*Десятки команд в Git просто існують*Тим часом на співбесідах питають тільки різницю між git merge та git rebase.Тому let's go розбиратись.Обидві команди використовуються для того, щоб злити дві гілки докупи. Але в них є одна велика різниця.Уявіть, що у вас є гілка main і є ваша локальна гілка feature/1, де ви працюєте над якимсь новим функціоналом. Ви вже створили кілька комітів і хочете отримати останні зміни з головної гілки main (в якій тим часом також з'явились нові коміти).git mergeЯкщо ви виконуєте команду git merge, то створюється новий merge commit, який об'єднує дві гілки. В історії буде видно, як вони розвивалися окремо, а потім злилися в один потік (на першій картинці merge commit С6). З плюсів такого підходу - зберігається повна картина розвитку проєкту, але водночас вона виглядає більш заплутаною.git rebaseЯкщо ви викликаєте команду git rebase, то git перепише коміти вашої гілки так, ніби вони були зроблені після актуального стану main. На другій картинці після коміту C3 я викликала git rebase і отримала лінійну структуру. Перевага цього підходу в тому, що історія виглядає простою і послідовною, без зайвих merge-комітів. Але варто пам’ятати, що змінюються хеші комітів, і це може заплутати команду.📌 Коротко:- merge з’єднує історії як є;- rebase "переписує" історію так, ніби все робилося послідовно.А щоб розібратись, як працюють основні команди Git, вже вкотре рекомендуємо LearnGitBranching. Друзі, це СКАРБ! #interview
Мій досвід співбесід, частина 2 👩💻Тепер вже Настя на зв’язку і розповім трохи про свої співбесіди.Я подаюся на Senior Frontend і встигла пройти вже три технічні співбесіди - одну в невелику компанію і дві у досить великі. Якщо чесно, проходити інтерв’ю у невелику компанію мені подобається трохи більше, адже зазвичай це більш жива співбесіда, де в інтерв’юера немає чіткого списку питань і вимог, і розмова йде по ходу діла. Але також потрібно розуміти, що у великих компаніях вже налаштовані процеси, і ти маєш відповідати їхнім прописаним вимогам, тому до цього в мене немає претензій. Плюс - це мій суб’єктивний досвід, і все дуже залежить від конкретної компанії і людини, яка проводить співбесіду. З цим мені повезло - всі рази мені попадалися чудові спеціалісти, з якими можна було продуктивно і цікаво поспілкуватись.На кожній співбесіді був live coding. Мене завжди це лякало, адже боюсь опозоритись і не написати якусь просту функцію. Але чим далі я в цьому процесі знаходжусь, тим більше розумію, що код писати мені легше, ніж відповідати на питання. Адже по суті я практик, а не теоретик. І задачки підкидали різнопланові: наприклад, написати просту апку на React, написати функцію мемоізації на JS, або задачки на роботу з об’єктами/масивами тощо.По теорії ганяють гарно, але велику увагу, на мій подив, приділяють саме процесам у командах - Scrum, Kanban, Agile, різні метрики, функціональні/нефункціональні вимоги. На жаль, я мало працювала в командах із нормально налаштованими процесами, але, на щастя, маю освіту і це все вивчалося в університеті. По технічних питаннях постійно питають про accessibility, оптимізацію додатків (не тільки на React, а й на чистому HTML/CSS/JS), замикання/event loop в JS, Generic у TypeScript, поглиблено про хуки в React, state management, чим кращий Next.js і питання по ньому, знання Git, REST, GraphQL. Не забувають і про патерни, алгоритми, SOLID, декларативне/імперативне програмування і далі по теорії.Я далеко не ідеально знала відповіді на всі ці питання. Одну співбесіду я думала, що повністю провалила, але все одно отримувала позитивні відгуки, що ще раз доводить: навіть якщо подаєшся на senior позицію, від тебе не очікують знання всього на світі. Головніше - твій досвід, відкритість і розуміння своїх сильних і слабких сторін.#interview
