ЯМаріуполь. Тернопіль | ТЕРНОПІЛЬЩИНА, ЩО НАТХНЕННЯМ ЛІКУЄ ДУШУ: НАША НЕЙМОВІРНА ПОДОРОЖ​Буваю...

ТЕРНОПІЛЬЩИНА, ЩО НАТХНЕННЯМ ЛІКУЄ ДУШУ: НАША НЕЙМОВІРНА ПОДОРОЖ​Бувають дні, які хочеться поставити на «паузу». Саме таким став день для нашої маріупольської родини завдяки проєкту «Надихнись Тернопіллям». Це була подорож крізь емоції, звуки та смаки, що повертають до життя.​Ми щиро дякуємо Департаменту культури та туризму ТОДА та особисто Світлані Анатоліївні Байталюк за тепле напутнє слово — це було наче обійми перед дорогою, які додали нам світлого настрою.Музей «Камертон»: де оживають легенди​У селі Ішків ми потрапили в гості до справжнього чарівника — Петра Католи.Уявіть: навколо вас сотні інструментів з усього світу — від африканських барабанів до тибетських чаш. Але тут нічого не стоїть «під склом». Пан Петро брав до рук то арфу, то вірменський дудук, то індійську тампуру, і стіни наповнювалися магією.​Ми затамувавши подих слухали, як вібрує повітря від звуків бандонеона, а потім… розпочалося справжнє диво! Нам дозволили самим стати оркестром. Кожен міг доторкнутися до клавіш старовинного клавесина, вибити ритм на джембе чи відчути резонанс співочої чаші. Це було неймовірне відчуття свободи — коли ти сам створюєш музику, яка відгукується в душі.​🍋 Тропічний рай родини Попиків: лимони-гіганти та папайя​Коли ми зайшли до теплиць родини Попиків, то на мить забули, що ми на Тернопільщині. Це справжні джунглі! Навколо — величезні цитрусові дерева, кавові кущі, банани та ананаси.​Але найбільше нас вразили лимони. Вони тут особливі — справжні велетні вагою до кілограма! Нас пригостили цими плодами, і це був вибух смаку: вони соковиті, ароматні та зовсім не такі кислі, як ми звикли. А стигла папайя, яка дозріла під лагідним сонцем прямо на наших очах, стала справжнім десертом від природи. Це місце — приклад того, як любов і праця можуть створити квітучий рай навіть серед зими.​🏰 Бережанська велич та магія двовзорів​Бережанський замок зустрів нас історіями про родину Синявських, якими поділилися директор Ірина Мигович та екскурсовод Олена Лугова. Але особливий щем у грудях викликали картини Олега Шупляка. Його «двовзори» — це загадка: дивишся на портрет Кобзаря, а бачиш цілу історію України. Це було дуже символічно для нас — бачити глибину там, де на перший погляд усе просто.​«Сьогодні я відчула себе дитиною, яка вперше побачила світ. Коли ти граєш на інструменті, якого ніколи не бачив, або куштуєш папайю прямо з дерева — ти розумієш, що життя дивовижне. Такі моменти щирого спілкування та краси — саме те, що дає нам сили триматися. Я наче зарядилася світлом на місяці вперед!», - ділиться враженнями пані Тетяна. ​Ми щиро дякуємо Департаменту культури та туризму ТОДА за цей фантастичний день. Тернопільщина справді вміє надихати, дивувати та дарувати спокій.Більше фото на нашій Фейсбук сторінці.