Воплі росіян про неспровоковану агресію Ізраїля проти Ірану - це добре. Тепер кожен дипломат, який на нашому боці, може тикати їх носом в агресію проти України і доводити світу подвійні стандарти росіян.Сама війна на Близькому Сході для нас, швидше, поганий фактор. По-перше, ріст цін на нафту, що дасть фашистам можливість зберегти фінансування війни. По-друге, американська зброя піде Ізраїлю, в той час як росія компенсує нестачу іранських ракет у Північній Кореї. По-третє, свіжий конфлікт завжди перетягує медійну увагу і тому рашистський літній наступ буде відбуватися у зоні зміщеного фокусу.Що робити Україні? Рецепт єдиний. Максимальні ресурси на фінансування своїх розробок і виробництва зброї та на активність у медіапросторі союзників. Крім того, фортифікаційні споруди мають бути негайно приведені у відповідність вимогам військових і на це теж потрібні кошти. Але влада не хоче визнавати розкрадання коштів на фортифікаціях і відмовляється призначати спеціальне засідання ВР з переглядом бюджету. Ну і я скептик щодо адекватності викликам. Влада забронзовіла, не чує голосу розуму, окуклилась в печерському гетто, замкнулась в своєму ілюзорному світі і робить те, що хоче замість того, що треба. Але від того постраждають не вона сама і не політичні опоненти. Постраждає Україна.
Сьогодні з СІЗО випустили генерала Галушкіна. Під цілодобий домашній арешт. Радості мало, бо постає питання - навіщо на 100% заброньована від війни ДБРівська, прокурорська і суддівська мафія взагалі закривала офіцера? Коли командира тягають по судах і тюрмах, це сигнал для інших - посадимо за все. Кращого демотиватора для армії придумати важко. Совок відпочиває. Але є речі, страшніші за совок.Тих, кого замовила влада, кидають за грати з дикими сумами застав, які ні на чому не засновані. Офіцерам УДО, з яких через позбавлення волі вибивають покази на Порошенка, дають по 350-450 мільйонів гривень, бойовим генералам портновські судді також ліплять мільйони, зате родич президентського друга Міндича за підозрою в розкраданні десятків мільйонів отримує 8 мільйонів застави, які легко «знаходить» і живе собі на свободі.Портновщина - це коли запобіжний захід стає покаранням без доведеної провини для одних і індульгенцією для інших. Офіс президента всі ці роки є клієнтом портновського замкненого циклу виробництва правового свавілля: ДБР-прокуратура-суд. І цей монстр досі відчуває безкарність за всі вчинені судово-юридичні злочини. І в посадках, і у відмазках.Газетка Портнова-Медведчука символічно називається «Закон і Бізнес». Ці дві паскуди давно зробили злочинний бізнес на законі. Бізнес, який поламав сотні доль. Заради виживання України він має бути знищений.
Так, США змінились. І політика Білого Дому справедливо дратує українців.Проте, ще восени 2022го багато хто попереджав про те, що з поверненням Трампа у США все може змінитись і допомоги може вже не бути. Наприклад, Аркадий Бабченко кричав про це не раз. Прямим текстом. Не докричались.До січня 2025 ми мали час, щоб зробити наш ВПК розвиненим, а систему військових закупівель ефективною, швидкою і ЗСУ-орієнтованою. Натомість, виробників зброї кошмарили різні перевіряючо-контролюючі органи, їм доводилося долати купу штучних перепон. Долати бюрократію посадовців, які після демонстративних переслідувань владою генералів, більше думали про прикриття власного заду, а не про забезпечення фронту. За цей час збагачення своїх фірм стало вищим за ефективність. Свої для влади Зеленського фірми отримували все, іншим розробкам, незважаючи на ефективність, доводилось спостерігати за розділом бюджетного пирога з-за блокпостів Печерського урядового гетто. Можна довго перераховувати, але в сухому залишку маємо не лише недружнього Трампа (він такий, який є і це прогнозували). Маємо і відверто ненормальні і руйнівні дії і бездіяльність української влади. Точніше, її верхівки в офісі президента, який є фактичним джерелом влади, попри Конституцію. Зрозуміло, що на Трампа все звалити набагато зручніше. Як в дитинстві - переклав провину на когось і гуляєш далі. Але якщо не робити висновків, то з дітей виростають негідники. А у нас проблема зовсім недитяча - вижити як держава. І якщо мовчати про провали і прощати владі все та погоджуватись на переадресацію всіх проблем на Вашингтон, це ставити виживання України під загрозу.
