Estadísticas de telegram channel - @zabutaspadshina

📚 Праслов'янська мова.Згідно з сучасними теоріями, праслов'янська мова сформувалася в І тисячолітті до нашої ери, та була нащадком праїндоєвропейської. На початковому етапі свого існування праслов'янська мова була діалектом індоєвропейської прамови. Існує гіпотеза, згідно з якою прабалти і праслов'яни пережили період спільності, і реконструюється прабалтослов'янська мова, яка пізніше розпалася на праслов'янську та прабалтійську. Відмічається факт незвичайної схожості балтійських і слов'янських мов між собою на всіх рівнях: лексичному, морфологічному і граматичному.Протослов'янські діалекти дали початок праслов'янській мові тоді, коли на всіх мовних рівнях набралося досить змін, щоб мова предків слов'ян стала незрозумілою для балтів. Відповідно різним датуванням, це сталося у період 1500—500 років до нашої ери. Більша частина праслов'янської лексики є індоєвропейською лексикою, тобто успадкованою з праіндоєвропейської мови та схожою з лексикою інших індоєвропейських мов (*mati, *ovьca, *melko, *synъ, *(j)agnę).  • Терміни спорідненості і свояцтва: *otьcь («батько», «отець») *mati («мати»), *tata («батько», «тато»), *mama («мама»), *synъ («син»), *dъkti («дочка»), *bratrъ, *bratъ («брат»), *sestra («сестра»), *dědъ («дід»), *baba («баба»);• Імена слов'янських богів: *Perunъ («Перун»), *Velesъ («Велес»), *divъ («злий дух», «демон»);• Назви інструментів і зброї: *sekyra («сокира»), *tesdlo («тесло»), *nožь («ніж»),*dьl̥bto («долото»), *moltъ («молот»),*jьgla («голка»), *mеčь, *mьčь («меч»), *kopьje («спис»), *lǫkъ («лук»), *strěla («стріла»), *porktja («праща»), *ščitъ («щит»).☠️ @vallholl

У Німеччині антифашисти осквернили статую Зігфріда.Зігфрід — один з найважливіших героїв германо-скандинавської традиції та епосу, трагічний герой «Пісні про Нібелунгів», національний народний герой Німеччини. Його статуя авторства німецького скульптора, золотого призера мистецьких Олімпійських ігор, Еміля Сутора, прикрашає двір навчального закладу в Карлсруе, Баден-Врютенберг.Навчальний заклад в різний час служив різним цілям: був як і школою для дітей американських військових, так і гімназією для німецьких дітей, але весь час незмінним залишалися символи цього навчального закладу — лицар на гербі та статуя Зігфріда у дворі. Не так давно, в малодушному акті релігійно-ідеологічгої ненависті, статуя була осквернена антифашистами.Це вже другий подібний випадок, коли об'єкт стародавньої європейської культури стає ціллю безкультурних ультралівих — пів року тому комуністи осквернили статую Вотана. Але завдяки цьому лише більше людей дізнається, що символи і сенси старої Європи живі і нині, коли здавалося б давно забуті образи виявляються зовсім не забутими, а продовжують вселяти страх в ворогів. ☠️ @vallholl

Про жорстокість в ісландських сагах"Вбивства в "Сагах про ісландців" не свідчать про жорстокість ще й тому, що вони ніколи не супроводжуються мукою вбиваного або наругою над його трупом... По суті, у мові саг навіть немає слів "жорстокість" або "жорстокий" у сенсі навмисного заподіяння мук. Катування згадуються лише в "Сагах про королів": їх застосовували норвезькі королі, щоб переконати язичників в тому, що християнська релігія - істинна. У "Сагах про ісландців" тортури невідомі. Взагалі хоча вбивство могло відбуватися і не в бою, як у прикладах, наведених вище, воно було все ж таки завжди в чомусь аналогічно бою: вбивалися, як правило, тільки чоловіки, але не жінки і діти, вбивство завжди відбувалося вдень, удар зазвичай наносився відкрито, не зі спини або з прикриття, і було прийнято, щоб той, хто скоїв вбивство, відразу ж оголошував комусь про те, що сталося. Невипадково давньоісландське слово, що означає "вбивство", означає також і "бій"." - М.І. Стеблін-Каменський🟧Забута Спадщина#Цитати

