Думаю багато із вас памʼятають історію про те, як Ізраїльтяни здобувають Єрихон, перше велике і укріплене місто в Обіцяній землі. Нагадаю, що до того, як вони мали його перемогти, відбулася розвідка цього міста і жінка, яка прийняла і захистила розвідників, повинна була привʼязати червону мотузку собі на вікно. Це мало стати гарантією спасіння усіх, хто у її домі був би під час зруйнування Єрихону. Звернув увагу на цей текст:«Коли вони (розвідники) пішли, жінка прив’язала червону мотузку до вікна.»КНИГА ІСУСА НАВИНА 2:21 Вона повʼязала цю мотузку в той день, коли це почула, але битва за Єрихон відбулася пізніше. Ще ті двоє три дні ховалися в горах, потім перехід усього Ізраїля через Йордан, обрізання всього народу, ходіння навколо Єрихону кілька днів… але мотузка висить з першого дня! Я би назвав це віра! Ще нічого не видно, ще стіни міцно стоять, можна було і в останній момент навʼязати, щоб не викликати зайвих питань. Але ця жінка вирішила уже проголосити свої сподівання і жити реальністю, якої зараз може і не видно! Дослідники Біблії називають цей момент у історії Пасхою для язичників. Смерть Ісуса і Його кров - гарантія нашого спасіння від гріхів і майбутнього суду. І лиш віра, що смілива чи навіть не дуже смілива сьогодні, веде нас, гарантує, зберігає, захищає!