Книга славіста Станіслава Здзярського «Чингісхан, що постав із мертвих. Трактат про російську психопатологію», частково написана у 1907 р. й нарешті опублікована в 1919 р. книгарнею св. Войцеха в Познані:«Що означає: поквитатися з кимось по-російськи? - запитував автор. - Це означає: врізати в морду так, щоб людина побачила всіх святих, вибити зуби, розпороти живіт, - оце по-російськи». Росіянами, - як вважав польський психопатолог, - керували кровожерні інстинкти, успадковані від предків, які колись бешкетували у степах. «Запитайте росіянина "чистої крові» - що таке мораль? Мораль, - звучатиме відповідь, - це коли наших жінок і дочок ми віддаємо іншим задля блискучих дрібничок або грошей (...)». Не випадково вираз "чистої крові» було взято в лапки, адже в жилах росіян тече кров турків, татар і фінів. На думку Здзярського, більшовизм є еманацією давніших віків Росії, привидом Чингісхана, що виник зі «здегенерованої крові» і розкладається в іще «живому організмі», жахливою потворою, охопленою жагою знищення. Він поєднує у собі, окрім демонічних первнів, ще й звірячу розгнузданість. Можна сказати: нічого нового, поєднання анімалістичних рис - «кровожерних інстинктів» та «звірячої пристрасті» - з метафорами пекла: це поєднання має традицію, що сягає уявлень про диявола у середньовіччі. Послання тут одне: більшовиків треба боятися, бо вони - не люди, і вже точно не такі люди, як ми.»