Значну роль в українському національному відродженні зіграла Людмила Старицька-Черняхівська — письменниця, критикиня, активістка. Але згадують про неї нечасто. До дня народження згадуємо найцікавіше про неї.⭐️Вона була донькою Михайла Старицького та племінницею Миколи Лисенка. Ось що вона писала про свої дитячі роки: 💬«Наше покоління — виключне покоління: ми були першими українськими дітьми. Не тими дітьми, що виростають в селі, в рідній сфері стихійними українцями, — ми були дітьми городянськими, яких батьки виховували вперше серед ворожих обставин свідомими українцями із сповитку».
⚡️У роки Першої світової війни Людмила очолювала комітет Товариства допомоги жертвам війни. Як представниця товариства вона їздила до Сибіру й зустрічалася з переселеними туди українцями. Багатьом надавала фінансову підтримку й таким чином рятувала від смерті.🔷 1917 році Людмила стає членом Української Центральної Ради, входить до театрального відділу при Генеральному секретаріаті (пізніше — Міністерстві освіти), очолює педагогічну секцію. Разом із сестрою Марією вона провела багато реформ у театральній і мистецькій сфері.Більше читайте у статті👇
Володарі дитячих сердець. Як ми жили без лабубуПоки світ фанатіє через лабубу, історик Олександр Вітолін згадує, які іграшки змушували битись швидше дитячі серця, які дратували дорослих та які примножують статки виробників і донині.⭐️Кіндер сюрприз📌Торгову марку «Кіндер сюрприз» зареєстрували в 1974 році, але ми побачили їх лише після проголошення незалежності України. У 90-х іграшки-сюрпризи були повноцінною окрасою сервантів, а зараз вінтажні колекції з бегемотиками чи іншими звірятами продають за пристойні гроші.⭐️Тетріс 📌Перша ігрова програма «Тетріс» була написана в 1984 році. Але світовим хітом гра стала лише після 1991 року, коли офіційно зареєстрували приватну однойменну компанію. Ексклюзивні консолі «Тетріс» для справжніх фанатів цієї гри випускають досі. Мобільні застосунки роблять його доступним кожному власнику смартфона, але конкуренції з новими іграми «Тетріс» уже не витримує.⭐️Тачки📌Мультфільм «Тачки» у 2006 році став хітом. Кмітливі студії завжди випускають для прихильників іграшкові моделі, а цього разу фан-лихоманка була настільки сильна, що власники авторських прав зірвали справжній джекпот. Популярними були не тільки іграшкові машинки, а буквально всі товари з зображенням «Тачок». Більше про найбільш ажіотажні іграшки — у статті. Але попереджаємо: очікується напад ностальгії!
Дачні байдикування, окупанти в Криму, пристрасть у Карпатах, романи в Одесі й багато-багато почуттів, сміливості та майстерності. Письменниця Ольга Карі склала список літнього читання — нашого, щирого, відвертого📙Садиба переживає занепад — разом зі своїми пожильцями. Задля порятунку маєтку задумали дідичі розкішний обід, на якому мають вразити потенційного жениха для любої доньки. Смішне життєве оповідання, де в затінку старого садку квітнуть рожі й бур’яни, природа купається в спокої полуденної спеки, і читач немов чує подзенькування виделок і ножів, аромати обіду з їдальні і стишені розмови за столом.Як то кажуть, вайб дачних посиденьок, пахощів квітників і смаколиків.📘 У місті над морем, на кінофабриці доля зводить молодих людей: тут редактор, режисер, балерина, матрос. Вони знімають фільм, закохуються, пишуть листи, розповідають свої історії — чи було то насправді, чи то вже так чужі історії впліталися в чужі спогади.Це книга про натхнення, про юність і розкішну Одесу чужої молодості.📗Те, що стається в Карпатах, лишається в Карпатах. Звісно, ми читаємо цю чуттєву новелу задля майстерних описів природи, що підкреслюють настрій головної героїні: важке небо, що чіпляється пузом грозових хмар за вершини гір, пахощі ялівцю, сосен, землі та високих луків, золоті тіні західного сонця…Ну і трошки заради високого й кріпкого гуцула, чорноволосого й палкого, мов ватра, що здіймається до неба! Заінтригували? Обирайте те, що до смаку у статті за посиланням