Не аналізуйте всерйоз «пропозиції» рашистів з «врегулювання». Цього року вони не мпють наміру закінчувати війну, а переданий ними папірець вартий менше використаного туалетного паперу.Зараз найважливіше - як вибудувати стосунки з Польщею після перемоги Навроцького. Нагадаю, що в січні у них із Зеленським був заочний обмін недружніми заявами. Ми в ситуації, коли не можна дозволити замкнути дугу сусідів з недружніми лідерами. Розмовляти з ним не лише можна, а і потрібно, і не лише тому, що через Польщу йде велика частина військової допомоги. Варшава має залишатись нашим стратегічним партнером в питаннях євроінтеграції. Завдання складне, але дипломатія є мистецтвом можливого.А ще варто припинити херню на інформаційному фронті, даруйте за мову. Антиукраїнські наративи в європейських країнах, активно підігріті російськими технологіями, не спрацювали лише у Румунії. І то тимчасово. Якщо замість марафона лишити інформаційний фронт неприкритим, дуга недружніх перетвориться в оточення. Але українські керманичі на жаль вперто ігнорують рашистські медіа-операції у європейських країнах.
У мене тут для вас є цікава прикладна математика.Кожен день через Україну йде на експорт російська нафта через нафтопровід з саркастичною назвою «Дружба». За зведеними даними 2024 року, завдяки транзиту через нашу територію окупанти заробили 5,7 млрд доларів або 15,6 мільйонів доларів в день. Тепер порахуємо масовану ракетно-шахедну атаку Україну 25 травня. Лише одну. Отже, на нас прилетіло:9 балістичних ракет типу "Іскандер" ($3 млн за одну)55 крилатих ракет типу Х-101 ($13 млн/шт)1 крилата ракета Х-22 ($1 млн/шт)4 ракети Х-59/69 ($500 тис/шт)298 шахедів ($150 тисяч/шт)Виходить, вартість ракет і дронів для цього обстрілу - приблизно 800 млн доларів. Або ❗️52 дні транзиту нафти окупантів через Україну. У мене питання до офісу президента, кабінету міністрів і керівництва парламенту та фракції слуг: може досить годувати окупантів трубопроводами України? 4 місяці без розгляду законопроєкт Європейської Солідарності 12380 про зупинку транзиту російської нафти. Не подобається, що ініціативу проявила Європейська Солідарність? Зробіть свій. Але припиніть ці заробітки на крові! Для того, щоб вимагати посилення санкцій від західних партнерів, треба самим показати приклад.
