🔴 БАТАЛЬЙОН КП "ЖЕО" 🔴 ДРУГИЙ ФРОНТ «ДОМОВИТИЙ САШКО». (Міська казка)  Є в Південноукраїнську дуже хазяйновитий хлопець на ім’я Сашко. І такий він господар, що довірили йому друзі керувати найважливішим що є в місті – житловими будинками. Хлопець довго вагався: впорається чи ні,  адже раніше він всього-навського паливо на заправці бадяжив, у така велика справа – загубити (або  хоча б занедбати) всі будинки міста. Довго він не міг вирішитись,  але тут прибіг кореш – інший Сашко і з криками: «Гіпс снімают, клієнт уєзжаєт!» (в тому сенсі, що мене завтра знімуть з секретаря міської ради (на той час фактично мера) і треба все робити дуже швидко) фактично заставив товариша написати заяву на посаду директора КП ЖЕО, яку швиденько і підмахнув.  Даремно не вірив в себе Сашко! Все в нього вийшло! Якісь рік-два і будинки міста якщо і не схожі на руїни ззовні, то всередині гарантовано без живого місця на мережах! Але, як казав незабутній герой фільму «Формула кохання», коли його попросили подовше ремонтувати карету: «Одін я тут не справлюсь, мнє помощнік нужен!». І згадав він другана-Сашка, якого все-таки зняли з посади, але «черкануть заяву» корешу він все-таки в останню мить встиг. І «пішла масть» друзям! Техніку втридорога купили, працівникам бронь від служби продали, корешів до роботи пристроїли,  паливом самі себе забезпечили (погане, але ж через дорогу, в своєї власної фірми купили і дуже дорого), проект на реконструкцію пляжу (а це дуже важливо під час війни) за півмільйона зробили,  нові машини додому прикупили та й почали жити-поживати в своє задоволення!   Але прийшла біда, звідки не чекали! Друзяки в міській раді почали щось підозрювати (а дехто навіть порівняв нерозлучних Сашків з «щурами») і «закрили»  фінансування!   Засумували друзі. Звичка жити на «широку ногу» виникла, а гроші майже зникли. Що ж робити? Поїду я по своїм будинкам, пошукаю на який можна щось випросити, вирішив Сашко-директор. Їздив-їздив по місту і  милувався: ліфти в будинках стоять, криші течуть, підвали по пояс у воді – все як він мріяв! Нема до чого і придертися. А гроші дадуть – доведеться щось відремонтувати і всі старання насмарку, ідилія порушена! Розстроївся – страшне! Під’їхав додому на своєму новенькому «Ауді» і влетів у яму посеред дороги. Ефект – як від яблука, що вдарило по голові Ньютона – Евріка! Треба просити собі на ремонт проїзду біля будинку! Звичайно, не по-поняттям працювати і щось робити, але ж будинок свій, хоч і багатоквартирний! Корєша зрозуміють! А щоб грошей побільше заробити – напишемо що капітально відремонтували весь двір, а не тільки дорогу біля себе! Все вийшло якнайкраще – і дорогу собі зробили, і сусіднім будинкам «з барського плеча» асфальту під вікна накидали, щоб не скулили і не жалілися, адже ми ж весь двір ремонтуємо (ну, принаймні на папері), і півмільйону «відкату» отримали, і друзів на лаве знову кинули! Життя налагоджується! Ну, принаймні, для двох Сашків!   Така от міська казочка про справжнього господаря та його друга! Далі буде…P.S: А казку з ілюстраціями, як активісти і небайдужі люди наломали двом Сашкам «двіж замутіть» 800 тисяч ми розповімо згодом))))