Поїздка в село — не обов’язково видирання бадилля на городі. Це може бути етногастротур з історичної складовою. Тож пакуйте рюкзак, заряджайте телефон — і вперед до пригод! Цікаві напрямки підкаже Вікенд🏞Бобриця✏️Перші згадки про село датуються 10 століттям, а офіційне народження рахують від 1648-го, коли втікачі з Речі Посполитої разом із козацько-гайдамацькими загонами заснували слободу Бобриця. Кажуть, колись на місцевій річці бобри почувалися справжніми господарями. А ще тут проходила Змієва лінія оборони Києві, і на залишки цікаво подивитися.✨Фішка: визнане артсело з вуличними муралами та скульптурами; регулярно проходять ярмарки та культурні події.🏞Ковалівка✏️Доглянуті будиночки, красиві вулички, озеро з лебедями, численні квіткові композиції, охайні газони, чисті дороги. За легендою, село у 1501 році заклав молодий коваль Мина Назаренко. Мав хату, кузню, добру вдачу і пару рук, охочих до роботи — то поряд з ним почали селитися інші люди, так виросло селище, яке й досі може похвалитися працелюбними мешканцями.✨Фішка: гармонійне поєднання історичної спадщини з сучасною архітектурою.🏞Циблі✏️Село привертає увагу історією — це одне з поселень, які затопили для будівництва Канівської ГЕС наприкінці 1960-х років. Старі Циблі зникли, а в 1970-х роках на іншому, високому березі водосховища, з’явилися нові Циблі, які продовжують історію села, що нині сховано під метрами води. Це місце зберігає козацьку спадщину, що підтверджують археологи.✨Фішка: затоплена церква Святого Іллі, яка залишилася на прибережному острові.Більше місць, деталей і як дістатися — у матеріалі. Радимо зберегти, згодиться!
Він один тягнув роботу цілого інституту. Відмовився від особливого авто й переїзду в Москву, поставив свої наукові відкриття на службу киянам. Історик Олександр Вітолін згадує, як жив і працював лікар Феофіл Яновський🎻У дитинстві Яновський вчився грі на скрипці та співів. Є думка, що музична освіта і тонкий слух у майбутньому допомогли робити точні діагнози на основі прослуховування легенів. У 1878 році закінчив Третю гімназію в числі найкращих учнів і його ім’я було записане на дошці пошани.🩺У Берліні він навчався у видатних Луї Пастера і Генріха Коха. Коли повернувся, став організатором першої бактеріологічної лабораторії в Києві, захистив докторську дисертація, провів низку важливих бактеріологічних досліджень та організував першу в Україні станцію туберкулінізації. А коли отримав посаду в Олександрівській лікарні, організував роботу так, що ніхто з колег не заразився від хворих.🧪Разом з іншими лікарями організував «Київське товариство для боротьби з сухотами і бугорчаткой». Зусиллями цього товариства в Пущі-Водиці, Боярці й Миргороді з’явилися протитуберкульозні санаторії. При цьому лікуватися там могли не тільки багаті, а й бідні.Більше про визначного лікаря, який допомагав усім і чиїм іменем зараз названі медінститути, — у статті за посиланням
Вогняні та місячні, циркові та імпортні — всього у київському зоопарку було 11 слонів. У яких умовах вони жили, що їли, як дружили, любили та розставалися? До Всесвітнього дня слонів Вікенд згадує усіх київських велетнів: звідки вони потрапляли до нас, чим розважали глядачів та підкорювали серця містян.🐘У Люції був особливий номер. За трюки їй кидали карбованці, які вона збирала та відносила сторожеві. А той перераховував зароблене та давав артистці гостинці: яблука, цукор, булки. Хитрі хлопчаки пробували обдурити тварину, кидали прості папірці. Проте Люцію не так просто було провести: вона їх підбирала, оглядала та кидала назад.