Янгель пише | Як ми вже говорили, Kierkegaard вважав тривогу платою за те, що у нас ...

Як ми вже говорили, Kierkegaard вважав тривогу платою за те, що у нас є свобода робити зі своїм життям все, що заманеться. Робити з тривогою нічого не потрібно, адже з певного еволюційного моменту розвитку організмів вона є невід'ємною складовою життя. Нашого з вами життя. І саме у людей від усвідомлення нескінченності виборів паморочиться у голові, відповідно від усвідомлення страху перед цим ми відчуваємо сильну тривогу (вираз, що панічна атака – це не страх смерті, а страх перед життям, бере свій початок саме звідси). Філософ пропонує наступні кроки розуміння тривоги: ✅Прийміть тривогу, як невід'ємну складову життя, адже ми маємо свободу волі і платимо за це;✅ Відмовтеся від ілюзій і пошуку 100% гарантій успіху - їх не існує тому, що свобода волі породжує невизначеність, а інколи - відчуття абсурдності всього. І це нормально;✅ Якщо ви маєте сумнів щодо складного вибору, виконайте стрибок віри - зробіть вибір;✅ Прийміть відповідальність за свій вибір, тому що тільки так ви залишитеся вільною людиною. Тривога є індикатором того, що ми живі, що ми вільні. Страшно не БОЯТИСЯ, страшно НЕ боятися, оскільки у такому випадку життя перестає бути динамічним і вільним. Тривога – це і є індикатор прояву волі в нас. Волі, яка також прагне до життя. І ні, це не новояз Орвелла, дводумство і не підміна понять.Останнє звучить ось так: "Позбався тривоги і твоє життя знову заграє яркими фарбами/позбавте мене тривоги, щоб я жив як раніше". Але така стратегія не працює у розрізі життя. Так, тривога дійсно може заважати жити, і на деякий час антидепресанти допомагають. Але глибинна проблема не в ній. "Лікувати" потрібно те, що заважає зробити якийсь вибір і взяти за нього відповідальність, а тривога лише сигналізує про це. Пам'ятаєте, що тривога – про свободу і відповідальність?