У нас мало часуПо-перше, його бракує для вступу до Євросоюзу. Виборчий цикл у сусідів і партнерів показав, що недружні до України політсили набирають вагу. Німеччина і Румунія буквально вислизнули з проблем. Сумарний 21% відверто антиукраїнських канддатів в президенти Польщі - це набат. Опитування у Франції показують величезні шанси для крайніх правих, яких повʼязували з москвою. Як зупинити радикалізацію європейського суспільства - це внутрішнє питання Євросоюзу. Україна зі свого боку замість витрачання мільярдів на телемарафон з вихваляння влади, могла би організувати медійну війну проти російської пропаганди на території країн-партнерів, та війна натомість іде проти проукраїнської опозиції. Але головне - нам треба вступити в ЄС до наступного великого виборчого циклу 2029-2030 років. З правовою системою, яка працює не на закон, а на гроші і обслуговування замовлень влади, у нас немає шансів на вступ. Реформи фундаментальних систем - це не просто реформи, а виживання.По-друге, часу бракує для кардинальних змін в обороні. Коли комбат починає публічно розповідати про неефективність рішень генералів - це не проблема, а біда. Це не вислів, а крик про допомогу. Коли закривати очі на корупцію і необгрунтоване насильство, яке трапляється в системі комплектації - це давати підстави для небезпечного росту соціальної напруги в тилу. Коли немає термінів служби і військові самі себе називають рабами, що напряму впливає на мобілізацію. Коли таке необхідне технологічне переоснащення армії роблять зі швидкістю равлика або зупиняють з корупційних чи політичних причин. Влада законсервувалась і забронзовіла. Кожен посадовець вважає себе великим і зверхньо дивиться на всіх, крім найвеличнішого і ще 5-6 персон. Суспільству навʼязана модель двох думок - офісно-президентської і неправильної. Ворожим іпсо називають все, що відрізняється від позиції влади. Відмовлятись від звичок і реагувати на зовнішньополітичні і безпекові мегавиклики в ОП не збираються, оскільки немає навіть натяку на готовність скинути бронзу, зійти з пʼєдесталу і почати реагувати і діяти навіть якщо вибір між двох політично невигідних варіантів. У нас дійсно мало часу. Нам критично потрібно позбутися категоричності і стереотипів і навчитись спокійно дискутувати. Нам треба вимагати від влади чути інших, а не лише навʼязувати своє. Ми маємо добиватись єдності і партнерства заради успіху України замість підкорення волі одної особи чи 5-6 інших. Ми зобов’язані зберегти демократію і право на критику влади навіть під час війни, бо це запобігає неправильним рішенням і деякі з них можуть стати критичними. У нас мало часу. У України мало часу.
Очікувано, що росія не збирається домовлятися про мир - вони планують ескалацію на літо/осінь. Очікувано, що рівень російської делегації в Стамбулі яскраво демонструватиме ці наміри. Зараз буде багато імітації бурхливої діяльності без результату. Він можливий лише наступного року і через два фактори:1) США і Європа скоординовано запроваджують пекельні санкції проти росії, яка намагається відпетляти, а також збільшують військову підтримку України для відбиття літнього наступу русофашистів2) США і Європа починають консультації з Китаєм щодо припинення гібридної підтримки рф і про основи мирного плануВажливо: Україна має чітко координувати свої дії з союзниками, без будь-яких сюрпризів - ситуація дуже складна і перетин інтересів в ній перебуває не тільки навколо нашої війни. Тому, прості рішення її тільки погіршатьТреба пережити цей рік. Вистояти на фронті і мати ретельно продуману дипломатію, щоб не втратити підтримку партнерів, навіть якщо ця підтримка здається недостатньою, а самі партнери ненадійними. У виборі між можливими поганими і дуже поганими рішеннями доведеться обирати ті, які збережуть Україну.
Як влада Зеленського шкодить обороні і допомагає проросійському екс-ОПЗЖ. Є підприємство, яке виробляє один з найефективніших комплексів РЕБ «Ай-Петрі». Він не пропускає розвідувальні дрони, може відхиляти КАБи і навіть є підтверджений випадок захоплення і приземлення шахеда. Зараз підприємству блокують рахунки, а командування забороняє військовим частинам купувати комплекс через одну причину - хай РЕБ і активний, але його розробку і виробництво профінансував Порошенко. Тобто, плювати на захист - аби не Порошенко. Є також інше підприємство. Точніше проєкт хімічного підприємства. Воно має виробляти вибухівку. Йому - зелене світло, індустріальний парк для ухиляння від податків і всіляка підтримка Мінекономіки, в тому числі коштами. Власниками цього підприємства є син екс-ОПЗЖ Юрій Бойко і його оточення. Коли журналісти зробили розслідування - всі ручні блогери офісу президента почали волати, мовляв, все одно хто виробляє - аби на оборону.Подвійні стандарти у зеленої влади - норма. Але коли вони безпеку військових та й держави загалом ставлять в залежність від своїх особистих настроїв - це злочин. І його варто запамʼятати. На майбутнє.
