🤪"Колобок" із ПівденноукраїнськаУ народних казках Колобок тікав від баби, діда і лисиці.У Південноукраїнську він пішов далі — навчився тікати від суду, депутатів і відповідальності. І навіть пісеньку оновив.Жив-був собі мер. Кругленький не формою, а стилем управління. Бо що не проблема — то він уже десь покотився.24 листопада.Арбузинський суд. Справжній, не казковий. Мер — обвинувачений в кримінальному провадженні. Справа тягнеться четвертий рік. Суд призначає нове засідання на 18 грудня. Все офіційно, і ніщо не передвіщало сюрпризів.А сюрпризи починаються далі.Бо раптом виявляється, що на той самий день у мера заплановано ще два суди в Південноукраїнську. Корупційні. Теж не вигадані.Три суди в один день — це, погодьмося, занадто навіть для Колобка.І тут Колобок думає:— А що, як додати ще сесію міської ради?5 грудня він її і додає. На ту саму дату.Бо коли в тебе три суди — чому б не влаштувати ще й сесію?Депутати чемно питають:— Може, перенесемо? Закон дозволяє. Будь-який інший день, окрім 23, бо там у вас апеляційний суд.Колобок хитає округлою головою:— Ні. Я 18-го йду до суду.Логіка залізна, а хитрість — залізобетонна.17 грудня Колобок пише до суду:— Вибачте, не прийду. У мене сесія.18 грудня. День Ч.Сесія не відбулася, бо депутати відмовилися бути співучасниками Колобка.На суди з корупції Колобок не прийшов, але зʼявився на кримінальний. Але без адвоката, бо той написав, що не прийде, бо у його підзахисного сесія.Суддя зітхає і відкладає розгляд, не звертаючи уваги на очевидні "покотушки" Колобка.А Колобок котиться далі, співаючи нову пісеньку:Я від судів втік,від сесії втік,від депутатів втік,і від відповідальності втечу.