Canal Open Wine - @wineandspirithack - №1156
Kurni: протилежності притягуються 🍷Chapter #2: ідеальний рецепт Почнемо з самого маєтку сімʼї Россі - Oasi degli Angeli («Оазис Янголів»), який, наче цінний скарб, прихований від допитливих очей в провінції Марке. Його важко відшукати навіть з навігатором: вузька сільська дорога йде від міста Cupra-Marittima, що розкинулося на березі Адріатичного моря, на захід в глиб долини, по обидва боки від якої стоїть густий ліс. Ніяких вказівників чи вивісок. В якийсь момент асфальтне покриття закінчується і перед вами зʼявляються металеві ворота біля яких росте невеличкий виноградник. Ласкаво просимо - ви на Oasi degli Angeli! Саме сюди з Болоньї (7-го за чисельністю населення міста Італії) у 1990ті роки приїздить Марко Казоланетті. «В мене не було ні досвіду, ні спеціальної освіти. Я почав з нуля, що дало мені можливість поглянути на світ вина по-новому. Як інженер, я окремо розглянув кожен процес, намагаючись зрозуміти логіку речей та досягти кращого результату», - згадує Марко. Перше, на чому сфокусувався Казоланетті, був виноградник з червоним сортом Монтепульчіано, який висадив ще дідусь Елеонори Россі в 1950-их роках. Лози було сформовано методом Альберелло Коноккіа (лози росли наче окремі деревця з високою густиною висадки), що давало дуже низьку врожайність та дуже високу концентрацію смако-ароматичних речовин в самому винограді. А це стало одним з головних секретів успіху майбутнього вина. Оскільки фінанси були обмежені, Марко відмовився від добрив на винограднику, хімікати тут теж не використовували, а бродіння вирішено було проводити на натуральних дріжджах (а не купувати коштовні штучні дріжджі). Також, з тієї ж причини, було відмінено фільтрацію вина перед бутилюванням. Це дало можливість зекономити та купити більш коштовні та якісні нові французькі барріки. А ще, Марко обміняв свій Lamborghini Diablo на невеличкий трактор тієї ж фірми, а мотоцикл Ducati - на скутер Lambretta 1954 року випуску, який більш органічно вписувався в сільський пейзаж. Експерименти продовжувалися шість років. За цей час було випробувано різні породи дуба, розміри бочок, час збору врожаю, тривалість мацерації і т.д. Нарешті в 1997 році був сформований ідеальний рецепт: максимальна зрілість винограду з невеликим підвʼялюванням, натуральні дріжджі, відмова від фільтрації, довга мацерація та витримка вина мінімум 2 роки в 200% нового дуба. На жаль, фінансового успіху перший врожай не приніс: більшу частину з вироблених кількох тисяч пляшок купив один італійський дистрибʼютор, у якого згодом сталися великі фінансові складнощі. Він заявив про банкротство, тому оплату за відвантажене вино в Oasi degli Angeli так і не дочекалися. Тим часом новий врожай винограду вже потрібно було збирати та купувати нові дубові бочки для витримки майбутнього вина. Грошей на це не було, а сама виноробня опинилася на межі краху. Допомога прийшла звідти, звідки ніхто не чекав… Далі буде…
1170
26-01-23 13:21