🐘Якось восени Люція та Бебі нахлюпалися у воді, застудилися та захворіли на катар верхніх дихальних шляхів. Слони ніяк не хотіли вживати потрібні ліки, тому довелося йти на хитрощі: їх частували вином та дуже солодким чаєм — так вони мали пропотіти та не помітити смаку замаскованих ліків. Згодом слони одужали🐘Спочатку Раві та Шаші, які прибули з Індії, ніяк не могли наважитися зайти до басейну. Але якось повз їхній вольєр проїжджала підвода, раптово заіржал кінь. Шаші перелякалася, позадкувала і звалилася в басейн. Раві кинувся її рятувати. Після того слоненята часто та з задоволенням купалися. Інші історії про київських слонів читайте за посиланням https://bit.ly/3UyrxsL
Знайти глиняну модель житла у першій же експедиції, вивчати словʼянські тарілки зі свастиками та реконструкції поховань. Валерія Козловська була однією з перших українських археологинь. Розповідаємо про віражі життя науковиці.⛏️Перша самостійна археологічна експедиція на Черкащину в 1916-му стала найуспішнішою для Козловської. Знайдена нею унікальна глиняна модель житла з деталями інтер’єру (на фото) сьогодні є однією з найцінніших з точки зору науки й історії в колекції музею історії України. Більшості археологів часто доводиться задовольнятися лише розбитими черепками.📌Влітку 1919-го Валерія Козловська долучилася до археологічних розкопок могил 11 століття біля Віти-Поштової. На долю науковців випало стільки випробувань, що археологиня описала їх у статті.⭐️Під час дослідження на горі Дитинка в Києві серед знахідок виділялась кераміка 12 століття з тавром, що повторює тризуб на монетах Святополка початку 12 століття. Під час вивчень Козловська визначила, що найпоширенішим типом таврів на території стародавніх слов’ян було коло, яке замикає хрест, зірку чи свастику, яка мала винятково релігійно-обрядовий характер. Більше про надзвичайні дослідження археологині читайте в матеріалі https://bit.ly/3OrMnGt
Не лише дах над головою, а й місце сили та натхнення, де кожна квартира — це окремий Всесвіт. Вікенд разом з Alliance Novobud уявив 12 особливих мешканців клубного будинку Illinsky House. Ось перші чотири розповіді🏛️Архітекторка Марія та дух старого Подолу👧Коли Марія вперше потрапила на Поділ, їй було десять. Батько водив її на Андріївський узвіз, показував Могилянку, розповідав про київських майстрів, які століттями будували це місто. Згодом Марія стала архітекторкою.🏘️Коли вона побачила клубний будинок Illinsky House, то зрозуміла: це місце має бути її домом. Вона знала легенду про майстрів, які будували тут перші кам’яниці. Старий Поділ, де колись шумів Гостинний двір, а купці будували розкішні особняки, тепер ставав її особистою історією. Тепер з вікна квартири вона бачить вулички, які надихали її з дитинства.🏺Власник антикварної лавки та таємниця минулого📜Сергій усе життя колекціонував історію. Він був переконаний: старовинні речі зберігають пам’ять про минулі часи. Шукав квартиру, яка б стала частиною його історії. І коли прийшов на перегляд квартири у клубний будинок Illinsky House, відчув — це знак. Адже саме тут, на Подолі, у 988 році відбулося хрещення Русі.🌇Йому подобалася думка, що ці вулиці пам’ятають шум натовпу, перші храми, що десь тут, можливо, заховані ще не розкриті таємниці.🗺️Мандрівник, який повертається додому🌍Макс завжди вважав себе громадянином світу. Він працював віддалено, жив у різних країнах, зустрічав схід сонця в Бангкоку, вечеряв у Стамбулі, а зимував на Балі.🏞️Йому подобається думати, що Поділ завжди притягував мандрівників. Колись тут висаджувалися купці, які привозили товари з усього світу. Кажуть, саме сюди в давнину заходили кораблі з Візантії, привозячи дорогі тканини, спеції та дива заморських країн. Хтозна, можливо, серед тих торговців був хтось, схожий на нього — той, хто не міг довго сидіти на місці.