Я відмовилась від оферу!І це не тому, що я не хочу працювати!!Я вирішила активно шукати нову компанію вже після всіх своїх поїздок. Але встигла пройти одну технічну співбесіду, на яку підписалась ще до Мадейри. Я вважала, що вона буде для мене тестовою, адже я давно не проходила технічних інтерв’ю і взагалі не знала, що зараз питають. Плюс, я не встигла підготуватися на тому рівні, на якому відчувала б себе впевнено.Але якось зірки склались так, що хлопець, який проводив співбесіду, був максимально приємний. Він організував усе так, щоб це не було сухе спілкування "питання-відповідь". Live coding був легкий, і запитання - по суті й по темах, які я або знала, або щойно встигла собі нагадати. Тому, неочікувано для себе, я її пройшла.Мені надіслали офер.Мінуси:- Виявилось, що проєкти короткочасні: замовник оплачує якусь частину, команда її розробляє. Вже пахне тим, що будуть тиснути й постійно підганяти, щоб утиснутись у ті години, які були заплановані й оплачені.- У цій компанії я знала, що не оплачуються відпустки, але не оплачуються також лікарняні і немає державних вихідних.- Ставка виявилась погодинною, тож зарплата напряму залежить від кількості днів у місяці та відпрацьованих годин. А я розраховувала на фіксовану ставку, бо це ж фултайм.- В Україні офіс закрили, компанія зареєстрована в Польщі. Нуль допомоги економіці нашої держави.- Ще мені не сподобалося спілкування з СЕО, але це вже суб’єктивна штука.Плюси:- Мене беруть !!- Працюють по ФОП. Я, напевно, щось проспала, але всі великі компанії, з якими я останнім часом спілкувалась, працюють по ГІГ-контракту. Що сталося?Тому вибір був майже очевидним.А ви що думаєте - норм чи стрьом? 😅
Ми переїхали!🏡Я надіюсь, вам ще не надоїли наші новини з особистого життя. Але останнім часом у нас все почало стрімко змінюватись.Якщо для когось це звична річ - постійно змінювати своє місце проживання (щиро завідую), то для нас - це величезна подія. На минулу квартиру ми заселилися, коли закінчили бакалаврат, а це, на секундочку - серпень 2021 року! Це була чудова студія, яка знаходилась поруч із гуртожитком, де ми до того проживали. Вона мала крутий ремонт, і нам все подобалося. АЛЕ разом зі зміною житла ми змінили компанію, в якій працювали (тепер маємо таку саму історію, співпадіння? 😅). Формат роботи був повністю ремоут. І тут ми зрозуміли, що нам не вистачає найголовнішого - місця!Ми працювали або за кухонним столом, або в ліжку. І нам це досить швидко набридло (4 роки набридало). Ми постійно пасивно шукали кращу квартиру, але нам або не подобався район, або ціна, або ремонт.І нас звільняють. Ми зрозуміли, що починається новий етап у житті, тому домовилися, що як тільки знаходимо нову роботу - починаємо активно шукати і нову квартиру, щоб нарешті у нас було робоче місце. Проходить місяць, я прочитала про есенціалізм 😅 і зрозуміла, що одночасно онбордитись у нову компанію (навіть комусь одному з нас) і одночасно переїжджати - буде ще той гемор.Тому ми змінюємо своє рішення - Юра продовжує пошук роботи, а я переключаюсь на пошук квартири. Вранці ми це вирішуємо, пів дня я витрачаю на планування, як я буду це робити (куди ж без цього), в обід я бачу оголошення ВІД ВЛАСНИКІВ про здачу неймовірної двокімнатної квартири в районі, на який ми вже не сподівались, за адекватну ціну. Ввечері ми вже її дивимось і за кілька годин кидаємо завдаток. Тадам 🎉Тепер ми звикаємо до того, що маємо особистий простір, і потихеньку будемо сетапити наші перші гарні робочі місця за 5+ років в ІТ!!! 🤦♂️🤦♀️#localhost
