Ми не повинні стати європейським Сомалі, хоча до того все йде. В країні не працює верховенство права. Вся правова система корумпована або недієздатна у більшості випадків. Люди не вірять поліції, слідчим органам, прокуратурі, судам тощо. Всі гілки влади, включно з президентом втрачають довіру. Несправедливість стала синонімом життя в Україні. Концентрація влади в одних руках, посилена можливостями воєнного стану, призвела до ерозії системи. Те, що почало реформуватися після 2014, повернулося до попереднього стану. Звідси і неповага до закону та недовіра до його носіїв.Ми вже не за крок від судів Лінча. Вони вже почались - напади на військових і акції відплати за напади є наслідком паралізованої правової системи і дуже серйозним попередженням. Далі буде тільки гірше, бо суспільний нерв оголений війною. Далі всі проти всіх. У кого міцніша глотка назвати себе правим, той і буде правий. Хто гучніше закричить що він є закон, той і діятиме на свій розсуд. Це рух до антицивілізації. Без повної реконструкції правової системи ми приречені на внутрішній розпад. Це подарунок ворогу, який внаслідок внутрішніх процесів може забрати нас без війни, якщо використає руйнацію закону, який скелетом для кожної держави. Хтось сумнівається, що росія використає? Саме тому я весь час кажу про рух до Європи, де повага до права є переважною, навіть якщо комусь закон не подобається. І де сам закон трактують в судах, а не так як кому заманулось. А забезпечує цю повагу якраз та правова система, що працює не на себе, не на керівників держави, а на закон і громадян. Україна поки далека від цього. Та щоб вижити має наблизитися.