🧩 Міжнародні події під час «Місяця культурної дипломатії України» 2026У попередньому дописі ми розповіли про цифрові результати та основні інсайти цьогорічного «Місяця культурної дипломатії України». А також опублікували детальний звіт проєкту, з яким можна ознайомитися на сторінці.У межах «Місяця культурної дипломатії України» 2026 відбулася серія міжнародних подій, спрямованих на поширення знань про українську культуру, підтримку кампанії та посилення співпраці між вікімедійними спільнотами, університетами та дипломатичними установами. Події об’єднали понад 200 учасників у різних форматах — онлайн та офлайн.Загалом було організовано 11 рекордних за час проведення кампанії тренінгів з написання статей (едітатонів) у 10 країнах: 🇸🇪 Швеція — офлайн-едітатон як продовження семінару «Memory infrastructures of Russia’s war against Ukraine».🇦🇱 Албанія — тренінг у місті Ельбасан у школі Jeronim de Rad, організований спільнотою албанських вікіпедистів. 🇮🇳 Індія — гібридний тренінг, організований спільнотою вікіпедистів Керали спільно з Посольством України в Індії, а також опісля воркшоп зі створення ляльок-мотанок.🇯🇵 Японія — тренінг University of Kobe спільно з активними вікіпедистами японської спільноти у Kobe Gakuin University Ukrainian Research Center.🇱🇹 Литва — гібридний тренінг, організований Mykolas Romeris University.🇧🇼 Ботсвана — спільнота вікіпедистів Ботсвани та Посольство України в Ботсвані провели офлайн-тренінг на базі Університету Ботсвани.🇺🇿 Узбекистан — тренінг від Wiki Student Club Ташкентського державного економічного університету у Ташкенті.🇮🇹 Італія — спільнота вікіпедистів в Сицилії провела не класичний тренінг з редагування, а презентацію та обговорення кампанії під час регулярної зустрічі спільноти.🇲🇾 Малайзія — офлайн-тренінг на базі City University Malaysia в Куала-Лумпурі.🇮🇩 Індонезія — онлайн-тренінг, організований Klub Wiki Universitas Brawijaya.Детальніше про цифрові результати кожної події, відгуки організаторів та інсайти читайте у нашому блозі.Окремий блок кампанії становили онлайн-презентації та тематичні зустрічі для дипломатичних установ і вікіспільнот:▪️ Онлайн-презентація для закордонних дипломатичних установ України про способи підтримки кампанії цього року (26 березня)▪️ Онлайн-тренінг для закордонних дипломатичних установ України з редагування Вікіпедії (15 квітня)▪️ Онлайн-презентація кампанії для «Вікімедіа Норвегія» (9 квітня)▪️ Онлайн-презентація кампанії під час South Asia Open Community Call (17 квітня)▪️ Онлайн-едітатон для молодіжної групи CEE (CEE Youth Group) (21 квітня)▪️ Церемонія нагородження переможців кампанії у 2026 році (25 квітня)👉 Ми запитали в організаторів міжнародних подій про їхні враження від долучення — читайте коментарі у нашому дописі#UCDMonth #UEWikipedia #UkraineEverywhere
📖🌿 Результати Травня літературного у Вікіджерелах31 травня завершився конкурс «Травень літературний» у Вікіджерелах. Акція присвячена двом авторам-ювілярам, що народилися в травні: Сидору Воробкевичу та Василю Стефанику.За місяць конкурсу 8 учасників опрацювали понад 750 сторінок різних видань, 5 з яких закінчені повністю.Учасники повністю завершили 4 збірки творів Василя Стефаника, серед яких є як невеликі видання («Новина та инші оповідання», 1917, 15 сторінок), які вже доступні для прочитання, так і більша збірка оповідань, що опублікована 1920 року і містить 184 сторінки — вона вже повністю вичитана, а згодом і стане доступною для читання.Серед видань творів Сидора Воробкевича повністю зроблено «Нечай» 1876 року. Також вичитано понад половину першого тому з тритомної серії творів автора.Також варто згадати два видання, що хоч і не були включені до конкурсу, та були завершені у травні і безпосередньо стосуються Василя Стефаника:▪️Остап Грицай, «Василь Стефаник: спроба критичної характеристики», 1921▪️Христя Алчевська, «Мужицька дитина — Василь Стефаник», 1911Із повним переліком опрацьованих творів можна ознайомитися за посиланням
👩🎓 У Львівській політехніці захистили бакалаврську роботу про культурну спадщину і ГО «Вікімедіа Україна»8 червня 2026 року студентка спеціальності «туризм» Національного університету «Львівська політехніка» Ольга Березецька захистила бакалаврську роботу на тему «Цифрова популяризація культурної спадщини України в туризмі (за матеріалами ГО “Вікімедіа Україна”)».Робота досліджує роль цифрових технологій та вікіпроєктів у процесах популяризації культурної спадщини та розвитку туризму.Наукова керівниця роботи — доцент кафедри туризму, членкиня ГО «Вікімедіа Україна» Мар’яна Сеньків. Під час підготовки роботи Ольга пройшла практику на базі ГО «Вікімедіа Україна». До того брала участь у освітніх активностях у вікіпроєктах, які організовувала Мар’яна Сеньків, та опублікувалася у збірнику тез першої міжнародної науково-практичної конференції «Вікіпедія та вікіпроєкти у фокусі досліджень».
