорічних обрізок, які тепер стали дровами. І трішки тирсою теж для туалету.

Щовечора я думаю ну все, завтра я вже буду як ці дрова. Але ні наче тримаюсь. Трохи безсоння, а так все норм.

Мені якось в коментарях написали, ти ще надто молодий. То я задумуюсь. Можливо ще не все так погано.
І я можу робити певні речі без сторонньої допомоги.
І це були просто сезонні загострення моїх болячок.

Дивлюсь в соцмережах теж зараз загострення. Тож я радий, що можу трохи переключатись. І не втягуватись в дебати, а тримати фокус на задачах, на які я можу хоч трохи впливати.
Тримаймося.

#садотерапія #простежиття