Ріст цін - це прямий наслідок корупції і рекету правоохоронних і контролюючих органів. Прокурори, поліція, митниця, ДБР, БЕБ, сбушники, податкова - всі зайняті стрижкою бізнесів і власними схемами. Виробники, імпортери, продавці тощо - всі обкладені даниною хабарникам в погонах, окрім офіційних бюджетних платежів. Звісно, наприкінці за все платите ви - бо корупція включена в ціну. Чим більша корупція, тим вищі ціни.Я наведу лише один приклад. Ціна одного і того самого сорту помідорів. Хорошого сорту, органічної технології вирощування. В Україні - 350 гривень, в Іспанії - 137 гривень (2.90 євро). Мав можливість особисто переконатись підтчас відрядження. Можна звичайно казати, що то тепла Іспанія, де помідори ростуть, як газон. Так, але різниця не в 2.5 рази! Особливо для овочів, які ростуть в українських теплицях, де затрати на виробництво нижче іспанських. І це лише один приклад.Коли ви бачите новесенькі авто класу люкс вартістю понад 80.000 євро - будьте впевнені, що у більшості випадків там їде хтось з якихось органів чи їхніх родичів та близьких. В автосалонах - черга на люкс-клас з клієнтів у погонах. А найголовніше, мої давні знайомі підприємці - люди, які ледь витягують справи, донатять на ЗСУ і з яких тягнуть хабарі після відкритих справ чи інших відверто незаконних дій держорганів - втрачають віру у зміни. А це небезпечно - бо віра у краще тримала Україну на плаву під час всієї війни.Прикриттся війною вже не вийде. Поки одні кладуть життя і здоров’я на фронті, інші, заброньовані на 100%, мародерять в тилу. Бо влада забезпечує їм безкарність, а платять за це все українці.
Після всіх зважених ЗА і ПРОТИ наша фракція підтримала ратифікацію, яку ніколи би не підтримала у мирний час. Головне, що вплинуло на остаточний вибір: мати шанс зберегти допомогу США, щоб закінчити війну на українських умовах, або втратити і допомогу, і території з ресурсами включно. Скажу як є. Без цієї угоди ми на 100% втрачали підтримку США. Чи буде вона гарантованою тепер? Теж ні, але шанси 50/50 краще ніж нульові. У України не було вибору, крім прийняти запропоновані США умови задля виживання. І відсутність цього вибору - прямий наслідок безвідповідальної дипломатії Зеленського та його офісу. Відсутність комунікації з адміністрацією Трампа, скандал в Білому Домі, атаки на американського президента в інтервʼю, які Зеленський щедро роздавав ЗМІ, посилання Америки деякими непритомними зе-депутатами і депутатками «за русскім карабльом» тощо. Це мало наслідки у ставленні не до Зеленського і Ко, а загалом до України.Зараз вже суть справи, чи ця угода була підписана через прозріння президента про роль США в захисті України чи від переляку за можливі американські санкції проти 5-6 його менеджерів разом з друзями і бізнес-партнерами. Команда Зеленського загнала Україну в глухий кут, з якого вихід був лише через дуже погані умови або катастрофу розміром з існування держави.Вибір, як ви розумієте , в таких умовах невеликий - за будь-який шанс для України треба чіплятись. Ми, як фракція зробили все можливе, щоб привести цю ратифікацію в найбільш пристойних умовах. Ми хотіли дотриматися юридичної чистоти і добились принаймні розділення в ратифікації оприлюдненої угоди і таємних та визнання дії угоди на всій території України в міжнародно визнаних кордонах, з морськими включно. Але угоди з сумнівними умовами можна було уникнути, якби керманичі відстоювали інтереси держави замість власних, а ефектні шоу замінили на ефективну роботу, якої так не вистачає країні, яка бореться за своє існування.
TGLIST.COM.UA