🗣 Як розповідає Мар’яна Сеньків:«Написання та захист цієї бакалаврської роботи Ольгою стали для мене першим і дуже цінним досвідом наукового керівництва дослідженням, безпосередньо дотичним до діяльності Вікімедіа.У процесі підготовки роботи ми організували комунікацію студентки із координатором програм ГО “Вікімедіа Україна” Антоном Процюком, що дозволило глибше зануритися в специфіку діяльності організації. Ольга отримала доступ до необхідних матеріалів, аналітики та внутрішніх напрацювань, що суттєво посилило практичну складову дослідження. Важливо, що вона опанувала низку корисних цифрових інструментів, зокрема PetScan, використала їх у дослідженні, а також самостійно розробила й поширила тематичне опитування.Окремо хочу відзначити, що студентка вже мала попередній досвід редагування вікіпроєктів, тож володіла базовим розумінням принципів і цінностей Вікімедіа. Це дозволило їй працювати з темою більш усвідомлено та системно.Сподіваюся, що подібні тематики й надалі зацікавлюватимуть студентів, особливо тих, хто вже на першому–третьому курсах долучається до вікіпроєктів. Адже такі дослідження дають можливість поглибити знання на перетині Вікімедіа, туризму та культурної спадщини, а також сформувати важливі аналітичні, комунікаційні та цифрові навички, які є особливо цінними в сучасному професійному середовищі».
🗣 Як розповідає Ольга:«Особливу роль у підготовці роботи відіграла підтримка наукового керівника, Мар’яни Ігорівни, яка допомагала визначати основні напрями дослідження, надавала корисні рекомендації щодо структури та змісту роботи, а також сприяла вдосконаленню окремих розділів. Завдяки цим порадам вдалося краще зрозуміти досліджувану тему та якісно опрацювати матеріал. Підготовка до захисту вимагала не лише ґрунтовного знання матеріалу, а й уміння коротко та зрозуміло представити результати свого дослідження. Створення презентації та підготовка виступу допомогли мені показати основні напрацювання та виділити найважливіші результати роботи. Сам захист став хвилюючим, але водночас цінним досвідом, який дав можливість продемонструвати здобуті знання та навички. Робота над дипломною дозволила мені краще усвідомити значення цифрових проєктів для популяризації культурної спадщини України та яку роль відіграє ГО “Вікімедіа Україна” у висвітленні пам’яток культури через вікіпроєкти.Бакалаврська кваліфікаційна робота запам’яталась мені як цікава та змістовна, принесла позитивні враження та стала підсумком знань і вмінь, здобутих протягом навчання в університеті».
▪️ Повний текст роботи ще не опублікований, але можемо надіслати її зацікавленим — пишіть на
[email protected]
🧑💻 Сьогодні в рубриці #наша_команда — координатор програм «Вікімедіа Україна» Антон Процюк.Як працівник, Антон відповідає за програмну діяльність організації: конкурси і кампанії, події для спільноти, розвиток обізнаності про Вікіпедію та вікіпроєкти і багато іншого. Він координує команду менеджерів проєктів і багато працює з волонтерами і партнерами.У нашій команді Антон з кінця 2018 року: спочатку як менеджер проєктів, а з 2021 року як координатор програм. У 2023 році став одним із міжнародних «вікімедійців року». Як волонтер, Антон — досвідчений редактор і адміністратор української Вікіпедії. Був членом керівного комітету Wikimedia CEE Hub і оргкомітету міжнародної Вікіманії 2022.Поза вікісвітом цікавиться медіа, американською історією і політикою, гарними текстами і поганою музикою.Три улюблені історії з вікішляху Антона:▪️Став активним дописувачем Вікіпедії ще коли вчився у школі, тож кульмінацією його внеску тоді стало побачити у посібнику, за яким він готувався до олімпіади з історії, текст про універсали Української Центральної Ради, який він же й додав до Вікіпедії.▪️На початку 2014 року як адміністратор видалив статтю, яка у 2022 році стала другою за популярністю серед читачів української Вікіпедії.▪️У 2022 році допоміг започаткувати практику призначення тимчасових адміністраторів в українській Вікіпедії, яка настільки всім сподобалася, що стала з короткочасної постійною і зараз є предметом регулярного міжнародного інтересу.