Сьогодні мій перший робочий день! 🎉Це Юра, якщо що!Пошук нової компанії зайняв у мене трохи більше місяця, але, сподіваюсь, я нарешті на своєму місці. Потроху розбираюся з новим проєктом. Стек (тут я вас не здивую 😄) - React + Node.js. Компанія, до якої я приєднався, невелика - близько 10 розробників. Але вона робить ставку на сильних спеціалістів і працює з клієнтами, з якими має довготривалі відносини. Я одразу потрапив на конкретний проєкт і вже з першого дня працюю з людьми, з якими познайомився ще під час співбесід.Щодо внутрішнього стану - велике зацікавлення: що буде далі? Це точно новий крок. Сам проєкт і команда доволі великі, потрібно влитися, розібратися і при цьому показати хороший результат. Перший день виявився відносно нелегким - багато нового, знайомство з процесами, отримання доступів. Але вдалося навіть заделіверити маленьку зміну.Вже хочеться розповісти і про самі співбесіди, які були за цей час, і поділитися іншими новинами з життя. Тож скоро чекайте нових постів! 💛
Я задовбала всіх своїх друзів! ...тому прийшла позамахувати і вас 😁Нещодавно я дочитала книгу Ґреґа Маккеона "Есенціалізм". У якийсь момент усі рекомендації YouTube були саме про неї. Усі, кому не лінь, із захопленням розповідали про цю книгу й радили прочитати. Як ви зрозуміли, я повелася — і вже готова поділитися своїми враженнями. А ви шо думали — тільки про ІТ будете тут читати? 😄Якщо коротко — вона мені дуже зайшла, попри те, що очікування в мене були максимально завищені.Тому хочу розповісти про ключові думки, які я для себе винесла. Вони субʼєктивні й, можливо, трохи викривлені, адже я не з тих людей, які уважно читають книги, занотовують основне й памʼятають усі деталі — я з тих, хто прочитав і забув 😅.Виправдалася — тепер погнали:1. Менше, але краще.Замість постійного перевантаження завданнями, ідея в тому, щоб витрачати енергію на найцінніше, досягаючи якісного результату там, де це справді важливо. Якщо ми будемо розсіювати енергію в мільйонах напрямків, то й просуватись будемо по міліметру. Але якщо взяти цю саму енергію і спрямувати на важливе - ми істотно просунемось і отримаємо бажані результати. Ми не можемо встигнути зробити все, тому потрібно вміти виставляти пріоритети і відсіювати неважливе. 2. Уміти казати "ні" можливостям.Не потрібно хапатися за будь-яку можливість, яка трапляється в нашому житті. Так, вони можуть бути хорошими, навіть дуже. Але тоді ми можемо упустити найкращу можливість — і вже не матимемо на неї ресурсу. Кожне “так” — це автоматичне “ні” чомусь іншому.3. Не допилювати все до ідеалу.Бувай перфекціонізм. Він змушує витрачати час на дрібниці, які не мають значення. Потрібно вміти обрати головне й робити "достатньо добре" там, де не потрібно ідеалу. Замість того, щоб намагатися з першого разу зробити все ідеально, есенціаліст робить, навчається та поступово покращує.4. Буферна зона.У контексті есенціалізму — це простір або запас часу, енергії чи ресурсів, який ми залишаємо між завданнями, щоб уникнути стресу, поспіху чи вигорання. Кому, як не нам, знати, як це — коли горять дедлайни, зʼявляються нові й нові проблеми, а ми нічого не можемо з цим зробити. Тому завжди при плануванні будь-яких завдань потрібно збільшувати прогнозований час на їх виконання. І тоді, коли щось піде не так, ви зможете без стресу й поспіху вирішити ці проблеми.5. Жити в моменті.Моє улюблене 😁 Нам важливо вчитися бути тут і зараз. Якщо ви проводите час із родиною — дозвольте собі бути повністю присутніми в цьому моменті. Без фону з повідомлень, думок про роботу чи список справ на завтра. Бути в моменті — означає не просто «не відволікатися», а свідомо обирати те, що важливе саме зараз. І проживати це повністю.... і ще багато іншого, але я забула 😅. Книга проста, місцями навіть банальна, але вона трапилась мені у правильний час і допомогла подивитися з іншого боку на культ продуктивності та багатозадачності, до якого я так прагнула.#localhost
