Тероборона Південноукраїнська | Щурі тікають з корабля: Пасічний склав повноваження керівника обласног...

Щурі тікають з корабля: Пасічний склав повноваження керівника обласного осередку "Слуг народу" перед політичним штормомЗа нашою інформацією, отриманою з власних джерел, Олександр Пасічний написав заяву і склав повноваження голови обласного осередку "Слуги народу".Щурі тікають з корабля перед крушенням судна до дна? Чи Пасічний розпочинає підготовку до плавного переходу до іншого політичного проєкту? Відчув запах майбутніх виборів, прокинувся і готовий до нових стосунків. Але разом з цим в своїх дописах клянеться вірності та заявляє про повну підтримку діям Зеленського.Олександр Пасічний - народний депутат Верховної Ради IX скликання від партії "Слуга Народу", обраний у 2019 році за виборчим округом №127 (Миколаївська область) як безпартійний. Народився 3 листопада 1972 року в Миколаєві, закінчив Український державний морський технічний університет за спеціальністю "Інженер-механік".Пасічний є засновником ТОВ "ІМІДЖ-2014" та ТОВ "СНБ11". Його компанія є офіційним дистриб'ютором продукції брендів "Рудь" та "Три ведмеді". До обрання в парламент очолював Федерацію футболу Миколаївської області.З квітня 2023 року призначений тимчасово виконуючим обов'язки голови Миколаївської обласної організації "Слуги народу" після рішення голови партії Олени Шуляк.Рух "Чесно" особливо відзначає його антикорупційне "досягнення": 22 липня 2025 року проголосував "за" законопроєкт 12414, яким запроваджувалась залежність роботи НАБУ і САП від Генерального прокурора. Цей законопроєкт фактично ліквідував незалежність антикорупційних органів та перетворив їх на підконтрольні владі.Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості президент досі не підписав цей законопроєкт.Нагадаємо, що Олександр Пасічний тривалий час очолював миколаївських слуг і так само як і Табунщик несе повну відповідальність за політичну кризу в Південноукраїнську та повернення на посаду руського офіцера Онуфрієнка.