📸🌄 У липні розпочнеться найбільший фотоконкурс пам’яток природи «Вікі любить Землю» 2026!З 1 до 31 липня відбудеться українська частина міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить Землю» (Wiki Loves Earth) 2026.«Вікі любить Землю» — найбільший міжнародний фотоконкурс, присвячений пам’яткам природи, започаткований у 2013 році в Україні, а з 2014 року відбувається по всьому світу. Український конкурс пройде вже втринадцяте.📷 Які фото можна завантажувати?Конкурс присвячений пам’яткам природи, а отже, фото варто подавати такі, щоб вони зображували об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ). Наприклад, фото звичайного дуба на околицях міста не підійде для конкурсу, але світлини Височанських дубів у Калуші можна завантажити, адже це пам’ятка.🧩 Як перевірити, чи можна завантажити світлину?Спеціально для конкурсу волонтери розробляють єдиний список об’єктів природно-заповідного фонду УкраїниОберіть область, з якої у вас є фото, район і у списку пошукайте пам’ятку.Якщо ви не знайшли пам’ятку у списку:🔸Перевірте, чи ви правильно пам’ятаєте офіційну назву пам’ятки🔸Можливо, рослина/дерево/урочище/місцевість не є офіційною пам’яткою природи — у такому разі не завантажуйте світлину; перегляньте ще раз свою галерею — можливо, у вас є інші світлини, зроблені на території об’єктів.❗️ Важливо: з міркувань безпеки учасників та учасниць до участі у фотоконкурсі приймаються лише фотографії, що були зроблені до 31 травня 2026 року (включно) та до 23 лютого 2022 року (включно) для знімків з дронів та інших літальних пристроїв. Більше про вимоги до фото можна прочитати у регламенті конкурсуЗавантажити фото можуть усі охочі, головне, щоб ці світлини були зроблені особисто конкурсант(к)ами та відповідали правилам конкурсу🏅 Традиційно в конкурсі дві основні номінації: «За кількісний внесок» та «За якісний внесок». У першій будуть відзначені учасники та учасниці, що сфотографували найбільше пам’яток природи (з урахуванням того, наскільки сфотографовані об’єкти вже представлені на Вікісховищі). У межах другої журі обере найкраще фото кожного з регіонів України, а з-поміж них — 10 найкращих світлин України. 15 найкращих фото будуть представляти Україну на міжнародному етапі.Також усі охочі можуть взяти участь у спецномінаціях «Відео» та «Втрати природи». Друга присвячена світлинам пам’яток природи, що постраждали чи були пошкоджені в результаті війни, людської діяльності тощо. Стежте за наступними анонсами, щоб дізнатися більше про умови спецномінацій!🏆 Переможці та переможниці конкурсу отримають цінні призи від організаторів конкурсу ГО «Вікімедіа Україна».🦚 Більше про те, як взяти участь, читайте тут
🧑💻 Ми продовжуємо знайомство з нашою командою: у першому дописі ми познайомили вас з членкинею Правління Наталією Ластовець, а у цьому дописі запрошуємо знайомитися з заступником голови Правління Валентином Нефедовим.Довгий час редактор та адміністратор Української Вікіпедії, з 2024 року у Правлінні Валентин Нефедов координує напрям «Адвокація», фокусуючись на зусиллях по поширенню вільних ліцензій, прийняття важливого для спільноти законодавства (як анти-SLAPP) та налагодження контактів з відповідними партнерами.🧩 До обрання у Правління, з 2022 по 2024 рік був підрядником в організації, координував «Місяць культурної дипломатії України». З 2022 року також є членом дружнього афіліату — Вікімедіа Польща.У житті поза Вікіпедією: абсольвент Вроцлавського та Вільнюського університетів, за професією — фінансист, постійно проживає в Литві.Бліц рекомендацій від Валентина:🔹Художня книжка: Тріумфальна арка Еріха Марії Ремрака🔹Нонфікшн книжка: Світ учора: Спогади європейця Стефана Цвейга🔹Музика: In the Court of the Crimson King від прогресивного гурту King Crimson🔹Фільм: Третя людина Керола Ріда🔹Улюблена стаття, яку написав у Вікіпедії: Гельфанд Лев Борисович — заради якої, надсилав запит у архів ЦРУ#наша_команда
