Щоденник психолога Світлани Казакової | Пишу у відповідь на питання клієнтів, але, можливо, і вам відгукнеться...

Пишу у відповідь на питання клієнтів, але, можливо, і вам відгукнеться.❓Як зрозуміти, що людина зараз захищається?Іноді людина захищається не тому, що їй байдуже.А навпаки, тому що надто важливе ваше спілкування.Їй може бути надто боляче. Надто страшно втратити контакт, бути незрозумілою, відкинутою, звинуваченою або виявитися «поганою».Дуже часто за роздратуванням, холодністю, знеціненням або навіть агресією ховається не сила, а вразливість, з якою людина зараз не може зустрітися.Тому, якщо трохи сповільнитися і подивитися глибше, можна помітити: у момент захисту людина перестає бути в контакті, насамперед із собою.Людина в такому стані починає:• виправдовуватись, навіть якщо її не звинувачували;• різко сперечатися через дрібниці;• йти в холодне мовчання;• переводити тему;• нападати першою;• жартувати там, де боляче;• раціоналізувати почуття замість того, щоб проживати їх.Іноді людина захищається контролем.Іноді дистанцією.Іноді надмірною правильністю.А іноді робить вигляд, що їй «взагалі все одно».Але якщо дивитися чесно, захист майже завжди виникає там, де психіці стає небезпечно.✅Дуже важливо розуміти: психологічний захист не ворог.Колись він справді допоміг людині вижити, витримати, зберегти себе, не розсипатися емоційно. Проблема починається тоді, коли захист стає єдиним способом бути у стосунках.Тоді людина:🙈не чує, а реагує,🙈не відчуває, а обороняється,🙈не проживає, а контролює.І в цей момент діалог поступово перетворюється на боротьбу.⭐️Одна з найскладніших речей у дорослому житті, навчитися помічати свій захист раніше, ніж він зруйнує контакт.✅Не після сварки.✅Не після дистанції.✅Не коли вже боляче всім.✅А в моменті.😻Наведу приклади того, що потрібно помітити:«Зараз мені хочеться виправдовуватись».«Мені хочеться закритися».«Я злюсь, але під цим, здається, сором».«Я зараз захищаюсь, тому що мені страшно».Розуміємо, що це дуже непростий рівень чесності із собою.Але саме з нього починається емоційна зрілість.Тому що в цей момент людина поступово перестає автоматично воювати за виживання і починає вчитися бути в контакті. Із собою. Із почуттями. З іншою людиною.І так, це не відбувається за один день. Особливо якщо раніше захист був єдиним способом не відчувати біль.Тому тут важливо не нападати на себе за свої реакції, а вчитися помічати їх трохи раніше і трохи бережніше. І це не для того, щоб стати ідеальною. А для того, щоб поруч із вами ставало більше живого контакту, а не автоматичних захистів.Тому що близькість починається не там, де люди ніколи не захищаються. А там, де поступово з’являється можливість бути справжніми. ❤️