Рефлексія, пошук роботи 😶🌫Ви могли помітити, що ми трохи зникли з ефіру, адже з початку червня Юра (не я 😅) взявся за пошук роботи. З приколів — він успішно пройшов технічну співбесіду на Senior Go (в нього рівно нуль комерційного досвіду з цією мовою, але він уже два роки з нею бавиться). З не приколів — йому пропонують на штуку доларів менше, ніж він мав на попередній роботі.Тут ми могли б почати нити про ринок — як він сильно просів, і що знайти щось на рівень попередньої ЗП дуже важко. Але ми — пропрацьовані молоді люди (сарказм), тому просто стараємося адаптуватися до сучасних реалій і ставитися до цього з розумінням. Вакансії є, робота є — просто треба шукати можливості.Дякуючи нашому попередньому роботодавцю, ми спокійно можемо протягнути до кінця літа (ну, якщо я правильно порахувала, бо з цим у мене проблеми 😅), тож часу в нас більш ніж достатньо.Щодо мене — іноді думаю, що програмування, можливо, не зовсім моє. Загалом мені подобається frontend. Об’єктивно, я пишу хороший код. Так, він не використовує всі останні технології, але буде відрізнятись якістю. Проблема в тому, що мені зовсім не подобається розбиратися з чимось новим. Якщо я щось вивчаю, то це або потрібно проєкту, або мене змусив Юра 😅. Ну і плюс — мені максимально не хочеться готуватися до технічних співбесід, бо я реально розумію, що зараз знаю менше, ніж три роки тому, коли проходила їх активно. Тоді був університет, який давав хоч якусь базу, та й ентузіазму було більше.Але з іншого боку, я обожнюю тайм-менеджмент і все, що з ним пов’язано. Якщо подивитися на мої записи, плани та цілі — ви точно побачите методології, які використовують PM-и. І так, як на майже всіх проєктах, над якими я працювала, не було PM-а, то цю роботу, по суті, виконували розробники, в тому числі і я. І я думаю — можливо, мені варто рухатися в цю сторону?І знаєте, що я в результаті зробила? Спитала в ChatGPT. Він мені сказав, що це нормально — не горіти своєю роботою, і це не означає, що я не на своєму місці. Бо загалом мені ж таки подобається програмування. І мені полегшало. Бо хоч Project Management мені цікавий, я не уявляю себе на 100500 дзвінках, де треба випитувати, яку все-таки кнопочку хоче бачити замовник — зелену чи світло-зелену. Я, звісно, гіперболізую, але мені справді ближча розробка — бо я відповідаю за свою роботу і мені зазвичай не треба перейматися, що там відбувається у всьому бізнесі чи команді.От якось так. Багато води й внутрішніх переживань, але хочеться тримати вас у курсі!#localhost
Трішки понеділкової рефлексії... Вгадайте на яку тему? Звичайно ж ШІ, блін!👩💻 Настя:Насправді, мене трохи підзадовбав увесь цей хайп на темі ШІ. Останні пару тижнів щодня або бачимо якісь "шокуючі" новини — а-ля програмісти більше не потрібні, або прилітають задачі, максимально прості, але з умовою "можна використати ШІ", або в чаті хтось ділиться історіями, де замовники з розуму зійшли через цей ШІ.Я сприймаю ШІ як інструмент, що допомагає мені вирішувати рутинні проблеми — як у роботі, так і в житті (думаєте, чому в наших постах стало менше граматичних помилок?). Він точно не буде писати код замість мене. Але я також розумію, що ще не пробувала якісь справді серйозні інструменти, тож моя думка — суб’єктивна. Проте я бачила код колег, який явно був згенерований — і згенерований дуже погано.Тому коротко:- Чи змінить ШІ нашу ІТ-сферу? Так, уже змінює.- Чи потрібно вчитись працювати з ШІ? Так.- Чи замінить програмістів? Якщо й так, то все одно за кілька років потрібні будуть хороші інженери, які виправлятимуть те, що він наробив.І наостанок — мені страшно уявити наступне покоління програмістів, які не звикли самостійно сидіти, гуглити й вирішувати проблеми. Можливо, так само колись думало попереднє покоління про появу Інтернету.Поживем — побачим. А поки, будь ласка, вчіться, не генеруйте код сліпо і читайте Web Overflow. Цьом!👨💻 Юра:Загалом, ще на початку буму ШІ, я був дуже зацікавлений: купив онлайн-«сімку», щоб почати писати до ChatGPT, отримав бета-доступ до Bard (того, що зараз — Gemini). Зараз ШІ для мене — це інструмент, і, насправді, трохи дратують люди, які вважають його або чарівною паличкою, здатною заткнути будь-яку дірку, або джерелом достеменної правди.