Авторка Барбара ТрулавКнига “Монстри і суперкомп'ютери”Видавництво Yakaboo PublishingОцінка ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Ціна від 360 грнАвстралійська письменниця Барбара Трулав видала роман, де на борту космічного корабля живе Дракула, а розбиратися з ним доводиться штучному інтелекту. Подібне наче звучить як ідея для нетверезого голлівудського продюсера, але насправді це одна з найцікавіших жанрових авантюр, яку я читав останнім часом. Чи все тут добре, звісно ні, але таке однозначно привертає увагу. Дія розгортається на кораблі “Деметра”, який курсує між Землею та Альфою Центавра B. Корабель возить людей і вантажі, а ще має власний штучний інтелект. Саме Деметра, корабельний мозок-ШІ, і стає головною героїнею історії, адже після того, як під час рейсу гинуть усі пасажири та екіпаж, вона змушена з'ясувати причину і не дати повторитися катастрофі. Медичний модуль корабля старанно списує гори крові та розірвані тіла на “технічні несправності”. А Деметра ж поступово приходить до єдиного логічного висновку, що на борту вампір. Щоб вижити, ШІ формує команду з монстрів, куди входять перевертень, інженер Франкенштейн, фараон із потойбічними здібностями та вампір-ренегат з особистими рахунками до Дракули. Плюс в них є зграя життєрадісних павукоподібних роботів, без яких тут не обходиться жоден серйозний захід.Головною силою цієї книги і водночас її найризикованішою ставкою є жанровий мікс. Барбара Трулав сміливо змішує тверду наукову фантастику з готичним горором, додає навіть трохи квір-підтекстів, потім щедро розсипає великодки на Брема Стокера і Мері Шеллі, а місцями взагалі впадає у відверту комедію. Подібне або підкуповує з першого розділу, або дратує до кінця. Мене це здебільшого підкупило, а як буде у вас треба дивитися. Корабель “Деметра” як персонаж і середовище одночасно прописаний напрочуд живо. Він стерильний і холодний зовні, але з особливою атмосферою замкненого простору, де кожна переборка щось приховує. Читачам, яким заходить цикл про “Вбивцебота”, можливо, також сподобається і ця книга, бо атмосферно дуже схоже, хіба що замість корпоративної антиутопії тут готичний космос.При всьому своєму жанровому розмаху “Монстри і суперкомп'ютери” лишається доволі поверховою історією. Команда монстрів, яка мала б стати головною емоційною ставкою, прописана надто схематично. Перевертень, фараон, Франкенштейн — всі вони виконують свої функції в сюжеті, але як особистості майже не розкриваються. Ідея “обраної родини” ніби й заявлена, але не відпрацьована в повну силу. Мені хотілося більшого занурення, більше сцен, де ці персонажі існують не як інструменти сюжету, а як люди, або хоча би як монстри з власним внутрішнім життям.Те саме стосується і самої загрози. Дракула тут радше класична книжкова функція, ніж повноцінний антагоніст. Як тільки справа доходить до протистояння, то він відразу стає майже картонним.“Монстри і суперкомп'ютери” — книга для тих, хто готовий отримувати задоволення від самої ідеї та її виконання, не вимагаючи при цьому глибини, яку вона насправді не обіцяє. Це смачний жанровий коктейль, який добре п'ється, але не залишає після себе осаду. #рецензія▶️Ютуб-канал Pavlo Fantastenko |🪙 Підтримка каналу