Я трохи прихворів 🌾Кажуть пік грипу вже минув і школи потрохи починають відновлювати навчання. І я згадую ті часи, коли це було буквально головною новиною. Локдауни, прививки, маски, блокпости. Свинячий, курячий грип, потім ковід. Зараз лікарні не менш переповнені. Людей витягують в реанімаціях. Проте війна і перемовини про мир все перекривають актуальністю. Я тепер розумію свою бабку, яка казала, що от у нас таких проблем не було. Під час війни. Звісно, була інша більш нагальна. Вижити.А смертність зазвичай якраз від хвороб викошувала тоді. Тиф віспа. Зараз ми навіть не знаємо що це. Бо є медицина.Але я памʼятаю, як я виклав вперше скрін з Дії про свою прививку на ковід. І від мене відписалась частина людей, які вважали, що я тепер не з їх кола.Тепер це все в минулому. Є зовсім інші причини, за що від мене відписуватись.А грип здається такою дрібничкою на фоні цих причин.У мене грипом перехворіли майже всі навколо. Донька добу блювала.Ми тоді були вдвох і це було страшно спостерігати.Страшно думати до чого ці віруси еволюціонують в майбутньому. І ці віруси - одна із загроз людства. Яка звісно зараз в новинах десь зовсім на третьому плані.Підпали і кліматЩе одна із загроз не на часі. Цифра щороку подвоюється, доходить вже до 30 тисяч пожеж. Сухо. Опустелювання триває. І я вже не знаю, що гірше. Робити штучні локалізовані підпали трави, щоби ці пожежі в якийсь момент не охопили всю країну повністю.Але це звісно повна єресь, від якої зараз відпишуться всі знайомі активісти. Які саме з цими підпалами і борються.Війна - величезна проблема. Найбільша поки для нас. Але за нею довгою вервечкою тягнуться десятки інших проблем і воєн. Не менш критичних.Екологічні, економічні, соціальні і навіть культурно-релігійні.Наслідки війниБідність, борги, злидні, які виїдають всі соки з мільйонів людей. Депресії, травми, посттравматичні синдроми, каліки, розбиті сімʼї. Горе від втрат.І невтомна пропаганда всіх можливих форматів і експертності.Та ми наче й отримали прививку. Ми наче тепер готові до тих тисяч правд, смертей і викликів, які відкриються за нею. Цією нескінченною війною.Страшно і вже наче звично дивитись тим смертям в очі, які полюють і вичікують. Обираючи чергові жертви. Там, де ми не очікуємо. Зазвичай не на фронті, а в звичайному теплому сухому ліжку. Довго повільно і виснажливо. Виідаючи ресурси.Світ - це прекрасний рай і в той же час не менш жахливе пекло. Добре дивитись на нього живим. Жахатись і зачаровуватись. Добре вижити. І зробити ще щось корисне.Я вже одужуюІ повен планів та надій. Учора, як завжди в останній момент подав заявку на крипто раунд на розвиток наших спільних просторів.І це, як нова доза дофаміну робить мене дієвим і щасливим. Можливо організуємо висадку дерев в кількох поселеннях. І зробимо ще багато іншої користі. Все буде. Вистоїмо. Пишіть, як ви в коментарях. Які плани на весну. Чи хворіли чи одужали.які активності запланували.Цікаво.#грип #простежиття