Попри те, що ШІ — це, швидше за все, наше майбутнє, ставитися до нього потрібно критично. Він навчається на вже існуючих даних і часто буде обирати "середнє значення". Чи підходить воно вам — вирішуйте самі.Цікаво спостерігати за появою цілого напряму — prompt engineering, який я, чесно кажучи, не до кінця розумію. Тобто, звісно, зараз потрібно вміти правильно формулювати запити, але робити з цього мало не цілу професію? Наче ж ніколи не було "Googling Engineer". Якщо всі прогнозують стрімкий розвиток ШІ, то хіба він не мав би зрозуміти запит людини, яка не проходила курс зі складання запитів?Щодо всієї кризи навколо ШІ — вона стосується не лише ІТ, а й багатьох інших креативних професій. Тому дуже цікаво, як у майбутньому вирішуватиметься питання інтелектуальної власності.Якщо коротко: вчіться використовувати ШІ — і розвивайтесь самі.#localhost
Next.js App Router🚏Колись давно, до Next.js 13, існував лише pages router. Він працював за доволі простими правилами: є папка pages, у якій кожен файл (крім деяких зарезервованих) автоматично стає сторінкою. Шлях до сторінки визначався її розташуванням у цій папці.Однак із появою серверних компонентів, actions та підтримки streaming зʼявився і новий підхід до роутингу. У Next.js 13 було представлено новий App Router. Замість папки pages тепер використовується папка app, де сторінками є лише файли з іменем page.tsx (чи з іншим відповідним розширенням). Такий підхід дозволяє використовувати всі нові можливості React: асинхронні компоненти, серверні функції, а також новий функціонал, зокрема layout, loading, паралельні роути тощо.Загалом, з переваг можемо відмітити кращу модульність, більший фокус на сервері та можливості роботи з ним, та, здається, краща продуктивність. Але, на жаль, тим хто ще не перейшов на новий роутер потрібен час, щоб його вивчити та дослідити.👉 А який тип роутера ви використовуєте у своїх застосунках?#interview
Я тепер Vibe coder 💅Нещодавно @Yurets7777 розповідав у чаті, що замовник хоче почути пояснення від тих, хто не використовує Cursor: як вони планують залишатися такими ж продуктивними, як ті, хто працює з ним?ШІ настільки швидко розвивається, що важливо навчитися ефективно ним користуватися. Тож я вирішив спробувати й встановив Cursor, зараз тестую Free Trial.Перше, що варто відзначити: Cursor побудований на базі VS Code. Тому, якщо ви працювали у VS Code, звикнути до нього буде легко. Передбачено імпорт налаштувань, хоча у мене виникли труднощі з перенесенням профілів. У VS Code я використовував різні конфігурації для різних проєктів, але перенести їх у Cursor не вдалося. Я спробував вручну відтворити налаштування, але зіткнувся з іншою проблемою: при відкритті не-default профілю всі параметри постійно скидалися. Загалом, останнім часом я працював у Neovim, тому перехід дався непросто.Ще не до кінця розібрався з робочим процесом у Cursor. Тут є кілька режимів (chat, agent…), і підказки буквально вискакують на кожному кроці, навіть коли їх не просиш. Поки що ретельно перевіряю кожну зміну, яку він пропонує, і досить часто доводиться вказувати, що виправити. Також не до кінця зрозумів, як краще з ним працювати: давати одразу велику задачу й доопрацьовувати її частинами чи самому продумувати загальну схему, а потім просити імплементувати окремі шматки?Загалом, враження поки змішані. Для мене ШІ — це інструмент, яким можна користуватися, але точно не той, що зробить усю роботу за мене. Водночас здається, що Cursor (разом із Windsurf, Trae та іншими) задає правильний напрямок. Vibe coder-ом я поки точно бути не хочу, але намагаюся знайти оптимальний спосіб інтеграції ШІ у свій робочий процес.Подивимося, як ця технологія розвиватиметься далі.А ви вже тестували щось подібне? Діліться враженнями! 💛#experience
