Районна бібліотека | ​​Ми часто скаржимось на невдалі обкладинки, але мало що здатне зрівня...

​​Ми часто скаржимось на невдалі обкладинки, але мало що здатне зрівнятися з цими готичними серіями. Якшо шо, героїня роману Devil by the Sea — це руденька, незграбна ДЕВ’ЯТИРІЧНА дівчинка, яка на пляжі випадково звертає увагу на те, що її однолітку кудись уводить стрьомний мужик. Хто ця дебютантка на обкладинці — одному лиш художнику відомо.Сама книжка — доволі типовий саспенс, який коливається між двома трактуваннями подій (стрьомний мужик дійсно стрьомний; або ж усе це — лише непорозуміння в стилі сюжету з двірником у «Сам удома»). Але я обожнюю, коли навіть у таких одноразових книжках знаходиться щось неочікуване і незабутнє: тут це лінія самотньої бабусі героїні, яка стрімко втрачає слух і всім заважає. Її єдина розвага в житті — спуститися на дикий пляж і виловлювати з води загублені речі: іграшкові човники, старий посуд. Спочатку вона шукає щось цінне, але потім, навпаки, починає віддавати перевагу непотребу: згнилому лахміттю, пташиним кісткам. Вона боїться, що сім’я знайде її схованку і подумає, що стара остаточно поїхала дахом. Сама ж жінка конструює цю манію як створення власного простору зі своїми правилами; вона живе під постійним контролем невістки, але в печері з abject’ними скарбами їй не треба думати про пристойність і боятися засудження.І це занурення в мертве морське царство підсвічує інший рівень роману, набагато цікавіший (і моторошніший) за його трилерну ширму: тут самотні абсолютно всі герої, ніхто не має жодного змістовного контакту з оточуючими. Дев’ятирічну героїню відштовхує навіть власна мати, бо дівчинка не здатна «нормально» виражати емоції. Її старша сестра крутить виснажуючий роман із поетом, з яким вони один одному байдужі; йому потрібна номінальна муза, їй — номінальний шанувальник. Батько, якого родина сприймає як гаманець, у своєму відчуженні навіть не шукає коханки — «для нього самотність була як коханка». Диявол приходить з окраїн міста, він Інший — але лиш те, що люди не слухають навіть своїх найближчих, дає йому силу.…вже не дивуюся, що авторка романів із такими обкладинками двічі була номінована на Букера.