Те що іноді відбувається в державних антикорупційних органах набагато краще могли би висвітлити режисери поганих сіткомів, ніж журналісти. Перший заступник директора НАБУ Гізо Углава вимагає зняти гриф секретності зі справ щодо витоків матеріалів з НАБУ стороннім особам. Ідея відкрити справу для усіх одразу би створила ефект бомби. Такі матеріали одразу б попали на першу шпальту - і там прізвища, циферки, хто кому шо. І, найголовніше, там чітко видно хто реально до чого причетний, а хто не дуже. Втім, люди з слідчих органів говорять що такі справи взагалі ніколи не розсекречують, бо це величезні ризики для слідства, в першу у чергу іміджеві. Адже часто до суду доходить те, що склепано на коліні (і НАБУ тут на жаль особливий приклад), «зібрано» якимось незрозумілим чином, а то і просто додумано. Українське слідство тут колись відзначилося особливо. Кількість справ по топ-корупції значно нижче за кількість вироків. Просто тому, що часто це суперечлива жижа, яка розвалюється в суді, і за неї буває соромно тягнути лямку навіть прокурору. Як розумію, Углава передумав і вже сам відмовився від ідеї зняти шифр секретно з цієї справи. Мені, як читачу, жаль) бо це пролило би багато світла. Натомість, можливо так вдасться трохи уникнути спекуляцій і зайвої політизації теми корупції.