Господній пророк Самуїл, аж три рази бігав до священника Ілія, бо думав, що то він його кличе, а не Бог. Його слухняність до початку виконання конкретного покликання - захоплює. Давид був просто відповідальним пастухом, вправним воїном, прекрасним слугою Саула, будучи уже призваним на царство. Але до моменту реалізації цього покликання - чесно робив свої відповідальності. Єлисей, працює на полі разом із своєю сімʼєю. Не боїться тримати деревʼяний плуг, поки Господь не довірив іншої відповідальності для цього пророка. Ісус - Месія, що прийшов спасти весь світ, залишається непублічним і вірним сином своїй матері, до моменту поки стає у покликання публічного служіння. Ми інколи вишукуємо, вимолюємо для себе покликання. Але забуваємо, що для покликання потрібно мінімум двоє: той кого кличуть і той хто кличе. А до того моменту - у нас є що робити, а саме зростати і бути вірним у простих речах, бо це допомагає нам зростати, ставати зрілими і відповідальними для більшого. Бо якщо я з дрібницями земного не справляюся, то як потягну небесне? Як написано:«Якщо ти втомився із тими, хто ходить пішки, то як будеш бігати з тими, що на конях?»