🧭Тепер його оселя — це просторий, світлий простір з панорамною лоджією, де він щоранку п’є каву, переглядаючи мапи та плануючи нові пригоди.📈Інвестор, який обирає надійність🧱Олексій любив читати історію Києва і знав, що Поділ завжди був місцем для тих, хто вмів бачити перспективу. Ще у XVII столітті тут оселялися купці, які розуміли: якщо хочеш стабільного прибутку — володій нерухомістю в правильному місці.💳Він купив тут квартиру з чітким планом — здавати її в довгострокову оренду. Бізнесмени, іноземні спеціалісти, креативний клас — усі вони шукають якісне житло в історичному центрі, але з новими технологіями й сервісом. А клубний будинок Illinsky House — саме такий. Така інвестиція — стабільність, престиж і правильне рішення, яке працюватиме на Олексія ще багато років.Читати історії повністю
🍫Шоколад — це задоволення, ще й корисне. Вікенд має добірку перевірених рецептів від бабусиних горішків та класичного брауні до веганського кексу🍪Печиво — шоколадно-апельсиновеВипічка, щоб від ароматів розум втратити. Якщо існує рейтинг рецептів з особливими запахами, то цей точно в топі.🍮Брауні — класичнеКоли трохи хрустка скоринка ховає під собою нереально вологу й насичену шоколадну сутність, і сутність ця така підступна, що, поки не з’їси всю, зупинитися неможливо.🥧Шоколадний кекс з вишнями — веганськийЧули про відомий американський crazy cake — насичений шоколадний пиріг, що готується без яєць та масла? Рецепт цього кексу — його варіація, що вже підкорила не один десяток тисяч поціновувачів шоколадних десертів.🌰Горішки — родом з дитинстваУ дитинстві частіше зустрічалися горішки світлі — без какао чи шоколаду, але хто заважає проапдгрейдити рецепт? 🍰Бісквіт на окропі — ультимативно шоколаднийТорт простий. Елементарний настільки, що важко повірити в його чудові смакові якості. Але дає чудові вологі коржі, просочені приємним кремом з делікатною кислинкою. Бонус — м’яка глазур, яка не лише прикрашає торт, але й додає шоколадності шоколадному.Детальні рецепти — у добірці. Все просто й дуже шоколадно!
⛏️Київ памʼятає чимало споруд, які руйнували вороги. Але деякі з них вдалося відбудувати. Що саме відбудовували та чому? Як відбудова змінювала культові споруди? Ось які шедеври повернули киянам⛪Михайлівський Золотоверхий собор❇️Його збудували в 1108-1113 роках на замовлення князя Святополка Ізяславовича. Тоді це був єдиний київський храм із золотими банями, тому він ввійшов в історію як золотоверхий.🟥У 1930-х роках на місці Михайлівського собору планували збудувати урядовий квартал. У 1934-му Михайлівський собор знищили, а через брак фінансування будівництво Урядового кварталу відклали.⚒️Після проголошення незалежності України відбудова Михайлівського Золотоверхого монастиря стала загальнодержавним пріоритетом. У 1998-му відбудований Михайлівський Золотоверхий собор відкрився до Дня Києва.🏛️Золоті ворота🧱Поява Золотих воріт датується приблизно 1017-1024 роками. Золоті, Лядські та Жидівські ворота захищали місто там, де цього не міг зробити ландшафт. Після розорення Батиєм Києва згадки про Золоті ворота надовго зникли. ⭕У 18 столітті їх вирішили засипати землею. У 19 столітті, коли в міщан з’явився інтерес до старовини, Золоті ворота розкопали.❇️ У 1970-х роках радянська влада вирішила звести павільйон, який захищав би залишки воріт. За іронією долі павільйон допомагає зберігати залишки Золотих воріт, але саме він, а не залишки воріт, став улюбленою фотозоною киян і гостей міста.💧Фонтан Самсон⛏️У 1749 році на Подолі встановили скульптуру біблійного Самсона, який роздирає пащу лева.🔸У 1811 році Поділ постраждав від пожежі, яка знищила сонячний годинник, у 1934-му альтанку розібрали.🟢Майже за п’ятдесят років, до 1500-річчя Києва, альтанку з Самсоном відбудували заново.Про інші відбудови читайте за посиланням https://bit.ly/3Nvu1XD
TGLIST.COM.UA