👩🦰Хто стоїть за тим, що робить Вікімедіа Україна? Будемо знайомити вас з нашою командою, і сьогодні почнемо із членкині Правління Наталії Ластовець.У Правлінні Наталія координує напрям «Підвищення участі». Це усі наші освітні співпраці і події для освітян, щорічний Вікімарафон, Конкурс наукових зображень, розвиток кримськотатарської Вікіпедії і багато іншого. Вперше вона долучилася до Правління у 2019 році, а після кількарічної паузи повернулася в кінці 2025.Наталія має великий внесок і поза Правлінням — наприклад, допомагає в організації фотоконкурсів, очолила розробку онлайн-курсу про Вікіпедію і була в оргкомітеті нашої першої наукової конференції. Позиція у Правлінні волонтерська. За основною роботою Наталія — доцентка кафедри українознавства Харківського національного університету електроніки.Бліц рекомендацій від Наталії:▪️Художня книжка: уся серія «Хроніки Амбера» Роджера Желязни▪️Нонфікшн книжка: «Друга польсько-українська війна. 1942-1947» Володимира В’ятровича ▪️Музика: Лібертанго Астора П'яццолли ▪️Фільм: «Готель “Гранд Будапешт”» Веса Андерсона▪️Улюблена стаття, яку написала у Вікіпедії: про Нору — кішку, яка грала на фортепіано#наша_команда
🐧🙋♀️ Фото українських полярниць тепер у Вікіпедії!До 11 січня в українській Вікіпедії тривала кампанія «(Не)відомі жінки у Вікіпедії», одна зі спецномінацій якої була присвячена біографіям полярниць, зокрема українських. Ця спецномінація виявилася найпопулярнішою — учасники й учасниці створили і покращили 89 статей. Однак кожна біографічна стаття потребує свого фото — тож як отримати ці світлини?Національний антарктичний науковий центр, який і був партнером у спецномінації, згодився на наш запит допомогти зі світлинами та звернувся до полярників та полярниць, щоб їхні портрети та інші світлини були завантажені на Вікісховище під вільною ліцензією.📸 У результаті співпраці завантажили 9 світлин 5 полярниць — лікарки Іванни Котурбаш, біологині Марії Павловської, заступниці директора з наукових питань НАНЦ Ірини Козерецької, метеорологинь Анастасії Чигаревої та Валентини Гарбарчук.Це лише початок співпраці, і ми сподіваємося згодом побачити ще більше фото полярників та полярниць у Вікіпедії, де ці світлини будуть ілюструвати статті про дослідників та дослідниць!👉 Переглянути фото можна у категорії на Вікісховищі за посиланням
👥 До 31 травня встигніть зареєструватися та подати пропозицію до програми на офлайн-частину Форуму адміністраторів і патрульних!У другій половині червня ми проведемо Форум адміністраторів та патрульних. Подія стане платформою для спілкування, обміну досвідом і обговорення актуальних викликів.Форум відбудеться у два етапи:▪️Офлайн-зустріч у Києві в суботу 27 червня (орієнтовно 10:00—18:00, точні години можуть змінитися)▪️Онлайн-частина у форматі Zoom-зустрічі в суботу 20 червня (орієнтовно 11:00—17:00, точні години можуть змінитися)Для офлайн-зустрічі передбачені стипендії на проїзд до Києва в межах України та проживання.Наразі триває реєстрація і подання пропозицій до програми:🔸Для реєстрації на офлайн-участь та/чи подачі пропозиції до програми — заповніть гугл-форму за посиланням до 31 травня🔸Для участі онлайн достатньо зареєструватися на сторінці Форуму у будь-який момент до його початкуПодію організовує громадська організація «Вікімедіа Україна» в межах програми підтримки адміністраторів і патрульних.▪️Детальніше про Форум читайте на його сторінці
⚔️ Онлайн-презентація проєкту про українських січових стрільців у ВікіпедіїУ четвер 4 червня о 17:00 запрошуємо на онлайн-презентацію проєкту із покращення статей про українських січових стрільців у Вікіпедії. Учасник проєкту, історик та патрульний української Вікіпедії Андрій Бойда розповість про проєкт і на його прикладі порадиться досвідом:🔹Чому вагомо говорити про УСС у Вікіпедії🔹Де шукати ідеї для взірцевих статей у Вікіпедії🔹Як якісно писати «статусні» статті у Вікіпедії, зокрема на історичні теми🔹Як формувати неформальні команди для проєктів у Вікіпедії🔹Як будувати синергію між роботою у Вікіпедії та розвитком теми поза ВікіпедієюВ напрацюваннях історика і його неформальної команди є майже 15 статусних статей про УСС, де 7 з них мають статус вибраних. Цей досвід може стати натхненням для інших тематичних команд з історії, політології, журналістики чи мистецтва. 🧑💻 Проєкт покликаний привернути увагу фахових істориків, дослідників, журналістів, митців та першочергово — звичайних щоденних читачів Вікіпедії. Будемо говорити не про кількість, а про якість, якої не вистачає для низки популярних і вагомих статей в українській Вікіпедії.👉 Щоб долучитися до презентації, зареєструйтеся в анкеті за посиланням