Fuente
ми помрем не в парижі | ой, я ще ж #прочитала «площу Вашингтона» Генрі Джеймса. було печально ...
378 Vistas/Alcance
2026-01-01 23:03
Mensaje №1263
📕 ой, я ще ж #прочитала «площу Вашингтона» Генрі Джеймса. було печально і інтересно, її видало readberry в рамках своєї серії «вперше».якщо коротко, це книжка про двох мудаків і одну мудачку, які крутять головною героїнею Кетрін як жид сонцем, філігранно маніпулюючи нею в найбільш вразливому стані — стані першої закоханості. 😉маємо багатого лікаря-батька гг, якому в жизні важливо тільки в кінці мати змогу всім тикнути під носа своє «о бачите, я був правий, як завжди!!»,😉бідного, але красівого і пишномовного залицяльника, якому нада дєньгі, які наша Кетрін має отримати від батька після замужества, 😉і тітку Лавінію, яка виховувала Кетрін після смерті матері і яка фактично розігрує молодими людьми драму на втіху своїй пристаркуватій романтичній натурі, підпижджуючи їм попід руки то те, то інше.ну все, я вам тут зразу червоні прапорці понакидувала, а як з цим розібратися недосвідченій Кетрін, яка страшно поважає і боїться батька, але настільки ж сильно упевнена в чистоті намірів свого павича Моріса?що вона буде робити, які рішення прийме і з чим залишиться в кінці, коли всі ці рібята затиснуть її міцно в своїх лещатах і безжальних тонких маніпуляціях почуттями?..а я вам не скажу!скажу тільки, що мені було справді дуже цікаво, але емоційно я не змогла пройнятися історією через стиль написання, який виявився дуже відстороненим і описовим. це спочатку мене засмутило, але потім я звикла і можу сказати, що це була непогана книжка, з якою я добре провела час і вона гарно закрила мені рік, що минув. ⭐️