Canal ЯМаріуполь. Чернівці - @yamariupol_chernivtsi - №20602
🕯Вшанування пам'яті загиблих під час ворожого бомбардування Маріупольського драматичного театру. Сьогодні, 16 березня, в усіх містах України, де розташовані центри підтримки «ЯМаріуполь», проходять акції з вшанування пам’яті загиблих у Маріупольському драматичному театрі, що організовуються за підтримки Маріупольської міської ради з метою - не забувати.Трагедія стала символом жорстокості та руйнування, символом трагедії війни, болю Маріуполя та України, символом військового злочину російських окупантів, який світ не має права забути. Підступний та прорахований ворожий авіаудар знищив центральну частину будівлі і завалив уламками вихід з укриття, де перебували мирні жителі міста, в тому числі малі діти, що шукали безпеки, прихистку і мріяли просто жити і щоб їх близькі лишились живими. Досі невідомо, скільки людей загинуло під завалами. Сьогодні окупаційна влада відновила будівлю, назавжди знищуючи можливість провести справедливе розслідування щодо загиблих у Драмтеатрі. За відновленим фасадом — захована правда. Поховане життя. В Чернівцях маріупольці зібрались біля Академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянсько, де і було проведено акцію сумісно з Чернівецькою ОВА та Чернівецькою обласною адміністрацією адміністрацією. До заходу долучились і представники Чернівецької міської ради. Принесли квіти, запалили лампадки вздовж білого напису «ДЕ ТИ», котрий ставить нам одне питання - Де ти зараз? Що ти робиш, щоб світ не забував про Маріуполь? Як ти вшановуєш тих, хто залишився під завалами театру та у місті?Ось що згадує один з акторів Донецького академічного обласного драматичного театру, що діяв у Маріуполі, котрий разом зі своєю дівчиною переховувався у будівлі:"Ми з дівчиною хотіли, якщо вмерти, то аби це було швидко і не мучитись. Ми вибігли на вулицю. А там - немає будівлі, де нещодавно гуляли діти. Паніка. Люди бігали і кричали. З-під завалів було чутно голоси і прохання про допомогу. Я бачив, як у дитини текла кров з голови... Я це не забуду ніколи"
- поділився страшними спогадами про той день Дмитро Муранцев.Трагедія Драматичного театру - це рана міста Маріуполя та рана у серці кожного його мешканця, котра не перестає кровоточити. Щороку маріупольці збираються на тихі акції пам'яті, щоб цей день не був забутий, і ворог отримав покарання за власні злочини. І на кожній акції очі наших людей ховають сльози і біль. Від усього серця хочемо щиро подякувати за підтримку та залученість:Заступнику голови Чернівецької обласної військової адміністрації Роману Гребі. Заступнику голови Чернівецької обласної ради Михайлові Павлюку.Заступнику голови Чернівецькою міської ради Юрію Лесюку. Пам'ятаємо! Не пробачимо!Більше матеріалів!
161
26-03-16 14:48