Інкрустована сріблом залізна сокира епохи вікінгів.Сокира була виявлена у 1986 році на півночі сучасної Данії в кургані Б’єррінгхой поблизу населеного пункту Маммен. Курган був 13 метрів в діаметрі та 4 метри у висоту, і після його зведення в 9-му столітті стояв як невеликий пагорб. Померлий у похоронній камері лежав на ліжку і був одягнений у розшитий золотом одяг. Біля його ніг лежали дві сокири, одна з яких була інкрустована срібним орнаментом.Курган датувався 970 роком, а поховальний інвентар чітко вказував на те, що померлий мав високий статус, ймовірно займав важливе положення при дворі конунга. Одяг власника сокири був червоним та синім, прикрашеним пурпуровим та червоним шовком і вишивкою. Повністю костюм не зберігся, але на основі англосаксонської ілюстрації Кнуда Великого 1031 року, одяг якого був схожий на вбрання похованого, вдалося зробити реконструкцію.Сама ж сокира як атрибут воїна, без сумнівів, мала глибоке символічне значення. З одного її боку зображена міфічна тварина, ймовірно, це Гуллінкамбі — півень з золотим гребенем, який зображувався сидячим на вершині дерева Іггдрасіль, і є одним із трьох півнів, чий спів ознамунає початок Рагнароку. З іншого боку рослинний орнамент — ймовірно, саме Світове Дерево, Іггдрасіль, яке пронизує усі дев'ять світів.Сокира оздоблена в так званому «Мамменському стилі», який був названий на честь цієї знахідки, та є підвидом стиля «Великого звіра», що був поширений у Данії в 960-1020 роках. Стиль є розвитком старішого стилю «Еллин», так що іноді їх важко відрізнити один від одного, але в новому стилі тварини та птахи мають тіло, і велике значення набуває рослинний орнамент. У цьому стилі немає симетрії, але він відрізняється силою та експресією. Він представляє собою синтез скандинавського та західноєвропейського мистецтва, зокрема спостегігається значний франкський вплив, що і привносить полунатуралістичне зображення тварин та багатство рослинної орнаментики. Цей стиль — образна мова, якою конунги звертаються до народу. Мова ця лаконічна та жахаюче зрозуміла.☠️ @vallholl

Поява живих мерців (привидів) у сагах настільки звичайна справа, що про них навіть не йдеться як про щось незвичайне. У Сазі про Греттира сказано просто, що після смерті Глама люди почали помічати, що останньому "не лежиться у могилі". І ходіння його після смерті сприймається всіма не як щось дивовижне, а як "велика напасть".Повернення з того світу, - писав М. І. Стеблін-Каменський, - вважалося, мабуть, настільки природним, що повідомлення про "живих мерців" вкрадаються в реалістичні саги. Людину ховають за всіма правилами: заплющують їй очі, щоб вона нікого не наврочила, виносять з дому через пролом у стіні, щоб не знайшла дороги назад, везуть на санях і т. д., а вона починає їздити "верхи" на даху, б'ється і вбиває худобу. Доводиться вбивати його знову, закопувати десь подалі і обносити могилу стіною, щоб він не міг перелізти, або спалювати його. Іноді навіть доводиться починати проти мерця судовий позов за всіма правилами.- Н. Будур. "Повсякденне життя вікінгів IX-XI ст."🟧Забута Спадщина#Германці

Молодий скіф перший раз, як уб'є ворога, повинен напитися його крові, а голови всіх убитих ворогів ставляться до царя, тому що тільки ті скіфи отримують свою частку при розподілі ворожого видобутку, які представили ворожу голову, причому частка ця збільшується залежно від кількості голів. Багато скіфів готували собі з ворожих шкір плащі, в які й одягалися; для цього шкіри зшивались разом, як козячі шкірки. Багато скіфів знімають також шкіру з правих рук убитих ворогів і готують із цих шкір сагайдаки для своїх стріл. Нарешті багато скіфів знімають шкіру з усього трупа ворога, натягують її на палиці і возять із собою.З головами ворогів, не всіх, але ненависних, скіфи поводяться так: вони відпилюють ту частину голови, що вище за брів, і потім очищають череп зсередини; якщо скіф - людина бідна, він обтягує череп зовні бичачою шкірою і в такому вигляді користується ним; якщо він багатий, то, обтягнувши шкірою, покриває череп усередині золотом і вживає його замість чаші.- Геродот🟧Забута Спадщина#Скіфи

Ці люди загинули внаслідок руйнування Ярославля військами Батия у лютому 1238 рокуНашестя Батия було найбільшою для країни трагедією, непорівнянної з іншими подіями по жорстокості і руйнації — невипадково воно виявилося однією з небагатьох подій, які так сильно відбилися у слов'янському фольклорі. У деяких публікаціях останніх 10-15 років висловлювався погляд, що входження до Орду було майже мирним, майже добровільним і було ніяких особливих звірств. Але зараз очевидно, що це не так.Це поховання привернуло до себе особливу увагу тому, що яма для нього була викопана спеціально, тоді як інші масові поховання знаходили під згорілими спорудами. Однак поховання було скоєно з порушенням багатьох норм на той час і явно пройшло без дотримання обряду. Поховані в ямі чоловіки, жінки та діти (всього їх було 15 осіб) перебували в різних позах, частина тіл сильно розклалася на момент поховання. Все це свідчило про те, що поховання було санітарним — тіла просто закопали в ямі.🟧Забута Спадщина#Словяни