Відставка Федорова з політтехнологічної точки зору річ безграмотна для нинішньої влади. Я розумію контур історій про «хтось стає дуже популярним», хоча і не до кінця їм вірю, бо популярність - примхлива і тупа, мінлива і випадкова. Боятись популярності кого б то не було - неправильна політична стратегія, позаяк ми не в тому політичному циклі де рейтинг будь-якої фігури капіталізується роками щоб потім вибухнути на виборах омріяними відсотками. Нині цей цикл швидкий і безжальний, і тим ще більш випадковий. Власне, як і було з Володимиром Олександровичем, втім в наступний раз це почуття швидкості буде ще більш гострим. Те, що зараз міряють Залужного, Білецького, Мадяра, Малюка, Буданова, Прокопенка в рейтингах зовсім не означає що їх політична роль ними запланована чи тим більше що вона успішно реалізується. Натомість, загалом в команді влади дуже мало фігур які генерують популярні рішення і підходи. Позбуватися їх - позбуватися подушки безпеки в плані довіри, яка для будь-якої влади на 5-7 роках влади дуже важко утримується. Вийняти з колоди Федорова = вдарити по довгостроковому сприйняттю рейтингів влади. Звісно ж, не вирішальним чином. А так, частково, відсотків на 7-15. Але хто знає після якого відсотка починається незворотній ефект)